Про звернення громадян до Верховної Ради України у січні - грудні 2023 року

Загалом комітетами Верховної Ради України за звітний період опрацьовано 7143 листи, у тому числі найбільше:

 

Комітетом з питань правової політики — 1545;

 

Комітетом з питань правоохоронної діяльності — 794;

 

Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки — 741;

 

Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів — 692;

 

Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин — 474;

 

Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування — 415;

 

Комітетом з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування — 372;

 

Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики —365;

 

Комітетом з питань антикорупційної політики — 296 листів.

 

Депутатськими фракціями і групами у Верховній Раді України упродовж 2023 року розглянуто 2195 пропозицій, заяв і скарг громадян, з них:

 

депутатська фракція політичної партії «Слуга народу» — 918;

 

депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 271;

 

депутатська фракція політичної партії «Голос» — 254;

 

депутатська фракція політичної партії «Європейська солідарність» — 242;

 

депутатська група «Довіра» — 213;

 

депутатська група «Партія «За майбутнє» — 138;

 

депутатська група «Платформа за життя та мир» — 81;

 

депутатська група «Відновлення України» — 78 пропозицій, заяв і скарг громадян.

 

До керівництва парламенту звернулися 979 осіб, з них 499 — до Голови Верховної Ради України Р. Стефанчука.

 

Народним депутатам України направлено 252,772 тис. адресованих їм пропозицій, заяв і скарг громадян, що у 1,2 раза більше, ніж 2022 року.

 

Структурними підрозділами Апарату Верховної Ради України розглянуто 293,428 тис. звернень громадян, з яких 291,238 тис. (більше 99%) опрацьовано Управлінням з питань звернень громадян.

 

Порівняно з 2022 роком на 18,468 тис. збільшилася кількість колективних звернень до Верховної Ради України — 54,030 тис., що містять майже 4,4 млн підписів.

 

Збереглася тенденція до подальшого збільшення у пошті парламенту кількості та питомої ваги пропозицій, заяв і скарг, надісланих засобами електронного зв'язку, — 447,492 тис. (80,5% загальної кількості кореспонденції Верховної Ради України у 2023 році), тоді як у 2022 році — 300,913 тис. (62%), у 2021 році — 211,719 тис. (54%), у 2020 році — 54,591 тис. (46%). Збільшилися кількість та питома вага звернень, що надійшли від органів державної влади, інших органів, установ та організацій, — 10,248 тис., що у 3,2 раза більше, ніж у 2022 році (з 0,65% у 2022 році до 1,87% у 2023 році). Водночас зменшилися кількість та питома вага пропозицій, заяв і скарг, надісланих на адресу Верховної Ради України поштою, — з 169 тис. (35%) у 2022 році до 92,295 тис. (16,6%) у 2023 році, та звернень, поданих до парламенту засобами телефонного зв'язку, — з 7666 (1,6%) у 2022 році до 4159 (0,75%) у 2023 році. У зв'язку із запровадженням обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, та введенням воєнного стану у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України особистих прийомів громадян у приймальні Верховної Ради України не проводилося, отже, звернень, одержаних під час особистого прийому, не надходило.

 

У системі «Електронні петиції» на офіційному веб-сайті Верховної Ради України громадянами ініційовано 577 електронних повідомлень, з них 140 після перевірки на відповідність встановленим законом вимогам оприлюднено Управлінням з питань звернень громадян як петиції для збору підписів, 435 — відхилено.

 

Загалом упродовж 2023 року в системі «Електронні петиції» на офіційному веб-сайті Верховної Ради України зареєструвалися 33,710 тис. громадян, що в 1,8 раза менше, ніж у 2022 році.

 

Управління з питань звернень громадян забезпечило розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України з урахуванням визначеного законом правового режиму інформації з обмеженим доступом відповідей комітетів Верховної Ради України, органів державної влади на 130 електронних звернень, які були ініційовані громадянами як петиції, але у встановлений законом строк не набрали необхідної кількості голосів на підтримку.

 

Відповідно до інформації, наданої секретаріатами депутатських фракцій і груп, до народних депутатів України дев'ятого скликання, їхніх помічників-консультантів у виборчих округах за звітний період звернулися 142,584 тис. виборців, розглянуто 81,746 тис. письмових звернень, проведено 8839 особистих прийомів та 11 309 зустрічей з виборцями.

