У Верховній Раді зареєстровано новий законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо проведення освідування та експертизи, укладення угоди про примирення та кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція)» (№ 10420). Авторами цієї законодавчої ініціативи виступила група народних депутатів з різних фракцій та груп, зокрема, позафракційна Олена Кондратюк, Інна Совсун («Голос»), Сергій Іонушас («Слуга народу»), Лариса Білозір (група «Довіра») та Іванна Климпуш-Цинцадзе («ЄС»).

«Набуття Україною 23 червня 2022 року статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу покладає на державу обов’язок забезпечення відповідності національного законодавства європейським стандартам», — наголосили народні депутати.

У пояснювальній записці до проекту наводиться статистика кримінальних правопорушень, однак реальна кількість потерпілих від домашнього та сексуального насильства є невідомою, вважають депутати, оскільки ці дані охоплюють лише ті правопорушення, щодо яких відбулося звернення до правоохоронних органів.

«Відповідно до положень Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС 2012/29/ЄС від 25 жовтня 2012 року держави—члени ЄС зобов’язані на національних рівнях створити умови для належного захисту та підтримки осіб, які стали потерпілими від злочинів. Водночас визначається мінімальний перелік прав таких осіб. До того ж в Україні процедура розслідування випадків насильства, включно зі зґвалтуваннями та іншими формами сексуального насильства, містить низку проблемних моментів, що негативно впливають на можливість ефективного захисту прав таких осіб. Зокрема, розслідування ускладнюється, а потерпіла від сексуального насильства особа зазнає повторної травматизації через чинні особливості проведення освідування та судово-медичної експертизи, проведення великої кількості допитів у межах кримінального провадження», — наголошується в пояснювальній записці та зауважується, що, як правило, кримінальне провадження у таких справах ґрунтується на заявах чи показаннях потерпілої особи. При цьому непоодинокими є випадки, коли така особа, піддаючись сторонньому впливу, на певному етапі проведення розслідування відмовляється давати показання та брати участь у кримінальному провадженні, що призводить до закриття справи, проте ризик здійснення насильства щодо такої особи залишається.

Крім того, автори законодавчої ініціативи акцентували увагу на необхідності впровадження додаткових механізмів захисту для малолітніх, неповнолітніх, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб, щодо яких вчинено правопорушення, провадження за яким відбувається у формі приватного обвинувачення.

«Зважаючи на ратифікацію Україною Стамбульської конвенції, Україна взяла на себе низку зобов’язань, одним з яких є забезпечення того, щоб розслідування або кримінальне переслідування правопорушень, встановлених відповідно до ст. ст. 35, 36, 37, 38 та 39 конвенції (фізичне насильство; сексуальне насильство, у тому числі зґвалтування; примусовий шлюб; каліцтво жіночих геніталій; примусовий аборт та примусова стерилізація), не залежали цілком від повідомлення або скарги, поданої потерпілою особою. І щоб навіть якщо потерпіла особа відкликає свою заяву або скаргу, провадження могло продовжуватися», — йдеться в пояснювальній записці.

Відповідно до чинного законодавства передбачено, що угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. Однак у справах щодо інших правопорушень, які підпадають під сферу застосування конвенції, а саме щодо кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також кримінальних правопорушень щодо примушування до аборту та/або стерилізації і щодо примушування до шлюбу, необхідним є застосування такого ж запобіжника. Зважаючи на вищезазначене, а також для покращення системи захисту від гендерно зумовленого та домашнього насильства й було розроблено цей законопроект.

Документом передбачено внесення змін до статей 55, 225, 241, 242, 469 та 477 Кримінального процесуального кодексу України, якими:

розширюється перелік випадків, в яких сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит у судовому засіданні під час досудового розслідування;

закріплюється механізм забезпечення проведення освідування та (або) судово-медичної експертизи за клопотанням потерпілого, його представника або законного представника, що здійснюється невідкладно після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152, 153, 155 та 156 Кримінального кодексу України;

розширюється перелік категорій справ, в яких угода про примирення може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника;

впроваджується додатковий механізм захисту для малолітніх, неповнолітніх, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб, щодо яких вчинено правопорушення, провадження за яким відбувається у формі приватного обвинувачення.

Прийняття законопроекту, констатували депутати, дасть змогу не лише привести окремі норми національного законодавства у відповідність до норм Стамбульської конвенції, а й сприятиме ліквідації гендерно зумовленого і домашнього насильства. А також забезпеченню належного реагування органами державної влади на вчинення насильства стосовно жінок, неповнолітніх і домашнього насильства.

Цифра

475 595 кримінальних правопорушень було обліковано за період з січня по грудень 2023 року, з них: 6 805 кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, 947 кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (з яких 450 щодо згвалтування, 119 щодо сексуального насильства, 102 щодо вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, 260 щодо розбещення неповнолітніх), за даними Офісу Генпрокурора.

Загалом за період з січня по грудень 2023 року 107 500 правопорушень було вчинено стосовно жінок та 6 517 — стосовно дітей.