Парламентарія обрано головою цього профільного комітету майже місяць тому. Під час заходу, організованого командою Комісії з журналістської етики, він поділився своїми першими досягненнями й намірами на цій посаді, а також відповів на запитання, які стосувалися здебільшого рівня свободи слова в Україні під час війни й механізмів для підвищення якості інформації. Лекція стала частиною циклу відкритих онлайн-розмов із публічними інтелектуалами та медіафахівцями про теперішнє і майбутнє української журналістики.

Налагодження комунікації із представниками ЗМІ Ярослав Юрчишин назвав одним із топ-пріоритетів своєї подальшої роботи на новій посаді. Народний депутат, який раніше працював в антикорупційному комітеті, запевнив, що ці два напрями мають спільну основу — правозахист. З одного боку, йдеться про роботу над тим, щоб люди мали справедливий доступ до комунікації з державою і гарантії якісного виконання державою своєї функції. З іншого — це контроль із боку медіа за тим, щоб влада виконувала ці функції в інтересах суспільства, без конфлікту інтересів та зловживань, а також оперативно і якісно інформувала про свою роботу та плани. Це дає змогу суспільству на ці плани впливати і контролювати їх демократичними методами.

«За напрямом правозахисту я постійно працював із медіа, — зазначив Ярослав Юрчишин. — Передусім стосовно доступу до інформації. Україна має хороший базис у цій сфері, але війна внесла свої корективи, тому дуже важливо зберігати свій темп, щоб підзвітність влади надалі була висока. А роль медіа в цьому напрямі перебільшити дуже складно, бо насправді більшість антикорупційних розслідувань починається саме після розслідувань журналістів». Парламентарій висловив сподівання, що так само, як свого часу він зміг показати непогані результати у сфері інституційного забезпечення боротьби з корупцією, спільно з однодумцями зможе знайти способи вдосконалення й системи захисту свободи слова, розвитку відкритості та інклюзивності в українському суспільстві.

Під час лекції народний депутат лише коротко окреслив пріоритети своєї роботи, і основний акцент зробив на діалозі із журналістами. У блоці, який стосується захисту прав журналістів, він повідомив, що має намір зосередитися на пошуку механізмів активізації звільнення журналістів, які потрапили в полон до росіян під час виконання своєї роботи. За цивілізованими правилами ведення війни вони взагалі не мали б бути в полоні, каже він. Для досягнення поставленої мети Ярослав Юрчишин планує максимально залучати міжнародну спільноту і готувати спільно з моніторинговими організаціями «компонент про відповідальність» у міжнародному кримінальному суді за злочини щодо свободи слова і проти журналістів. Імовірно, посилення такої відповідальності реалізовуватимуть через посилення в українському законодавстві низки таких понять, як «інформаційний геноцид» чи «сприяння інформаційному тероризму». Парламентарій зауважив, що така робота потребує особливої виваженості та обережності, щоб зберегти дуже крихкий баланс між відповідальністю за інформацію і звинуваченнями в імовірному впровадженні цензури. «Це філігранна робота, якою ми точно займатимемося», — запевнив голова Комітету з питань свободи слова.

Утім, парламентарій зауважив, що не лише росія заважає якісній роботі журналістів. «Ми маємо зменшення кількості розслідувань злочинів проти журналістів майже на 80 відсотків у 2022 році проти 2021-го, — повідомив він.

— Можна це пояснювати війною. Але моя країна йде в європейську спільноту, і для неї цінність свободи слова є однією з основних. Тому вже були комунікації із МВС, планується комунікація з Національною полі-
цією, з Генеральною прокуратурою... Будемо проводити слухання в комітеті стосовно розслідування справ про перешкоджання журналістській діяльності». Нині члени комітету чекають дані за минулий рік для того, щоб обговорення відбулося вже довкола актуальної інформації.

Ще один напрям роботи комітету — доступ до інформації. «На базі підкомітету інформаційної політики гуманітарного комітету працює робоча група щодо доступу до інформації. Ми активно долучилися до цієї роботи і сподіваємося, що найближчим часом вийдемо на певні рішення», — зазначив голова комітету. За словами Ярослава Юрчишина, ці рішення будуть тимчасові й діятимуть під час війни. «Ще працюючи в «Реанімаційному пакеті реформ», я мав дотичність до адвокатування вдосконалення закону про доступ до інформації, — зауважив він. — Тому тема не нова і будемо в цьому напрямі активно працювати».

За словами народного депутата, є певні сфери, які потребують додаткової уваги. Це стосується передусім воєнкорів і доступу до власне лінії фронту. «Протягом місяця моєї роботи стало зрозуміло, що система дивно побудована, — зауважив він. — Одні й ті само правила оперативні командування «Північ» та «Південь» читають по-різному. А ми втрачаємо ключове — пріоритетність у висвітленні війни з українського погляду».

Нині триває глобальна дискусія про те, як забезпечити більш якісну комунікацію журналістів з органами влади, повідомив голова Комітету з питань свободи слова. Він нагадав, що вже проводив брифінг у приміщеннях Верховної Ради. Щоправда, з огляду на певні безпекові аспекти, не під куполом. Приміщення українського парламенту має сховища, розраховані на певну кількість людей, каже народний депутат. Певні рішення прийматимуть з огляду на відповідь від Державної служби надзвичайних ситуацій, виходячи з того, скільки людей одночасно може перебувати під куполом і які ще приміщення придатні для забезпечення комунікації журналістів із політиками.

Існують і певні проблеми, пов’язані з організацією роботи самого комітету, розповів його очільник. За словами народного депутата, нині працюють над перезапуском громадської експертної ради при комітеті.

Спілкуючись із представниками медіа, Ярослав Юрчишин висловив сподівання, що під час наступної зустрічі вже йтиметься не лише про плани.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.