На годиннику 6.21. Сирена, пролунавши десь на іншому кінці проспекту, набирає сили і реве до морозу на шкірі. У вікнах багатоповерхівок оживають вікна, і найобачніші мешканці вирушають в укриття. Найближче — станція метро. Метрів за сто до нього нас обганяє молода сім’я — мама з візочком, у якому немовля, батько з дитинкою років двох-трьох на руках і дівчинка років семи, яка намагається не відставати від батьків, та спросоння у неї заплітаються ніжки і вона весь час спотикається. У снігу, який продовжує ткати білосніжне покривало для парків і доріг, буксує візок з немовлям, особливо на відрізку тротуару, де від незавершеного ремонту залишилися шматки асфальту. Пані у хутряному кожушку і спортивній шапочці тягне руку — «Допомогти?»

На станції метро вже людно. Ті, хто до сигналу повітряної тривоги ще о 5-й годині прочитав у телеграм-каналах, що на підльоті до пускових рубежів, у районі Каспійського моря, перебувають 10 бортів ТУ-95, а о 5.33 про перші пуски ракет у напрямку України, вже розташувалися в принесених із собою садових кріслах і на туристичних килимках. Під стіною укриття ще одна сім’я з дітьми років 8—10. Один з них, натягнувши на очі шапочку, поверх якої вдягнені навушники, дрімає, прикрившись пледом.

Інший, теж загорнутий у плед, читає щось у смартфоні. На колінах у матері — білий песик, вдягнений у червоний жупанчик і вкритий ковдрою. Собак в укритті багато — їхні господарі не лишають улюбленців у квартирах, щоб ті не лякалися вибухів. Більшість тваринок спить або з цікавістю спостерігає за людьми. І тільки один песик час від часу погиркує сам до себе. Жінка, яка тримає його на руках, заспокоює і, наче вибачаючись, каже: «Витягли з під ковдри, не виспався, ось і сердиться».

З новими повідомленнями про зліт МіГів і загрозу пусків «Кинджалів» люду в укритті прибуває. Одна дівчина розстеляє каремат, лягає на нього і, поклавши під голову рюкзачок, просто засинає, інша, що прибігла з симпатичним чотирилапим другом, влаштовує для нього сніданок — дістає їжу і скляну мисочку для води, яку наливає із скляної пляшки — все екологічно. Песик, поснідавши, вкладається на спеціальному килимку, принесеному саме для нього. За тим, як господарі турбуються в укритті про своїх улюбленців, можна спостерігати довго — у жестах, міміці, поцілунках, якими обдаровують хвостатих, щоб ті не панікували, все це наші національні риси. У цьому доброта, яка то рятує нас, то, буває, дуже шкодить нам.

Люди, розсівшись на принесених стільцях, кріслах і тих, що роздають в метро, занурюються в смартфони. Усі відстежують інформацію про пуски божевільним сусідом ракет по українських мирних містах — о 6.26 з’являється повідомлення про зліт ще п’яти ТУ-22М3, про крилаті ракети у бік Кривого Рогу, загрозу Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській областям, а згодом — Черкаській, Київській, Вінницькій. Хтось за спиною коментує: «Три ракети «Кинджал» у бік Дніпра, пуски з тамбова. А щоб ви всі там повиздихали!». Хто «всі» — всім зрозуміло.

З іншого боку чути, як дві пані розглядають варіанти будівництва каміна у заміському будиночку, «так, щоб і бюджетно, і гарно». Отже, нікуди виїжджати з України не збираються і вірять у Перемогу.

Ще дві пані обговорюють політичні новини — і голосування у парламенті, і приїзд до Києва Ріші Сунака, і безпекову угоду, яку він привіз.

«У Франції новий прем’єр-міністр Габріель Атталь, лише 34 роки, —відірвавшись від смартфону, каже одна іншій. — А ти знаєш, у нього рідня по матері з України, з Одеси!»

«Що сказати... Українське коріння і у державного секретаря США Ентоні Блінкена. Його родичі виїхали в Америку звідси, з Києва...» Від себе додамо, що перші згадки про родину впливового американського політика в книзі родоводів із Переяслава датуються 1874 роком.

«І що, оце вони не можуть зібратися разом і дати по зубах бункерному діду так, щоб перекинувся?» — запитує пані свою співрозмовницю. Обговорення політичних і життєвих новин в укритті перериває повідомлення в телеграм-каналі про те, що борти відстрілялися і відходять. Люди жваво починають складати стільці і згортати ковдри. За кілька хвилин лунає відбій тривоги.

Згодом стає відомо, що ворог у суботу, 13 січня, застосував комбіновану номенклатуру ракетного озброєння, зокрема ракети Х-101/55/55, Х-47м2 «Кинджал», Х-22/32,
Х-9м723 (ОТРК «Іскандер») і запускав перелаштовані на удари по поверхні С-300 та ракети тактичної авіації. Черговому масованому ракетному удару передувала атака дронів-камікадзе. Від обстрілів постраждали Дніпро, Кропивницький, Чернігів, Шостка. Вперше за довгий час ціллю ракетного удару став Івано-Франківськ. На думку військового експерта Олександра Коваленка, «не виключено, що цього разу така спроба могла стати результатом наміру росіян виявити місце майбутньої дислокації F-16 і завдати по ньому удару на випередження». Загалом того дня було зафіксовано 40 засобів повітряного нападу противника. ЗСУ знищили 8 ракет, а ще 20 не досягли мети — збилися з курсу і попадали десь у полях. Звісно, не без допомоги ЗСУ і нових технологій.

Переможемо!



Фото автора.