 

Аналіз статистичних даних у регіональному розрізі засвідчує істотне зростання, порівняно з 2022 роком, кількості звернень з Черкаської — 198,514 тис. (+127,494 тис.), Миколаївської — 24,741 тис. (+13,453 тис.), Одеської — 34,619 тис. (+3,910 тис.), Івано-Франківської — 5,540 тис. (+2,264 тис.) областей та м. Києва — 79,369 тис. (+21,738 тис.). Водночас зменшилася кількість пропозицій, заяв і скарг із Запорізької — 41,706 тис. (-27,997 тис.), Волинської — 4,072 тис. (-11,043 тис.), Київської — 28,899 тис. (-10,916 тис.), Львівської — 11,070 тис. (-6,640 тис.), Кіровоградської — 2,571 тис. (-5,804 тис.), Полтавської — 34,634 тис. (-5,035 тис.), Чернігівської — 2,353 тис. 

(-4,760 тис.), Дніпропетровської —15,997 тис. (-4,221 тис.), Донецької — 7,957 тис. (-2,917 тис.), Харківської — 32,991 тис. (-2,788 тис.), Закарпатської — 3,634 тис. (-2,086 тис.), Херсонської — 1,931 тис. (-1,967 тис.) областей.

 

Серед авторів звернень, які зазначили свій соціальний стан, переважали пенсіонери — 79,333 тис., пенсіонери з числа військовослужбовців — 34,268 тис., робітники — 27,116 тис., підприємці — 27,024 тис., працівники бюджетної сфери — 12,915 тис., волонтери — 10,337 тис., служителі релігійних організацій — 9255, здобувачі освіти — 9105, державні службовці — 8378, безробітні — 5254, військовослужбовці — 3714, журналісти — 3036, селяни — 1883, адвокати — 1720, особи, що позбавлені волі або воля яких обмежена, — 1686.

 

З числа осіб пільгових категорій 75,171 тис. звернень надійшло від осіб з інвалідністю І—ІІІ групи, 46,495 тис. — від учасників бойових дій, 26,510 тис. — від учасників АТО/ООС, 24,977 тис. — від осіб з інвалідністю внаслідок війни, 23,703 тис. — від учасників війни, 16,916 тис. — від внутрішньо переміщених осіб, 9103 — від ветеранів військової служби, 5499 — від ветеранів праці, 4308 — від дітей з інвалідністю, 4045 — від дітей війни, 2754 — від багатодітних сімей, 1829 — від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 1680 — від осіб з інвалідністю з дитинства, 1624 — від одиноких матерів, 1248 — від членів сім'ї загиблого, 223 — від осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 92 — від дітей, 82 — від Героїв України, 26 — від осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, 23 — від матерів-героїнь.

 

Загалом упродовж 2023 року у зверненнях громадян до Верховної Ради України порушено 1,109,723 тис. питань, що на 43,751 тис. менше, ніж у 2022 році.

 

У зв'язку з надходженням до Верховної Ради України масових звернень щодо запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства найчисленнішими були питання забезпечення дотримання законності та охорони правопорядку, реалізації прав і свобод громадян, запобігання дискримінації — 331,505 тис. (29,9% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що у 1,5 раза більше, ніж у 2022 році.

 

У 3,2 раза, порівняно з 2022 роком, збільшилася кількість питань про внесення змін до законодавства — 98,764 тис., що становлять 29,8% загальної кількості правоохоронних питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України.

 

Серед питань на правоохоронну тематику продовжували залишатися актуальними скарги на дії працівників правоохоронних органів та щодо виконання судових рішень, кількість яких порівняно з 2022 роком майже не змінилася — відповідно 39,508 тис. (11,9% загальної кількості правоохоронних питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України) та 11,439 тис. (3,5%).

 

Натомість у 1,2 раза зменшилася кількість скарг на тяганину із слідством, незаконні методи ведення слідства — 28,823 тис. (8,7%) та у 1,3 раза — кількість повідомлень про порушення законодавства про звернення громадян — 7334 (2,2%).

 

Водночас у 1,2 раза збільшилася кількість скарг на дії працівників органів прокуратури — 20,466 тис. (6,2%), у 1,2 раза — на тяганину в судах — 10,849 (3,3%), у 4,7 раза — на дії суддів — 10,003 тис. (3%), у 5,2 раза — на судові рішення та вироки — 9018 (2,7%).

 

У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України в 1,6 раза, порівняно з 2022 роком, збільшилася кількість питань обороноздатності, суверенітету, міждержавних і міжнаціональних відносин — 210,529 тис. (19% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України).

 

Значної актуальності набули питання щодо Збройних Сил України, їх реформування, переходу до професійної армії — 167,790 тис. (79,7% загальної кількості питань обороноздатності, суверенітету, міждержавних і міжнаціональних відносин), що у 4,6 раза більше, ніж у 2022 році, та матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України — 12,817 тис. (6,1%).

