Глава парламенту розповів про головні завдання законодавчого органу, просування процесів європейської та євроатлантичної інтеграцій та про співпрацю з Європейським парламентом.

Наразі, за словами Голови Верховної Ради, головні завдання українського парламенту на 2024 рік співзвучні зі складними завданнями і планами України.

«Завдання номер один для України — зробити все для того, щоб здобути успіх у російсько-українській війні, який вестиме до нашої Перемоги. Верховна Рада як єдиний законодавчий орган сприятиме тому, щоб своїми рішеннями наблизити цей успіх», — сказав Руслан Стефанчук. Крім того, упродовж року, додав він, пріоритетними для парламенту будуть питання підтримки Збройних Сил України, продовження української інтеграції до Європейського Союзу і НАТО. А також бюджетні питання. «Окрім цього, думаю, Верховна Рада ухвалюватиме низку політичних рішень, які відображатимуть ситуацію в державі», — уточнив спікер українського парламенту.

Торкнувшись питання євроінтеграції, Руслан Стефанчук назвав історичним рішення щодо початку переговорів про вступ України до ЄС, ухвалене 14 грудня минулого року.

«Рішення щодо початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу — насправді історичне. Європейська рада оцінила прагнення і старання українського народу, Збройних Сил України, української влади, яка ухвалила всі необхідні рішення», — зазначив Руслан Стефанчук, додавши, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу в українському парламенті визначила чотири найважливіших законопроекти, які Верховна Рада має ухвалити до березня.

«Ще до моменту відкриття перемовин парламент ухвалив три з них, а буквально на останньому засіданні в першому читанні ухвалено четвертий — проект закону про лобізм», — наголосив спікер, зауваживши, що Верховна

Рада виконувала і виконуватиме всі завдання, які ставляться перед нею європейськими партнерами, буде впроваджувати всі реформи, необхідні для трансформації українського суспільства. «Для нас це пріоритет, тому що прапор Європейського Союзу у Верховній Раді — це не просто подарунок долі, а великий рівень зобов’язань, який ми взяли на себе», — сказав він.

Щодо ухвалення законопроекту про лобізм до березня то, за словами Голови Верховної Ради, нині розпочинаються перемовини щодо цього законопроекту. «Ми очікуємо позицію від європейських партнерів, бо в їх рекомендаціях зазначається, що документ має відповідати європейським стандартам в частині лобізму. Фактично цих стандартів не існує. Тому нам треба зрозуміти — що вони мають на увазі під поняттям «європейські стандарти в частині лобізму». Після консультацій ми врахуємо всі пропозиції партнерів у другому читанні законопроекту», — уточнив глава парламенту.

Відповідаючи на запитання, які завдання для України передбачатиме переговорна рамка подальшого процесу вступу України до ЄС, Руслан Стефанчук зауважив, що початок перемовин потребує низки підготовчих моментів.

Зокрема, це питання скринінгу законодавства, який партнери мають провести по 35 тематичних розділах. «Ми вже провели свій скринінг і передали його на вивчення партнерам. Крім цього, ми розпочинаємо роботу над переговорною рамкою, щоб визначити завдання, які надалі має виконувати Україна. Необхідно провести дуже професійну дискусію з партнерами. Вони мають знати про результати впровадження державою євроінтеграційних реформ. До цієї дискусії варто залучити представників парламенту, уряду, експертне середовище, щоб вийти на чітке розуміння — переговорну рамку — подальшого процесу вступу України до ЄС. Ця рамка стане дороговказом для влади і суспільства України. Її виконання буде фінішною прямою на шляху євроінтеграції держави», — наголосив він.

