Нині там отримують допомогу 69 тисяч українців, серед яких 16 тисяч дітей та 20 тисяч пенсіонерів. Країна передала на підтримку ЗСУ третину власного військового бюджету — більше за усіх у світі!
До повномасштабної війни у країні мешкали приблизно 28 тисяч українців — понад 2% її населення. Однак вони не прагнули повністю асимілюватися з естонцями, активно розвивали власну культуру та берегли традиції, заснувавши для цього кілька десятків власних громадських організацій. У 2000-му ці організації об’єдналися у єдину «парасолькову» структуру — Асоціацію українських організацій Естонії. Очолив її у 2008 році Володимир Паламар, виходець з Вінниччини, який вже 35 років живе у Таллінні.
Головною метою створення асоціації був діалог з міністерством культури, яке з початку 2000-х років заходилося керувати інтеграційними процесами, що відбувалися у національних меншинах. Другою метою асоціації було збереження української культури, мови і традицій, щоправда, з урахуванням того, що українці вже є частиною естонського суспільства. Третьою — всебічна допомога Україні.
Протягом минулого року асоціація зібрала понад 1 млн євро. Ці кошти трансформувалися в автівки для українських військових, у дизель-генератори тощо.
Потреби українців, які знайшли свій прихисток від війни в Естонії, не обмежуються житлово-побутовими питаннями. Частинку України для них асоціація презентує через різноманітні культурні проекти. Загалом на заходи культурного напряму Асоціація українських організацій Естонії у 2023 році витратила понад 200 тис. євро.
Гордістю асоціації є українські школи вихідного дня, які діють за підтримки міністерства освіти Естонії. Цінний подарунок Талліннській школі зробила також народний депутат України, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич: кілька бандур для ансамблю школи вихідного дня «Надія» (на знімку). Тепер колектив бандуристів популярний в Естонії, для якої бандура є дуже незвичним, а отже, цікавим інструментом. Для парламентарія важливим напрямом роботи є міжнародна співпраця, передовсім — з українськими діаспорами, громадянами, які вимушено покинули свої домівки через війну.
«Надзвичайно важливим для наших людей за кордоном є зв’язок з історичною Батьківщиною. У цьому контексті важлива інформаційна підтримка, гуманітарна та освітня робота. Іноземні партнери подбали про соціальне та матеріальне забезпечення наших співгромадян. Однак про вирішення гуманітарних проблем, пов’язаних із патріотичним, естетичним та духовним розвитком громадян, а особливо дітей, необхідно думати нам», — переконана Ірина Констанкевич. З метою підтримки українців за кордоном за ініціативою депутатки започаткували акцію збору книжок для дітей та підлітків. За кордон для маленьких та юних українців поїхало майже 3000 видань. Окрім того, минулоріч Ірина Констанкевич з метою ознайомлення з досвідом країн Балтії у реформуванні профосвіти відвідала Фінляндію та Естонію. Депутатка відзначає активну роботу багаторічного очільника Асоціації українських організацій в Естонії Володимира Паламара. Українські школи вихідного дня є базою для проведення щорічних великих міжнародних фестивалів, на які коштом асоціації приїжджали по 600—700 дітей з України. Володимир Паламар вважав такі поїздки дуже важливими, адже завдяки ним естонські українці, переважно народжені в Естонії, могли поспілкуватися з носіями живої мови.
Унаслідок викликаної війною міграції кількість етнічних українців в Естонії, включно з тими, хто має посвідки на проживання та паспорти інших держав, сягнула 130 тисяч.
Великою перемогою стало відкриття у листопаді 2023 року волонтерського радіо — DRUZI.ee. Нині на радіо можна слухати українську музику виконавців усіх жанрів — від популярної пісні до року та фольку.
Але вже додаються новини та формується сітка передач, які нададуть українцям доступ до об’єктивної та незалежної інформації, а також допоможуть їхній інтеграції в естонське суспільство і посилять діалог між українською та естонською громадами. Фінансується проект поки що власними коштами. Адже заснування україномовного радіо в Естонії є чудовим прикладом для створення українських медіа в інших країнах Європи. Асоціація веде потужну інформаційну роботу — регулярно відстежується тональність у ЗМІ щодо російсько-української війни та українців загалом. Організація навіть зверталася до канцлера юстиції Естонії з вимогою звернути увагу на упереджені матеріали про українців. Зрештою вдалося здобути перемогу: тональність російськомовних ЗМІ змінилася. «Історична пам’ять естонців — це запорука їхньої нинішньої підтримки України», — переконаний Володимир Паламар.
Окремий напрям роботи Асоціації українських організацій Естонії пов’язаний із народною дипломатією. Мається на увазі насамперед сприяння у підписанні різноманітних угод про співпрацю на муніципальному рівні. Такі угоди, до прикладу, мають Київ і Таллінн, Тернопіль та Вільянді, що є містами-побратимами. Окрім того, за сприяння народної депутатки Ірини Констанкевич вдалося укласти угоду про співпрацю між асоціацією та Волинським національним університетом імені Лесі Українки.
Для емігрантів надзвичайно важливим є зв’язок з історичною Батьківщиною. Так само і для України мають бути важливими всі ті українці, які живуть за кордоном. Українські організації є не тільки в Естонії, Литві та Латвії, а й у Фінляндії, Швеції, Польщі. Українському уряду та українським громадам треба використовувати їхні можливості для власного розвитку та відновлення.
Фото з сайту decentralization.gov.ua