У 2023 році Всесвітній день ґрунту (World Soil Day 2023) та його кампанія «Ґрунт і вода — джерело життя» («Soil and water, a source of life») мали на меті підвищити обізнаність про важливість і взаємозв’язок між ґрунтом і водою для досягнення сталих і резильєнтних (стійких) агропродовольчих систем. За інформацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), ґрунт і вода є основою для виробництва їжі, екосистем і добробуту людини. 

Визнаючи їхню неоціненну роль, доцільним є здійснення активних заходів для збереження цих ресурсів для майбутніх поколінь. Ґрунт і вода є компонентами середовища, у якому рослини ростуть й отримують необхідні поживні речовини. Покращення управління ґрунтом і водними ресурсами підвищує здатність екосистем протистояти екстремальним кліматичним явищам, таким як посухи, повені та піщані/пилові бурі. Інтегровані методи управління ґрунтом і водними ресурсами забезпечують важливі екосистемні послуги, підтримуючи життя на землі та підвищуючи стійкість екосистеми. Серед ключових цілей глобального симпозіуму щодо ґрунтових і водних ресурсів (Global Symposium on Soils and Water — GSOWA23), що відбувся 2—5 жовтня 2023 року на базі ФАО, були такі: поширення та просування практики сталого управління ґрунтами та водними ресурсами для розв’язання проблем дефіциту води та деградації ґрунтів; обговорення інструментів і рамкових стратегій щодо комплексного управління ґрунтовими та водними ресурсами.

Як відомо, Україна має унікальний ґрунтовий покрив, понад 60% її площі зайнято чорноземними ґрунтами, які за властивостями і потенціалом родючості не мають аналогів. Водночас, крім чорноземних ґрунтів, за даними Національної академії аграрних наук, в Україні поширені малопродуктивні (до 15 млн га), деградовані (орієнтовно до 10—12 млн га) і техногенно забруднені ґрунти (орієнтовно до 5—6 млн га), які потребують проведення додаткових заходів з охорони й відтворення родючості.

Агресивна повномасштабна тривала війна, яку рф неспровоковано розв’язала проти України, зумовила й продовжує спричиняти негативний вплив на ґрунтово-земельні ресурси, які є національним багатством України. Під впливом воєнних дій, за оцінками вчених ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», перебуває більш як 15 млн га земель, де поширені процеси деградації ґрунтів, руйнації ґрунтового покриву.

В Україні тривалий час домінувала незбалансована дефіцитна система землеробства, унаслідок чого ґрунти втратили значну частину гумусу (до 20—30%). Невеликі дози внесення гною (менш як 1 т/га) і мінеральних добрив (менш як 100 кг/га діючої речовини), як правило, не забезпечують навіть простого відтворення родючості ґрунтів, баланс азоту, фосфору, калію та інших елементів — від’ємний. Урожаї останніх років — переважно результат вичерпування природної родючості, збіднення потенційної її частини. Збитки від деградації ґрунтів, за розрахунками вчених ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», до війни становили приблизно 40 млрд грн за рік. Зберігати і надалі такий підхід до родючості ґрунтів неприпустимо, тому що це призведе до подальшого загострення проблеми. Для виправлення ситуації необхідні заходи комплексного характеру, серед яких одним із важливих може бути застосування донних відкладів як джерела вуглецю, азоту, фосфору, калію, мікроелементів, як матеріал для проведення робіт із рекультивації та меліорації.

Зважаючи на зазначене, міждисциплінарна команда дослідників Громадської організації «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків» у 2023 році виконала дослідження в межах грантового проєкту за договором з компанією Chemonics International у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), за результатами яких розроблено Рекомендації з використання донних відкладів із рибогосподарських водойм для поліпшення стану сільськогосподарських угідь та відновлення земель, пошкоджених під час воєнних дій.

