Вартість сільськогосподарських земель по областях, грн/га.
Дані: Опендатабот. Грудень 2023 року.

Інфографіка Володимира Онопрійчука.

Українці можуть придбати до 10 тисяч гектарів сільськогосподарської землі. Досі ліміт становив 100 гектарів. І так само до 10 тисяч гектарів мають право купувати юридичні особи, зареєстровані в Україні.

Мінімальна ціна землі має бути не нижчою за нормативну грошову оцінку. Переважне право на купівлю залишається за орендарями. Закон не дозволяє укладати угоди іноземцям. Продаж комунальної та державної землі теж залишається під забороною.

Перед новим роком виникла чергова дискусія — чи варто зараз відкривати ринок для юридичних осіб. Лунали аргументи, що фермери не мають доступу до зовнішнього фінансування, часто працюють у збиток і їм бракує грошей на купівлю землі. А відтак — її скуповують великі компанії — агрохолдинги. 

Про це «Голос України» запитав народного депутата, члена парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитра Соломчука.

— Пане Дмитре, чи справді є небезпека у тому, що з виходом на ринок українських компаній латифундії можуть скупити великі площі землі?

— Під час воєнного стану об’єм землі, який можуть купувати юридичні особи, на мою думку, потрібно зменшувати. Ми йдемо до Європейського Союзу. А він стоїть на тому, що треба розвивати село. Та щоб село стало самодостатнім, а не тільки тягнуло гроші з бюджету, там має бути не менш як 20—30 фермерів. А це ніяк не лягає в тезу про 10 тисяч гектарів в одні руки.

У травні минулого року я з колегами подав законопроект № 9341, щоб відтермінувати продаж землі компаніям на час воєнного стану. Але парламент його не розглянув.

Питання про акумуляцію великих обсягів землі залежить від регіонів. Не всі пайовики готові продавати землю. На заході та в центрі України значно підвищилася ціна оренди. Там власники паїв не дуже хочуть збувати свої ділянки. Вони вбачають у цьому надійну, стабільну інвестицію.

Більше ризиків існує для деокупованих регіонів. Багато людей виїхали за кордон. І вони залишаються там на якийсь час. Зараз земля їм не потрібна. Також люди, які мають якісь проблеми й терміново потребують коштів, можливо, будуть готові реалізувати землю дешево, за безцінь через складні життєві ситуації.

Але тут варто розуміти, що після війни ціна землі буде значно вищою.

— За два роки продали один відсоток земель сільськогосподарського призначення, які раніше були під мораторієм. Як можна оцінити цю цифру?

— У нас ринок землі й до і під час великої війни не був стрімким. Пайовики не поспішають збувати свою землю. Після запуску ринку землі орендна плата зросла відсотків на 30—40. Для власників — це стала інвестиція. І якщо вони й вирішать реалізовувати землю, то це буде, коли гектар коштуватиме 5—7—10 тисяч доларів.

— Які найгостріші проблеми сьогодні доводиться розв’язувати українським аграріям?

— Проблема номер один — логістика. І внутрішня, й зовнішня. Це питання порушували й на останньому засіданні аграрного комітету. Коли стартували осінні жнива, зерно почали перевозити територією України, а також вагонами до Дунаю, Одеси. «Укрзалізниця» стала менше викидати вагонів на тендер і їхня добова вартість зросла. Відповідно — підвищилася й вартість перевезень. Українські аграрії отримують за свою продукцію менше, ніж польські, німецькі чи чеські. Також маємо проблеми з вивезенням на кордонах, у Чорному морі.

На деокупованих територіях у першу чергу — це проблема розмінування. Та брак приміщень для зберігання зерна. Сільськогосподарську техніку — трактори, сівалки, комбайни — або спалено, або окупанти її вивезли за межі України.

Ще одна важлива проблема — можливість реалізації за кордоном. Ми постійно ведемо перемовини про доступ до іноземних споживачів. Готуємо документи, приймаємо законодавчі акти. Але коли в Україні з’являється багато дрібних виробників молочних продуктів, м’яса, круп, хлібних виробів — вони не мають доступу до полиць українського ритейлу. Європейці кажуть: ви хочете зайти на наш ринок? То покажіть приклад — ваш фермер не може добитися до полиць ваших супермаркетів, з нього останні штани знімуть, доки його продукція туди потрапить. Тож ви спершу перестаньте обманювати себе.

— У продовження теми про складнощі торгівлі з європейськими країнами. Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини закликають Європейську комісію запровадити імпортне мито на українське зерно. Які висновки нам треба зробити з цього факту?

— Європейські країни бояться наших аграріїв. Вони здивовані, як українські фермери в умовах війни взагалі працюють, ще й дають такі врожайність і обсяг. Тому що в Європі фермерські господарства цілковито дотаційні. Це більше схоже не на бізнес, а швидше — хобі. Однак це все не обмежує нас у тому, щоб переробляти й продавати за кордон більше готової продукції.

Потрібно відстоювати на рівні урядів, щоб хоча б транзит працював без обмежень. А якщо сусіди будуть блокувати транзит, то, вибачте, але наші супермаркети також мають якщо не відмовлятися, то хоча б не ставити в пріоритет на полицях імпортні товари. І їхні виробники замисляться, що польські, словацькі, угорські заводи втрачатимуть мільярди.

Треба боротися й відстоювати свою позицію за столом переговорів, маючи пакети документів, що вони втратять, якщо не пропускатимуть наші товари.

До речі

Нормативна грошова оцінка — це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, а якщо простими словами — кошти, які можна виручити від найефективнішого використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Така оцінка не відповідає реальній вартості земельних ділянок, а є лише запобіжником від заниження ціни.

Цитата

«Розташування ділянок значно впливає на ціни та попит. Інвестори готові купувати землю в Чернігівській області за ціною не більш як 800—1000 доларів за гектар, у Сумській — 1000—1500 доларів. Натомість ділянки на Хмельниччині, Вінниччині, Тернопільщині мають попит і коштують 2000—2500 доларів з перспективою здорожчання протягом року».

Алекс ЛІССІТСА, президент Українського клубу аграрного бізнесу. 

​
Народний депутат Дмитро Соломчук стоїть на колесах тракторів John Deere 6R. 
Таку техніку для українських фермерів навесні передав фонд американського бізнесмена й мецената Говарда Баффета в межах аграрного проєкту «Жнива Перемоги».

Фото зі сторінки Дмитра Соломчука в Інстаграмі.