Під час першого цьогорічного засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики розглядали проект змін до закону про музеї та музейну справу щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду (№ 10361).
Національний музей Голодомору-геноциду створено за наказом Кабміну 8 липня 2009 року. Відкрили його в серпні 2009 року. Реалізація другої черги будівництва стартувала в 2017-му, а завершитися воно мало 2022 року.
Утім, широкомасштабне вторгнення завадило цьому. У липні 2023 року стало відомо, що виділення коштів на будівництво скасовується, оскільки всі вільні кошти держава має спрямовувати на нашу Перемогу. Утім, вже у жовтні минулого року Президент України Володимир Зеленський під час розмови з Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо домовився про добудову Музею Голодомору-геноциду за фінансової допомоги Канади.
Законопроект, який розглядали на засіданні профільного парламентського комітету, подано Кабінетом Міністрів для законодавчого супроводу цього будівництва. Йдеться передусім про створення умов для забезпечення контролю за діяльністю Національного музею Голодомору-геноциду в умовах повномасштабного вторгнення.
Під час засідання тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв розповів, що йдеться про фінансування у розмірі орієнтовно 15 мільйонів канадських доларів. «Ми раді тому, що є ресурс, який ми можемо спрямувати на добудову цього об’єкта, дуже важливого для нас як з політичного, так і з науково-музейного боку», — цитує його слова прес-служба Верховної Ради.
Законопроект передбачає створення при музеї наглядової та експертної ради. Очікується, що до їх складу увійдуть представники фахових та наукових груп, міжнародних організацій закордонних українців і нащадки жертв Голодомору.
«Закон є передумовою надання урядом Канади 15 мільйонів канадських доларів (майже 420 мільйонів гривень) на добудову музею, а також додаткової фінансової підтримки від меценатів та діаспори на облаштування експозиції», — акцентувала на своїй фейсбук-сторінці заступниця голови комітету Євгенія Кравчук. Народний депутат також зауважила, що законопроект розроблявся з урахуванням канадського досвіду, зокрема Музею прав людини у Квебеку, та правової рамки, яка регулює функціонування установи.
Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти зміни № 10361 за основу зі скороченням строку подання поправок і пропозицій наполовину. «Підготуємо законопроект до другого читання у стислі терміни, щоб він якнайшвидше запрацював», — наголосила з цього приводу Євгенія Кравчук.
Під час засідання члени комітету розглянули також проект постанови про встановлення в Україні нового святкового дня — подяки Богові (№ 10371). До обговорення долучився перший автор законодавчої ініціативи — народний депутат Віктор М’ялик. Святкувати День подяки Богові пропонується в останню неділю вересня. «Вибір цього дня пояснюється традиційним для українського народу звичаєм збиратися разом після збору врожаю та дякувати Богові за родючість землі, зібраний з полів хліб та добробут кожної родини», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
Комітет рекомендуватиме українському парламенту прийняти цю постанову за основу та в цілому. Утрималися під час голосування за це питання два народні депутати — представник «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович та «Слуги народу» Олександр Кабанов. За словами голови комітету Микити Потураєва, цей проект має об’єднавчу мету стосовно всіх вірян, незалежно від релігійних конфесій, і показує, що свобода совісті є одним з наріжних каменів української державності.
Обговорили на засіданні й проект постанови про вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні (№ 10188).
Цей законопроект надалі опрацьовуватимуть у підкомітеті з питань національної та культурної пам’яті. «На законодавчому рівні ми маємо поставитися до цього людського болю і горя не просто з емпатією, а ще й із відповідальністю», — наголосив Микита Потураєв.
Вл. інф.