Маємо переймати досвід роботи європейських колег

Окремо торкнувшись Меморандуму про взаєморозуміння між Верховною Радою та Європарламентом, який було підписано наприкінці листопада 2023 року, Голова Верховної Ради сказав: «Меморандум про взаєморозуміння ретельного готувався представниками Верховної Ради і Європарламенту. Ми з президенткою Європарламенту Робертою Мецолою підписали його, встановивши низку планів щодо подальшої співпраці. Бо після того, як Україна стане членом Європейського Союзу, ми маємо бути представлені в усіх інституціях ЄС, у тому числі в Європейському парламенті. Цей меморандум — наша підготовча сесія до майбутнього співробітництва.

Які положення має відповідний документ? По-перше, він чітко передбачає щорічні плани інтеграції України в Євросоюз. По-друге, вже оголошено, що Європейський парламент відкриває своє представництво в Україні. І ми зараз обговорюємо те, що Верховна Рада також відкриє представництво в ЄП для взаємної імплементації. По-третє, тривають перемовини щодо того, щоб українські депутати мали можливість бути спостерігачами в Європарламенті. Я сподіваюся, що ці обговорення матимуть позитивний результат. Адже нам треба переймати досвід роботи європейських колег».

Також, за словами спікера, меморандум передбачає більш дрібні моменти співпраці на рівнях апаратів, дослідницьких служб, інших консультативно-дорадчих органів. Окрім того, створено парламентський офіс, який допомагає здійснювати експертизу законодавства на предмет відповідності європейським стандартам. «Це величезна, але рутинна робота. І вона має бути контрольована. Інакше ми не забезпечимо сумісність зі стандартами Європейського Союзу», — додав він.

Проведення виборів під час війни може розсварити українське суспільство

Водночас, відповідаючи на запитання щодо можливості проведення виборів під час війни, Руслан Стефанчук сказав: «Ухвалення будь-яких рішень щодо демократичного оновлення влади завжди має корелюватися із чинним законодавством відповідно до ситуації в державі. Оскільки ні Конституція України, ні українське законодавство, що затверджувалося в мирний час, не передбачає особливостей проведення виборів в умовах війни, нам була вкрай необхідна консультація з партнерами, які мають такий досвід. Я звертався із цим питанням до колег-спікерів з інших парламентів. Було чимало обговорень і на парламентському, і на урядовому рівнях, але наразі ухвалено рішення, що в період воєнного стану вибори в Україні не проводитимуться. Я завжди говорив, що проведення виборів під час війни може розсварити українське суспільство.

Однак треба розуміти, що буде після війни, як ми забезпечимо сталість демократичних традицій? Тому вже зараз необхідно спільно з колегами напрацювати відповідні варіативності, які могли би стати основою майбутнього виборчого законодавства».

Зближення з НАТО — це екзистенційне питання

Торкнувшись євроатлантичної інтеграції України, Голова Верховної Ради акцентував увагу на її законодавчій площині.

«Парламентської роботи щодо членства в НАТО менше, ніж щодо Євросоюзу, але вона також дуже важлива. Ми розуміємо, що зближення з НАТО — це екзистенційне питання для країни в цілому. Однак ми усвідомлюємо всі обмеження, які існують в Альянсі. Ми дуже активно працюємо на рівні Парламентської асамблеї НАТО. Її президент — Міхал Щерба — великий друг України. Він був в Україні, виступав в українському парламенті.

Ще один пункт на шляху нашої євроатлантичної інтеграції — законодавча підготовка. Чимало документів, які має ухвалити парламент, обговорюється з колегами з Альянсу. Зважаючи на це, є пропозиція створити в межах українського парламенту окремий комітет із питань НАТО», — повідомив Руслан Стефанчук, додавши, що окрім цього, необхідно реформувати силові служби, забезпечити відповідність Збройних Сил України стандартам НАТО. І для цього вже опрацьовується низка законопроектів. «Роботи дуже багато. Парламент бере в ній активну участь», — сказав Голова Верховної Ради та висловив сподівання, що під час цьогорічного саміту НАТО, який буде присвячено 75-й річниці створення Альянсу, Україна отримає рішення, яке буде пов’язане з її запрошенням до членства в Альянсі.

Фото: Укрінформ.