Вказані рекомендації узагальнюють результати комплексних досліджень щодо видалення та використання донних відкладів із рибогосподарських водойм у сільському господарстві для підвищення родючості ґрунтів, відновлення деградованих, малопродуктивних та рекультивації порушених земель. У них охарактеризовано сучасний стан ґрунтового покриву та пріоритетні напрями охорони й відновлення родючості ґрунтів, зокрема постраждалих унаслідок воєнних дій. Наведено характеристику водного фонду України та, зокрема, рибогосподарських об’єктів як джерела донних відкладів. Визначено агрономічну цінність донних відкладів та основні напрями їх використання в сільському господарстві. Також надано аналіз чинного законодавства та розроблено проєкти нормативно-правових актів щодо видалення, складування, зберігання та використання донних відкладів для відновлення земель. Наведено прогнозну економічну ефективність видалення та застосування донних відкладів як добрив. Ці рекомендації розраховані на фахівців органів державного управління й місцевого самоврядування, фахівців з агрономії та аквакультури, орендарів рибогосподарських водойм.

Як відомо, ставковий фонд в Україні становить понад 40 тисяч ставків, у них накопичується щорічно від 45 до 60 млн т донних відкладів. Загальні їхні запаси становлять 90—100 млн т й екологічно безпечне видалення може бути на рівні 30—35 млн т. У складі донних відкладів є вуглець, азот, фосфор, калій, мікроелементи й інші речовини. Так, наприклад, з 1 т проаналізованих сухих донних відкладів (село Коробочкине Чкаловської територіальної громади Чугуївського району Харківської області) до ґрунту може надходити від 90 до 235 кг органічної речовини, у тому числі загального вуглецю від 18 до 47 кг; від 1 до 3,3 кг загального азоту; від 1 до 1,7 кг загального фосфору; від 2,9 до 6,9 кг загального калію; від 32 до 63 кг кальцію; від 4,2 до 7,8 кг магнію. Отже, сума елементів NPK, що може надійти до ґрунту з унесенням 1 т сухих донних відкладів, коливається від 4,9 до 11,9 кг.

Водночас із 1 т проаналізованих сухих донних відкладів зони Полісся (село Несвіч Городищенської територіальної громади Луцького району Волинської області) до ґрунту може надходити від 340 до 625 кг органічної речовини, у тому числі загального вуглецю від 135 до 264 кг; від 9,8 до 20,9 кг загального азоту; від 1,9 до 4,2 кг загального фосфору; від 2,8 до 4,4 кг загального калію. Так, сума NPK, що може надійти до ґрунту з унесенням 1 т сухих донних відкладів, — від 14,5 до 29,5 кг. Для порівняння варто зазначити, що з 1 т гною великої рогатої худоби 75% вологості (умовний стандарт) вноситься 5 кг загального азоту, 2,5 кг фосфору та 6 кг калію, тобто загальна сума NPK — 13,5 кг. Отже, за вмістом NPK сухі донні відклади Волинської області не поступаються гною ВРХ.

Загальна площа земель в Україні, які потребують застосування донних відкладів, становить більш як 20 млн га. Донні відклади залежно від їхнього механічного і хімічного складу можуть застосовуватися на всіх видах ґрунтів як добриво, ґрунтополіпшувачі й матеріал для проведення робіт із рекультивації та структурної меліорації земель, виробництва органічних та органо-мінеральних добрив. Але при цьому потрібен контроль їхньої якості за еколого-токсикологічними показниками (вмістом забруднювальних токсичних речовин). Видалення та застосування донних відкладів є вагомим резервом підвищення продуктивності землеробства, поліпшення екологічного стану водойм, проведення рекультивації та структурної меліорації земель, зокрема земель, які постраждали під впливом бойових дій. Структурна меліорація піщаних і глинистих ґрунтів із використанням донних відкладів рибогосподарських ставків покращує водний режим, фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунтів, поживний режим ґрунту, що забезпечує підвищення урожайності сільськогосподарських культур.

