Історія ухвалення цього документа непроста й тривала багато років. Утім, парламент дев’ятого скликання все-таки зміг зібрати необхідну кількість голосів для того, щоб дати старт цій надзвичайно важливій для нашої європейської інтеграції реформі. Верховна Рада прийняла закон 17 лютого 2022 року. Президент підписав його 13 червня 2022-го. Відтоді тривав процес підготовки закону до набрання чинності. На це було відведено 18 місяців. Підготовка передбачала внесення змін до спеціального законодавства, а також навчання працівників адміністративних органів нових правил і процедур.

«Цей процес ми вели задовго до того, як Україна отримала кандидатський статус і навіть подала заявку на вступ до ЄС», — зауважив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко під час пресконференції, скликаної наприкінці 2023 року й присвяченої набранню чинності законом про адмінпроцедуру. За словами Першого віце-спікера, питання, які охоплює закон, давно турбують українське суспільство. «Наше скликання майже від самого початку своєї роботи прагнуло провести цю реформу, — наголосив він.— Ми розуміли, що це одна з дуже важливих віх на шляху реформи публічного врядування. І йдеться не лише про формальний бік справи чи про те, що тепер чиновники по-іншому взаємодіятимуть з громадянами».

У глибині реформи адмінпроцедури — доскональна зміна позицій і принципів взаємодії держави та громадянина, переконаний Олександр Корнієнко. Адже попри численні спроби реформувати систему публічного врядування і здобутки в цьому напрямі, фундамент багато в чому в нас залишився пострадянським, каже він. Ідеться про зверхність чиновників та певну переважаючу позицію на кшталт: «Ви прийшли до мене і маєте просити». Це можна відчути й під час особистого контакту, і в листуванні, й у відповідях на звернення тощо. «Термін «відписка» нікого не здивує в Україні, але навіть не знаю, чи є дослівний переклад цього явища, яке передбачає відсутність конкретної відповіді на запит громадянина, а лише формальний текст, який навіть не має стосунку до справи, — підкреслив Перший заступник глави парламенту. — Закон про адмінпроцедуру дасть змогу все це з часом виправити й спрацювати на те, щоб відносини чиновників і громадян переходили на рівнозначний рівень. А надалі, як і в багатьох інших країнах Європи, це призведе до того, що громадяни почнуть відчувати більшу відповідальність за чиновників і бути більшими співтворцями і відповідальними за діяльність публічної служби в Україні, бо почне стиратися і зникати межа, яка зараз є, між державою і громадянином».

Реформа адміністративної процедури — це не особливо медійна реформа, зазначив Олександр Корнієнко. Про неї не так багато можна почути, але всі державні чи публічні службовці знають про ці зміни й готуються до них.

«Нам треба пояснити цим чиновникам, а їх у нашій країні сотні тисяч, що нічого страшного в реформі немає, — наголосив Перший віцеспікер. — Усі звикнуть і навчаться грати за новими правилами, але доведеться трохи себе перебудувати, тому що в громадянина з’явився дуже серйозний інструмент у захисті себе у відносинах з державним службовцем».

Нагадаємо, що Закон «Про адміністративну процедуру» дає громадянам право звертатися до адміністративних органів за єдиною процедурою, незалежно від послуги, якої вони потребуватимуть. Натомість для адміністративних органів у законі виписано єдиний алгоритм дій під час надання таких послуг. Так, взаємодія між державою й громадянами тепер відбуватиметься за єдиними, чіткими, зрозумілими правилами.

Україна донині залишалася єдиною країною в Європі, котра не мала правового регулювання загальної адміністративної процедури. Під час згаданої пресконференції міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов зауважив, що Закон «Про адміністративну процедуру» є одним з основоположних законів реформи державного управління та визначений одним з трьох пріоритетів реформування держуправління згідно зі Звітом Єврокомісії про розширення.

Утім, впровадження положень закону в життя викликає певний спротив. Так, Олександр Корнієнко зазначив, що законотворцям нині доводиться боротися з таким явищем, як вихід з адмінпроцедури окремих центральних органів виконавчої влади. «Думаю, ми на рівні держави маємо прийняти рішення, згідно з яким проблему варто буде шукати саме в органі, що не може працювати в межах адмінпроцедури. У нас є винятки в законі про держслужбу. Вони можуть бути і в законі про адмінпроцедуру. Але вони мають бути чітко регламентовані в профільних законах», — зауважив з цього приводу Перший заступник глави парламенту.

Існування такої проблеми підтвердила й голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Лариса Білозір. Вона повідомила, що цю та багато інших проблем, які виникають під час імплементації реформи, допоможуть розв’язати зміни до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону «Про адміністративну процедуру» (№ 10161). Цей документ розроблено Кабінетом Міністрів і він передбачає зміни до 123 законів у різних галузях. Ще до 62 законів зміни можуть внести за поданням самого комітету. «Це велика робота, — наголосила Лариса Білозір.— Дякую Мін’юсту, секретаріату Кабінету Міністрів, міжнародним партнерам. Дуже багато людей було залучено. Епопея тривала 20 років. Закон або вносився і знімався, або провалювався протягом майже шести скликань. І тільки наше, дев’яте скликання, незважаючи на критику, все-таки змогло підтримати доленосний, важливий європейський законопроект про справедливу і чесну прозору взаємодію держави, громадян і бізнесу». 

Парламентарій припустила, що багато кому навіть серед народних депутатів важко осягнути вагу такої реформи. «Він стосується всіх центральних органів виконавчої влади, митниці, податкової, органів місцевого самоврядування, — пояснила вона. — Знаємо, що нині в разі будь-яких спірних питань людину відправляють до суду, і що це може затягнутися на роки. Тепер ми передбачаємо, що вже в межах тієї інституції, яка дала, наприклад, якусь відмову, має розглядатися скарга, обґрунтовуватися відповідь і надаватися доступ до всіх документів. Ми віримо в наші відомства, що вони зможуть інституційно розглядати такі скарги».

Під час розгляду проекту змін № 10161 у сесійній залі Лариса Білозір зауважила, що український закон про адміністративну процедуру дуже сучасний і відповідає всім сучасним правилам ЄС. «Це нова філософія, це тиха революція в реформі державного управління, коли ми виконуємо 41-шу статтю Хартії про основоположні права людини», — резюмувала вона. Натомість представник опозиційної фракції «Батьківщина» Сергій Власенко зауважив, що його колеги уважно стежитимуть за тими поправками, які будуть вноситися на етапі підготовки законопроекту до другого читання. «Ми вносимо поправки, які точно унеможливлять обмеження функцій місцевого самоврядування, навіть в адміністративній процедурі. І будемо робити все, щоб адміністративна процедура використовувалась на користь децентралізації, а не проти децентралізації», — наголосив він.

Проект необхідних для імплементації закону про адмінпроцедуру змін (№ 10161) у першому читанні народні депутати прийняли наприкінці 2023 року. Тепер законопроект готується до другого читання. Його амбасадори наголошують на тому, що зміни треба ухвалити до початку лютого. Адже саме тоді має відбутися саміт ЄС із затвердженням Ukraine Facility і йтиметься про виділення 50 мільярдів євро для України на 2024—2027 роки.