Як повідомляють в УІНП, широке обговорення питання запропоноване «з метою дотримання вимог абзаців першого-четвертого пункту 17 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», та пунктів 1 і 2 параграфа 42 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950».

Історики наголошують, що метою прийняття проекту закону є комплексне законодавче врегулювання питань формування та реалізації державної політики національної пам’яті Українського народу, визначення її основних принципів та завдань, повноважень та основних напрямів діяльності суб’єктів політики національної пам’яті.

У пояснювальній записці зазначається, що, протидіючи збройній російській агресії, Україна, як ніколи до цього, потребує системної і скоординованої державної політики національної пам’яті, спрямованої на консолідацію суспільства довкола спільного минулого, виховання громадянина-патріота, протидію антиукраїнській пропаганді, запобігання виявам нетолерантності, екстремізму, ксенофобії, всіх різновидів тоталітаризму в майбутньому.

«Окремо варто наголосити на тому, що у своїй збройній агресії проти України, яка розпочалась у лютому 2014 року, держава-агресор маніпулює інтерпретаціями історичних подій. Однією зі складових російської збройної агресії є прагнення позбавити українців їх історичної пам’яті та спотворити події історії Українського народу, — йдеться у документі. — Попри те, що впродовж останніх років було прийнято низку законодавчих актів, які стосуються окремих аспектів сфери національної пам’яті Українського народу, багато нагальних питань дотепер залишаються неврегульованими. Зокрема, це стосується: формування понятійно-категоріального апарату у сфері національної пам’яті; законодавчого врегулювання питань увічнення пам’яті та місць пам’яті Українського народу; чіткого визначення на рівні закону повноважень органів державної влади та інших суб’єктів політики національної пам’яті; забезпечення належної державної підтримки у сфері національної пам’яті; встановлення основних засад та принципів міжнародної співпраці у сфері національної пам’яті тощо».

Отже, законопроект спрямований на комплексне врегулювання цих та низки інших питань шляхом прийняття спеціального закону. Документ розроблено Українським інститутом національної пам’яті відповідно до доручення Прем’єр-міністра України від 27 лютого 2023 р. № 4260/2/1-23 на виконання Плану організації підготовки проектів актів та виконання інших завдань, необхідних для забезпечення реалізації Плану законопроектної роботи Верховної Ради України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 7 лютого 2023 р. № 2910-IX.

Проектом акта запропоновано: ввести у правове поле низку нових термінів, зокрема «злочини проти Українського народу» та «місця пам’яті Українського народу»; визначити основні принципи та завдання політики національної пам’яті; визначити основні напрями політики національної пам’яті; запровадити на рівні закону Державну стратегію національної пам’яті та План заходів з її реалізації; врегулювати правові механізми увічнення пам’яті та місць пам’яті; визначити суб’єктів політики національної пам’яті та системно врегулювати їх повноваження; комплексно врегулювати питання фінансового забезпечення політики національної пам’яті, зокрема визначити механізми фінансування, принципи надання державної підтримки; встановити на законодавчому рівні основні засади та принципи міжнародної співпраці у сфері національної пам’яті тощо.

Запропоновано також внести зміни до низки законодавчих актів, спрямовані на їх приведення у відповідність із нормами цього акта та вдосконалення, осучаснення окремих положень. А саме, пропонується внести відповідні зміни до законів України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років», «Про охорону культурної спадщини», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», «Про музеї та музейну справу», «Про поховання та похоронну справу».

Також шляхом внесення змін до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» пропонується більш чітко врегулювати правовий статус Українського інституту національної пам’яті як центрального органу виконавчої влади. Зокрема, пропонується встановити, що у разі якщо завданням центрального органу виконавчої влади є реалізація державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, центральний орган виконавчої влади утворюється як Український інститут національної пам’яті.

Із проектом закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» можна ознайомитися на сайті інституту. В УІНП просять надсилати свої зауваження та пропозиції до проекту закону на електронну адресу uinp@memory.gov.ua до 1 лютого 2024 року. Контактна особа: головний спеціаліст відділу обліку та збереження місць пам’яті Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Євген Костюк, тел.: (096) 010 95 02.