Тоді в Одеській області перебували понад 65 тисяч переселенців. На кінець 2022-го, за офіційними даними, їхня кількість збільшилася вдвічі. Додалася до спільноти внутрішньо переміщених осіб і родина Кузнєцових-Антоненків з Миколаєва. Точніше, її жіноча половина.
«Ви — не біженці, ви — гості»
74-річна Тамара Кузнєцова переїхала до Одеси після початку великої війни. Бо жити на дев’ятому поверсі миколаївської багатоповерхівки, коли за добу по кілька десятків разів над головою пролітають ракети, а під під’їздом вибухають касетні бомби, було небезпечно. Плюс (швидше, мінус) — відсутність централізованого водопостачання: його не стало 12 квітня 2022-го. Тож спочатку подалися на дачу, а згодом вирішили їхати до Одеси.
Тамара з онукою Дашею поїхали перші, на розвідку, в серпні. Орендували квартиру в новобудові на шість спальних місць. Щоб вистачило на всю родину. Потім переїхали доньки — Ольга та Олена. Старша Олена остаточно перебралася на-прикінці 2022-го, але винайняла окрему квартиру. Каже, до постійних страхів жити в Миколаєві додалася невпевненість — як пережити зиму.
«Не буде світла, тепла, води. Краще виїжджати», — казав один із місцевих чиновників.
Олені Одеса сподобалася, коли вони з подругою приїжджали до матері у вересні.
«Ми наче потрапили в іншу реальність. Багато людей прогулюються Дерибасівською, п’ють каву в закладах, а ввечері танцюють на вулиці. Ми були, як дикі люди. Сидимо в кафе, раптом звук, як вибух. Аж підскочили.
З’ясувалося, у хлопчика за сусіднім столиком лопнула кулька», — згадує Олена.
В Одесі тоді не вибухало, тільки звучали сирени, на які городяни не звертали уваги. До переселенців ставилися доброзичливо — це відчувалося в розмовах у магазинах, громадському транспорті.
Випадкові співрозмовники, коли дізнавалися, що родина з Миколаєва, висловлювали вдячність: «завдяки Миколаєву ми тримаємося». А на одній із точок видачі допомоги висів банер: «Ви — не біженці, ви — гості Одеси».
Улюблена розвага — робити базар
Знайомі, які виїхали за кордон, чи залишалися в Миколаєві, попереджали Кузнєцових, що Одеса дуже дорога. Це виявилося стереотипом. Одеса була не лише гостинна, яскрава, жива, а порівняно з Миколаєвом — дешевша.
Будинок, де жили Тамара, Даша та Ольга, був за три трамвайні зупинки від ринку «Привоз». Жінки щотижня ходили туди «робити базар» — так кажуть одесити. Це не просто похід за продуктами, а справжнє дійство. Бо люди приходять поторгуватися, поспілкуватися, пожартувати.
До речі, на «Привозі» можна добре перекусити. Продавчині все дають спробувати: бринзу, кро-в’янку, сальтисон, сало. Не кажучи вже про те, що в Миколаєві не існувало такої смакоти, як козяча та овеча бринза, сир із топленого молока.
Та справжній скарб — у рибному павільйоні «Привозу». На початку березня минулоріч Одесою ширився розголос: «Дунайка пішла!» Це — про дунайського оселедця. Найкращий, бо жирний, він у Вилковому, де Дунай впадає в Чорне море. Риба з моря на нерест заходить до річки з березня по червень. Але перш ніж підніматися вгору Дунаєм, наїдає жиру — він становить 35 відсотків маси дунайки.
«Дунайський оселедець — це щось неймовірне: масло, ніжність та м’якість. І відсутність «оселедчатого» запаху. Єдина біда — дунайка вередлива риба. Може зникнути за місяць, може пробути до травня-червня», — ділиться Олена Кузнєцова.
Її родина могла собі дозволити відвідування Оперного театру та театру музкомедії, де квитки від 100 гривень. І огляд музеїв та виставок, де для переселенців вхід безплатний.
А море хвилювалося
З травня 2022 року на одеських пляжах купатися заборонили. Але можна було дихати морським повітрям і в деяких місцях наближатися до води, щоб погодувати чайок. Одесити та гості гуляють біля моря в будь-яку пору, майже за будь-якої погоди.
Навіть після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року. Хоча тоді одеське узбережжя мало жахливий вигляд. Бруд, сміття, уламки дерев, мертві тварини, частини будівель — усе це можна було спостерігати біля берегів Одещини.
Підрив Каховської греблі, кажуть спеціалісти, спричинив значне опріснення морської води. Солоність води поблизу Одеси була нижча за норму майже втричі. Такі висновки досліджень Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу України. Опріснення супроводжувалося значним рівнем забруднення. Ситуація ускладнювалася потраплянням органічних речовин, які принесла прісна вода. Разом із сезонним підвищенням температури це було небезпечно.
Наприкінці червня начальник Одеської ОВА Олег Кіпер запевнив громадян, що опріснення припинилося, якість морської води поступово поліпшується. Однак міський голова Одеси Геннадій Труханов повідомив, що купатися в морі категорично заборонено. Як і продавати морську рибу, мідії, рапани, креветки.
Що робили одесити та гості міста? Засмагали, ховаючись за камінням. Озираючися, чи немає патрулів, забігали в море.
Офіційну заборону купатися зняли 12 серпня 2023-го. Хоча втриматися від спокуси зануритися в Чорне море ще в липні не змогли ті, для кого два роки без нього — нестерп-не випробування.
Від Ланжерону до Аркадії з кінця липня відкрилися окремі пляжі. Усе було добре організовано стосовно питань безпеки. Щодня в морі курсував корабель. Коли знаходили небезпечні предмети, забороняли відпочинок на узбережжі. Пізніше, під час осінніх штормів, виносило ворожі міни просто до берега. А цілий вересень і майже весь жовтень можна було насолоджуватися морем.
Узимку 2023-го в Одесі було непросто через постійні блекаути.
Одеса вражає. Вона — жива і справжня. Колоритна і завжди юна. Несподівана, яскрава, з особливим гумором і неймовірним оптимізмом.
Тримайся, Південна Пальміро! Тебе не скорити.
Одеса.
Символи міста — акації та море.
У грудні 2023 року море перетворилося на так зване капучино — один із рідкісних феноменів природи.
Найбільший за весь рік шторм на морі.
Такий вигляд мало узбережжя Одеси після підриву Каховської ГЕС.
Фото з відкритих джерел.
