На знімку: у День Соборності в Раді Європи відбулась акція «Ланцюг Єдності», під час якої представники різних делегацій тримали паперовий ланцюг із прапорами країн—членів РЄ та України.

За словами голови постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ Марії Мезенцевої, її порядок денний активно насичений питаннями, пов’язаними з Україною. А саме: буде розглянуто три проекти резолюцій, які стосуються злочинів росії, головний з яких «Становище дітей України». Також на рівні комітетів обговорять документи щодо використання заморожених активів країни-агресора для відбудови нашої держави та ситуацію з нацменшинами в Україні.

Утім, почалася сесія з обрання нового президента ПАРЄ. Як уже повідомляв «Голос України», ним став представник Греції та Європейської народної партії Теодорос Русопулос.

Донедавна він очолював комітет з міграції, біженців і переміщених осіб ПАРЄ. До речі, тепер головою цього комітету став народний депутат, член української делегації Олексій Гончаренко (на знімку). «Перший українець на такій посаді. Найголовніше — у мене буде ще більше можливостей просувати інтереси України», — повідомив Олексій Гончаренко на своїй сторінці у Фейсбуці.

Під час свого інавгураційного виступу Русопулос пообіцяв продовжувати політику підтримки нашої держави. «Під час мого президентства Україна та жахливі злочини, вчинені під час вторгнення, будуть моїм головним пріоритетом», — запевнив він. Також важливими напрямами президента ПАРЄ, за його словами, стануть питання штучного інтелекту та кліматичних змін.

Війна залишиться у фокусі

Коментуючи обрання новим президентом ПАРЄ Теодороса Русопулоса (на знімку), голова постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ Марія Мезенцева під час брифінгу нагадала, що два роки тому всупереч усталеним у ПАРЄ нормам було кілька кандидатів на посаду президента (балотувалася в тому числі й вона). Метою висунення інших кандидатів було показати незгоду з обранням Тіні Кокса на посаду президента, бо він на той час проводив проросійську політику. Проте все змінилося з початком повномасштабної агресії росії. «Після 24 лютого він (Тіні Кокс. — Ред.) провів колосальну роботу. Вона настільки потужна, що навіть не можна порівняти з президентами інших організацій, які в принципі копіювали наші рішення і підтримували їх таким чином», — резюмувала роботу Тіні Кокса Марія Мезенцева. Водночас вона нагадала, що під час сесії ПАРЄ також буде обрано нового комісара з питань прав людини.

Водночас, повертаючись до порядку денного сесії, варто звернути увагу, що сьогодні, 24 січня, асамблея розгляне два документи, які стосуються війни росії проти нашої держави. Перший — проект резолюції «Глобалізація під час кризи та війни: роль ОЕСР (Організації з економічної співпраці та розвитку) після агресії рф проти України», другий

— «Звинувачення щодо систематичних катувань та нелюдського чи такого, що принижує гідність, ставлення чи покарання в місцях ув’язнення в Європі». Стосовно цього документа, за словами М. Ме-зенцевої, члени делегації подали правки щодо цивільних та військових полонених, яких росія тримає як на своїй, так і на тимчасово окупованих територіях.

Про викрадених дітей розповість Перша леді

А центральним документом, який стосуватиметься України, стане розгляд у ПАРЄ проекту резолюції «Становище дітей України», який заплановано на 25 січня. «Було вирішено, що асамблея проведе термінові дебати і проголосує вже другу резолюцію (перша була в жовтні 2023-го). Перша Леді (Олена Зеленська. — Ред.) відкриє дебати зверненням зі столиці онлайн. Це важливий результат роботи багатьох інституцій та ініційованого (очолюваного народною депутаткою. — Ред.) Оленою Хоменко спецкомітету з питань українських дітей, які перебувають на території держав—членів Ради Європи, і тих, котрі є внутрішньо депортованими всередині нашої держави і, звісно, незаконно депортованих дітей до росії», — повідомила М. Мезенцева.

Також, за її словами, проект резолюції містить деякі інноваційні елементи. «Ми будемо закликати такі міжнародні організації, як Комітет Червоного Хреста, активніше використовувати свій мандат; будемо говорити про діток, які є переміщеними особами всередині України через агресію росії, які проживають в країнах Ради Європи, саме як про тимчасово переміщених осіб. Тобто мова про нове юридичне поняття. Ці діти не біженці, не мігранти, а саме тимчасово переміщені особи. Це дуже важливо», — наголосила Марія Мезенцева під час онлайн брифінгу.

За її інформацією, політичний комітет асамблеї також розгляне перший текст документа «Підтримка реконструкції України», в якому йдеться про можливість використання заморожених активів агресора.

Комітет рівності та недискримінації, який очолює Марія Мезенцева, розгляне тему «Становище нацменшин в Україні» за участі експертів та віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної.

Про ППО, «Тауруси» та зброю

Крім того, ПАРЄ — це великий форум, до якого входить 46 парламентських делегацій із країн Європи, тож це і шанс безпосередньо спілкуватися з тими політиками від позиції яких залежить військова допомога Україні. Зокрема, Марія Мезенцева розповіла, що на полях сесії такі розмови активно відбуваються. За її словами, з нідерландськими колегами народні депутати України обговорили можливість надання нових систем ППО. «Щойно після засідання політгрупи я говорила з очільником Групи соціалістів (у ПАРЄ. — Ред.) Франком Швабом (ФРН) стосовно надання ракет «Таурус». Він запевнив, що технічне рішення по голосуванню у Бундестазі все-таки буде. Знаю, дуже на це чекаємо, тому ми використовуємо всі можливості, щоб говорити про це», — розповіла під час брифінгу М. Мезенцева.

На полях зимової сесії ПАРЄ також проходить виставка щодо депортованих росією дітей «Непочуті голоси українських дітей» та відбудеться конференція «Важливість санкцій в побудові глобального миру».


Члени української делегації у ПАРЄ: Олена Хоменко (ліворуч), Євгенія Кравчук (у центрі) та Марія Мезенцева (праворуч).

Фото зі сторінки Марії Мезенцевої у Фейсбуці.