Це на чотири сантиметри більше за історичний максимум для січня за всі роки спостереження.
Сильні хрещенські морози, а місцями вони доходили до 20 градусів, загальмували підйом рівнів на річках півночі Волинської області. Виняток становить лише Стохід. Тут за останні два дні вода в районі селища Любешів піднялася ще на десять сантиметрів. Такою багатоводною ця річка цієї зимової пори ніколи не була. В сусідньому з Любешевом селі Заріка підтоплено кілька садиб, вода підходить до будинків.
Як вважає заступник начальника регіонального офісу водних ресурсів Ростислав Кравчук, таку ситуацію спровокували затори льоду на річці. Річище Стоходу дуже заросло, рослинність ніхто не чистить. Ось природа і карає людей за недбалість.
Свого часу було розроблено проєкт із запобігання затопленням селища і довколишніх населених пунктів. Він втілений лише частково. Так, завдяки спорудженню у 2011 році дамби й насосної станції на лівому березі Стоходу вдалося захистити від затоплень саме селище. Такі самі споруди було плановано звести й на правовому березі, поблизу села Заріка. Оскільки ця територія входить в Національний природний парк Прип’ять – Стохід, то керівництво парку не дало згоду на його реалізацію, а цей населений пункт так і залишився без прикриття від водної стихії. Тепер Заріка чи не через рік потерпає від підтоплень під час повеней і паводків.
Ситуацію можна було б дещо пом’якшити, якби керівництво парку, яке по суті наклало вето на цей проєкт, потурбувалося про очищення річища Стоходу від зайвої рослинності, яка і стримує сьогодні течію. Така можливість у нього є. Вже років десять парк має у своєму розпорядженні потужну плавучу водяну косарку, але через брак коштів на пальне використовує її рідко.
До речі, проблема деградації річищ Стоходу і Прип’яті стоїть досить гостро. В осінньо-літні маловодні (меженеві) періоди обома річками в межах парку важко плисти навіть човном. А це при тому, що обидві річки, починаючи від Любешева і села Сваловичі в межах колишнього Любешівського району, були судноплавними, ними, крім суден і барж, сплавляли ліс. Остання баржа з товарами і пасажирами, як розповів відомий місцевий краєзнавець Петро Бущик, вирушила з Любешева на Пінськ 7 червня 1952 року. Ось якими були в ті часи наші поліські річки.
Однак очищення від надмірної рослинності річкових русел – це, так би мовити, лише терапевтичний легкий захід, а ситуація, як показує час, потребує серйозного хірургічного втручання. Тобто, одамбування правого берега Стоходу і спорудження в Заріці насосної станції, яка відкачувала б воду з буферного (водозбірного) каналу в річку, що, звичайно, потребуватиме значних капітальних вкладень, а коштів на це як завжди бракує. Тож варто подумати про залучення до розв'язання цієї проблеми міжнародних екологічних організацій. Адже йдеться про збереження регіону з унікальною природою, яку мало де сьогодні побачиш у Європі.
А поки щоразу, як на Волині починається сезон дощів, у поліських районах, де протікають Прип’ять та її притоки, з тривогою чекають повідомлень синоптиків. Рівнинний характер цих річок спричиняє багато проблем для місцевого населення. Частково вони були вирішені завдяки проведенню меліорації і одамбування річищ, але розпочату нашими попередниками справу потрібно довести до кінця. Найгарячіша сьогодні точка – в Любешеві, з неї і потрібно розпочинати.
Як повідомив голова Любешівської селищної ради Олег Кух, у Заріці працюють аварійні бригади водогосподарників, робітники служби надзвичайних ситуацій. Вони намагаються наростити дамби, що існують, перекрити шлях воді на селянські обійстя. Все залежатиме від того, як поводитиметься Стохід наступними днями. Поки що небезпека підтоплень господарських будівель і житлових будинків у Заріці залишається.
На знімках: такий вигляд мають сьогодні деякі прибережні садиби в селі Заріка.
Фото надано регіональним офісом водних ресурсів у Волинській області.