 

Порівняно з 2022 роком у 1,8 раза зросла кількість поданих громадянами пропозицій до законодавства з питань обороноздатності, суверенітету, міждержавних і міжнаціональних відносин — 7336 (3,5%).

 

Непоодинокими були звернення щодо формування та реалізації державної політики в оборонній сфері — 3748 (1,8% загальної кількості питань обороноздатності, суверенітету, міждержавних і міжнаціональних відносин), міждержавних відносин України — 2650 (1,2%), державної мовної політики — 1758 (0,83%), державної політики у сфері національної безпеки — 1231 (0,58%).

 

Не втратили актуальності звернення, в яких порушувалися питання охорони здоров'я, — 159,470 тис. (14,4% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України).

 

Майже у 5 разів порівняно з 2022 роком збільшилися кількість та питома вага питань щодо направлення на лікування до медичних установ в Україні та за кордоном — з 22,020 тис. (8% загальної кількості питань охорони здоров'я) у 2022 році до 109,398 тис. (68,6%) у 2023 році; у 1,8 раза — щодо роботи МСЕК, визначення групи інвалідності: з 6135 (2,2%) у 2022 році до 11 112 (6,9%) у 2023 році; у 1,3 раза — щодо забезпечення лікарськими та медичними засобами: з 6565 (2,4%) у 2022 році до 8615 (5,4%) у 2023 році; у 2 рази — щодо дій та бездіяльності працівників охорони здоров'я, неналежного ставлення до хворих: з 3892 (1,4%) у 2022 році до 7762 (4,8%) у 2023 році; у 1,2 раза — щодо роботи лікувально-профілактичних закладів: з 4475 (1,6%) у 2022 році до 5297 (3,3%) у 2023 році. Натомість у 14,5 раза зменшилися кількість та питома вага питань щодо напрямів формування та реалізації державної політики у галузі охорони здоров'я: з 97,183 тис. (35,5%) у 2022 році до 6626 (4,1%) у 2023 році.

 

Одержано чимало пропозицій до законодавства — 8675 (5,4% загальної кількості питань охорони здоров'я).

 

Продовжували надходити звернення з питань соціальної політики та соціального захисту населення — 82,709 тис. (7,5% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що на 12,877 тис. питань менше, ніж у 2022 році. З них 32,003 тис. (38,7%) містили пропозиції до соціального законодавства, що у 3,4 раза більше, ніж у 2022 році.

 

Залишалися актуальними звернення щодо влаштування в заклади соціального захисту, діяльності інтернатів, УТОС, УТОГ — 10 484 (12,6% загальної кількості питань соціального спрямування), отримання соціальних виплат, субсидій — 8315 (10%), надання пільг особам, які мають на це право, — 5310 (6,4%), державної соціальної політики — 5297 (6,4%), реабілітації та соціального захисту осіб з інвалідністю — 5248 (6,3%), соціального захисту учасників та постраждалих внаслідок АТО/ООС, внутрішньо переміщених осіб — 3832 (4,6%), визначення соціального статусу (ветеран праці, ліквідатор, учасник війни тощо) — 3621 (4,3%), надання матеріальної допомоги — 2699 (3,2%), призначення, перерахунку, виплати трудової, соціальної пенсії — 2483 (3%).

 

Не залишалася поза увагою громадян і діяльність Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України — 68,622 тис. (6,2% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України). Переважна більшість з них (58,6%) стосувалися діяльності єдиного органу законодавчої влади в Україні, його органів, народних депутатів України, реалізації Верховною Радою України законодавчої функції, зокрема в умовах воєнного стану.

 

Дописувачі також надсилали звернення щодо діяльності Кабінету Міністрів України та його членів — 10 740 (15,6% загальної кількості питань щодо діяльності Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України), суспільно-політичних подій в країні та за кордоном — 5591 (8,1%), діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — 3871 (5,6%), Президента України — 2875 (4,1%).

 

У зверненнях до Верховної Ради України також порушувалися питання праці і заробітної плати — 54 177 (4,9% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), комунального господарства — 32 439 (2,9%), фінансової, податкової та митної політики — 24 387 (2,2%), освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності — 24 175 (2,2%), діяльності центральних органів виконавчої влади — 23 381 (2,1%), діяльності органів місцевого самоврядування — 18 165 (1,6%) тощо.

 

Усі пропозиції, заяви та скарги, що надійшли до Верховної Ради України, розглянуті відповідно до закону. Звернення, що містили пропозиції до законопроектів, які розглядаються Верховною Радою України, вивчені та узагальнені у комітетах Верховної Ради України, надіслані за належністю до відповідних органів державної влади (у тому числі правоохоронних органів), органів місцевого самоврядування.