Зокрема, народні депутати взяли за основу урядовий проект закону про доброчесне лобіювання (№ 10337).

Ця ініціатива давно вже назріла в українському суспільстві й необхідна нам для того, щоб знизити корупційні чинники, які можуть виникати під час планування, розроблення та прийняття нормативно-правових актів, запевняють її ініціатори. Представляючи законопроект у сесійній залі, міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов наголосив передусім на його євроінтеграційному характері. Працюючи над документом, за його словами, законо-творці спиралися на засади врегулювання лобіювання, визначені в резолюціях Парламентської асамблеї та Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи. Враховувалися також Десять принципів прозорості та доброчесності лобіювання, схвалених ОЕСР, Міжвідомча угода від 20 травня 2021 року між Європейським парламентом, Радою Європейського Союзу та Європейською комісією про обов’язковий реєстр прозорості.

Урядовець також поінформував, що перша версія законопроекту, розроблена Національною агенцією із запобігання корупції, надсилалася для проведення аналізу до Європейської комісії, і урядовий законопроект уже враховує зауваження та пропозиції, надані за результатами цієї оцінки. Проводилося й широке обговорення з громадськістю.

Закон про доброчесне лобіювання необхідний для того, щоб узгодити низку наших нормативно-правових актів, а також рекомендації міжнародних організацій. Зокрема, його прийняття передбачається Законом «Про правотворчу діяльність», Антикорупційною стратегією на 2021—2025 роки та Державною антикорупційною програмою, Планом заходів щодо запобігання зловживання надмірним впливом, Рекомендацією дев’ятого проміжного звіту щодо виконання рекомендацій, наданих у межах 4-ї оцінки GRECO, запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів від 24 березня 2023 року, зазначив Олег Немчінов. Урядовий законопроект, наголосив він, передбачає визначення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик.

Українські законо-творці розраховують, що закон сприятиме побудові діалогу між суспільством і державою. Вважають, він дозволить враховувати інтереси громадянського суспільства та бізнесу під час прийняття нормативно-правових актів і забезпечить рівні права впливу на органи державної влади та посадових і службових осіб. Очікується, що прийняття закону про доброчесне лобіювання допоможе посилити прозорість та ефективність діяльності органів державної влади і сприятиме вихованню культури доброчесної влади та справедливого суспільства.

Водночас народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Федієнко на своїй сторінці в Фейсбуці повідомив, що отримує пропозиції для внесення змін до законопроекту про доброчесне лобіювання. «Відбулася цікава історія, — пише парламентарій. — Бізнес-асоціації чомусь почали казати, що вони не є лобістами, а є установами, які адвокатують проблеми». Він наголошує на тому, що має незмінну позицію — будь-яка громадська організація, будь-яка асоціація, якщо вона відстоює інтереси її учасників і комунікує з політиками, є лобістською. Це може не подобатися асоціаціям, бо треба буде потрапляти до реєстру лобістів, припускає народний депутат.

Утім, при цьому, за його словами, бізнес-асоціації хочуть залишити за собою право пропонувати внесення змін до законів і прийняття того чи іншого документа у своїх інтересах.

«Чи погано займатися лобіюванням та бути лобістом? — акцентує Олександр Федієнко. — Ні. Це нормально! Народний депутат — це теж лобіст суспільства, який повинен працювати на суспільство. Лобізм є невід’ємною частиною життя кожного з нас, навіть тих, хто не займається політикою. У США закон про лобістську діяльність був прийнятий на федеральному рівні ще у 1946 році. В Україні нарешті парламент це зробив у першому читанні». Водночас парламентарій зауважує, що з-під дії цього законопроекту вийшли медіа, і вважає, що це необхідно виправити. Хоч і називає цей підхід «дискусійним».

За словами Олександра Федієнка, нашій країні потрібне правове регулювання лобізму, щоб забезпечити гласність та прозорість прийняття державних рішень. «Це і є основа демократичної країни», — підкреслює він.

Нині проект закону про доброчесне лобіювання, до якого висловлювалося багато зауважень під час голосування за основу й було подано кілька альтернативних законопроектів, готується до другого читання. Головним у його розгляді визначено Комітет Верховної Ради з питань правової політики.

До речі

Вважається, що термін «лобі» походить від практики відвідувати депутатів у центральному вестибюлі парламенту Великої Британії. Англійською lobby означає «кулуари», «коридори».

За іншою версією, термін походить від різного роду активістів, які очікували президента США в кулуарах готелю, щоб намагатися вплинути на нього і в такий спосіб посприяти прийняттю вигідного їм рішення.

Перша згадка про лобіювання датується 1820 роком і стосується вона намагання представників громадськості вплинути на прийняття рішення в Конгресі США.

У Сполучених Штатах Америки спеціальний закон про лобізм прийнято в 1946 році. Нині так чи інакше лобізм існує у всіх демократичних країнах.