Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував Верховній Раді України прийняти у другому читанні та в цілому євроінтеграційний законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» (№ 5344-д). Відповідне рішення було ухвалено на крайньому засіданні комітету.

Як повідомив голова робочої групи з доопрацювання проекту до другого читання народний депутат Сергій Гривко, під його головуванням відбулося 17 засідань робочої групи та нарада з керівниками центральних органів виконавчої влади. Крім того, він зауважив, що понад третину поданих поправок та пропозицій було враховано частково або редакційно в консолідованих комітетських поправках. «Ми максимально намагались врахувати побажання громадських організацій, ішли їм назустріч у багатьох питаннях», — зауважив С. Гривко, додавши, що до другого читання текст законопроекту підтримали без зауважень Мінсоцполітики, Мінветеранів, Мінекономіки, МОЗ, Міносвіти, Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю, Пенсійний фонд та Державний центр зайнятості. Мінфін і Державна податкова служба хоч і подали свої зауваження до проекту, додав він, у цілому підтримали його ухвалення.

Тож комітет схвалив текст порівняльної таблиці до законопроекту та рекомендував парламенту ухвалити проект у другому читанні та в цілому.

Прийняття проекту закону призведе до істотного збільшення можливостей для осіб з інвалідністю на ринку праці. Зокрема, розширить їх можливості із працевлаштування не лише на підприємствах приватної форми власності, а й в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Крім того, законопроект передбачає компенсацію роботодавцям витрат на облаштування «розумних» робочих місць для осіб з інвалідністю, а також забезпечення осіб з інвалідністю на робочому місці (за потреби) соціальним супроводом, персональним асистентом, пере-кладом жестовою мовою, тощо.

Водночас законопроект передбачає вибір для роботодавців: або працевлаштувати осіб з інвалідністю, облаштувавши їм (за потреби) належним чином робоче місце (одне робоче місце — для роботодавців, що мають штат від 8 до 25 працівників; два відсотки робочих місць — для роботодавців, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними; чотири  відсотки робочих місць — для роботодавців, що мають штат більш як 25 працівників) або сплатити цільовий внесок на підтримку праце-
влаштування осіб з інвалідністю до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Під час засідання народні депутати також схвалили рекомендації комітету за наслідками проведеного у грудні минулого року круглого столу «Стан забезпечення осіб з інвалідністю та осіб з інвалідністю внаслідок війни протезно-ортопедичними виробами: проблеми та перспективи. Напрацювання дорожньої карти».

А також розглянули на предмет доцільності включення до порядку денного сесії урядового законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей виплати пенсій особам, які вчинили кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку» (№ 10355).

Основні положення документа представила генеральний директор Директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Валентина Кудін.

За її словами, проектом передбачається, що в період відбування покарання пенсія таким особам виплачуватиметься в розмірі, що не перевищує прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тим особам, які мають право на призначення пенсій за спеціальними законами та відбули покарання, пенсія призначатиметься та виплачуватиметься на загальних умовах, тобто відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». «Що стосується осіб, які ухиляються від розшуку, і їм надано процесуальний статус підозрюваного (обвинуваченого) у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти основ національної безпеки, а також оголошено у розшук, то виплата пенсій їм призупиняється через шість місяців із часу оголошення у розшук», — повідомила Валентина Кудін, додавши, що проектом також пропонується врегулювати деякі організаційні засади, зокрема йдеться про інформування Пенсійного фонду про засудження пенсіонера.

Народний депутат Михайло Цимбалюк порушив питання призначення пенсії особам, яких було визнано невинуватими. Депутат поцікавився, чи повертатиметься їм пенсія в повному обсязі, якщо вона призначалась за спеціальними законами. Зрештою, це питання більш чітко буде прописано в законо-
проекті під час його доопрацювання до другого читання.

Підтримали законо-проект і в Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Представник Уповноваженого із соціальних та економічних прав Олена Колобродова повідомила, що Уповноважений брав участь у робочій групі з опрацювання цього законопроекту і мав певні зауваження до нього. «Але ми знайшли компроміс, тому наразі у нас зауважень немає», — констатувала вона.

Підтримати законо-проект закликав і голова Пенсійного фонду Євген Капінус. За його словами, відсутність законодавчого врегулювання цього питання викликає суспільний резонанс в окремих випадках. «Від нас сьогодні вимагають різні дії з приводу таких людей. Тому для нас надзвичайно важливо мати механізм врегулювання цих питань, щоб ми могли діяти в рамках чинного законодавства», — наголосив він.

Зрештою комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту включити цей законо-проект до порядку денного та підтримати його у першому читанні.

Так само підтримку депутатів дістав також урядовий законопроект № 10356 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення», який тісно пов’язаний із попереднім проектом.

Щоправда, комітет не головний в розгляді цього питання. Тому рекомендував основному Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності включити цей законопроект до порядку денного і рекомендувати парламенту підтримати його за основу.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.