Згідно з попередніми прогнозними розрахунками, за умов застосування донних відкладів як добрив, ґрунтополіпшувачів і матеріалів для рекультивації земель у масштабах держави аграрні підприємства зможуть щорічно забезпечувати еколого-економічний ефект до 22,4—26,1 млрд грн за рахунок позитивного впливу на потенційну родючість ґрунту (19,2—22,4 млрд грн) та додаткового доходу (3,2—3,7 млрд грн).

Розроблено пропозиції щодо удосконалення законодавчого та нормативного забезпечення стосовно процедури видалення та використання донних відкладів, що дало змогу систематизувати й уніфікувати терміни, правила і норми у цій сфері, а в подальшому сприятиме ухваленню управлінських рішень та розробці стратегій поводження з донними відкладами (крім корисних копалин) рибогосподарських водойм для відновлення родючості ґрунтів, поліпшення стану деградованих, малопродуктивних та інших порушених ґрунтів, у тому числі унаслідок бойових дій.

Зокрема, для стимулювання господарської діяльності, пов’язаної з видаленням, складуванням та зберіганням донних відкладів для поліпшення стану деградованих, малопродуктивних і пошкоджених земель, спільно з ученими Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого розроблено законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання діяльності, пов’язаної із видаленням, складуванням та зберіганням донних відкладень для підвищення родючості ґрунтів, відновлення деградованих, малопродуктивних та рекультивації порушених земель. Документ спрямовано на закріплення на законодавчому рівні та запровадження реального механізму економічного стимулювання заходів з охорони та збереження сільськогосподарських земель шляхом тимчасового звільнення від плати за землю (орендної плати та земельного податку) суб’єктів аквакультури на період видалення, складування та зберігання донних відкладів для поліпшення стану сільськогосподарських земель, відтворення родючості ґрунтів та рекультивації пошкоджених під час воєнних дій земель із залученням місцевих сировинних ресурсів.

Отже, враховуючи високу актуальність проблеми комплексного використання донних відкладів, обґрунтовано такі пропозиції до органів центральної виконавчої влади, обласних адміністрації та територіальних громад:

— провести інвентаризацію наявних в Україні запасів донних відкладів, визначити хімічний та механічний склад і розробити Програму з комплексного і збалансованого використання цього фонду (і/або врахувати під час розробки програм комплексного відновлення областей, територій територіальних громад);

— внести зміни та доповнення до законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів щодо видалення і застосування донних відкладів, а саме до:

1) кодексів України — Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Податкового кодексу України;

2) законів України — «Про аквакультуру», «Про землеустрій», «Про охорону земель», «Про меліорацію земель»;

3) наказу Міндовкілля України «Про затвердження Порядку розроблення паспорта водного об’єкта» від 18.03.2013 р. № 99;

— увести в дію наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України Рекомендації з використання донних відкладів із рибогосподарських водойм для поліпшення стану сільськогосподарських угідь та відновлення земель, у тому числі пошкоджених під час воєнних дій.

Так, імплементація Рекомендацій, розроблених Громадською організацією «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків» на замовлення Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International, сприятиме екологічно безпечному й економічно ефективному використанню донних відкладів у сільському господарстві, охороні земель, відтворенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених бойовими діями земель. 

Вважаємо, що проблема охорони земель за рахунок застосування мулу та інших донних відкладів повинна одержати більш високий статус, ніж вона має натепер. Сподіваємося, що запропоновані новації буде відображено в законодавчих актах, постановах і розпорядженнях Кабінету Міністрів України, наказах Мінагрополітики України, використано при підготовці програм відновлення України, областей, територіальних громад. Реалізація запропонованих положень дасть змогу покращити екологічний стан водойм, раціонально використовувати землі, створити умови для стійкого забезпечення харчовими продуктами, досягти більш сталого розвитку країни, областей, територіальних громад.

Святослав БАЛЮК, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН;
Анатолій КУЧЕР, доктор економічних наук, старший дослідник;
Людмила ВОРОТИНЦЕВА, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник.