За минулий рік понад 304 тисячі українців стали приватними підприємцями. ФОПи, які платять податки за спрощеною системою, мають дотримуватися граничної межі доходів. Якщо ліміт перевищений, підприємцеві доведеться перейти на загальну систему оподаткування і платити державі більше.
Востаннє ліміти для фізичних осіб — підприємців збільшували у 2020 році. Відтоді в економіці відбулося багато змін. І бізнес дедалі частіше говорить, що обмеження по доходах треба збільшити.
Із цим погоджується народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (на знімку). Однак зауважує, що це треба робити разом із переглядом усієї системи єдиного податку.
Про це він розповів на своєму youtube-каналі, відповідаючи на найпоширеніші питання підписників у Телеграмі.
«Погоджуюся, що ліміти, встановлені для фізичних осіб-підприємців, є сенс переглядати і збільшувати. Але це необхідно робити разом із переглядом усієї системи єдиного податку», — зазначив Данило Гетманцев.
За його словами, ця система мала виконувати функцію підтримки малого бізнесу. А перетворилася на інструмент ухилення від оподаткування середнього та великого бізнесу.
«У нас не буде європейської перспективи, якщо ми залишимо систему такою, як є. Тому в грудні 2023 року Кабмін затвердив Національну стратегію доходів, яка передбачає, що протягом трьох років після завершення воєнного стану нинішню систему єдиного податку замінить одна з тих, які діють у Європейському Союзі.
Міністерство фінансів узяло як базову польську модель. Там ліміт для фізичних осіб-підприємців два мільйони євро. Передбачена одна група платників єдиного податку, а не три, як у нас нині. І різні ставки оподаткування, залежно від виду діяльності», — сказав голова комітету.
Також він зазначив, що юридичні особи як суб’єкти малого підприємництва не матимуть права користуватися єдиним податком. Протягом трьох років їх переведуть на звичайну систему оподаткування.
Ці новації разом із використанням касових апаратів стимулюватимуть розвиток малого підприємництва. Але середній та великий бізнес не зможе користуватися системою для ухилення від податків.
«Безперечно, щодо цього питання триватиме дискусія. Але загальний підхід буде збережений. Власне, ті рамки, які сьогодні Міністерство фінансів закріпило в Національній стратегії доходів, погодили й підтримують наші партнери», — підсумував Данило Гетманцев.
До речі
Нинішня українська система оподаткування відштовхується від доходу підприємця, а польська — від виду діяльності. Там ставка може коливатися від 2 до 20 відсотків. Наприклад, 2 відсотки — якщо людина продає городину чи м’ясо худоби, яку вона виростила. А на послуги, пов’язані з IT-технологіями, податок становитиме 12 відсотків.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Чому ліміти для бізнесу варто підвищити
У листопаді 2023 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 10234. Його ініціювала група народних депутатів із різних фракцій на чолі з Галиною Васильченко. Ним пропонується збільшити ліміти для другої групи платників податків до 8,5 мільйона гривень. А для третьої групи диференціювати залежно від кількості працівників: 8,5 мільйона для фірм без найманих працівників, понад 21 мільйон — якщо там працюють до 10 осіб. І майже 43 мільйони гривень для підприємств, де понад 10 працівників.
На думку народної депутатки Галини Васильченко (на знімку), підвищення лімітів принесе користь для держави. Бізнес виходитиме з тіні. Підприємства більше оформлятимуть працівників — а відтак зростуть надходження від ПДФО, єдиного соціального внеску, військового збору. Бізнес не муситиме подрібнювати компанії та оптимізувати їх.
Цифра
1 185 700
гривень річного ліміту мають фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку першої групи у 2024 році. Для платників другої групи ця сума становить 5 921 400 гривень. А для третьої — 8 285 700 гривень.
Ольга СРІБНА.
Маємо план Б, якщо зовнішньої допомоги не буде
Україна має розуміння, як діяти, якщо західної допомоги не буде або її бракуватиме. Однак усі ці сценарії негативні, вважає голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Ми йдемо за планом А. Базовий сценарій передбачає надання приблизно 37 мільярдів доларів допомоги від наших партнерів. Це й міжнародні фінансові організації — МВФ, Світовий банк. І уряди іноземних держав, Єврокомісія. Також це відсотки на заморожені російські активи, на які ми також розраховуємо у 2024 році.
Усі ці джерела достатньо певні. Навіть там, де ще немає рішень, ми маємо політичну підтримку. У конгресі США точиться дискусія щодо порядку надання Україні допомоги. Але саму необхідність допомоги не ставить під сумнів жодна з двох партій у конгресі.
Така само ситуація в ЄС. Дві країни (Угорщина і Словаччина. — Ред.) сумніваються в необхідності надання нам допомоги, але решта її підтримують», — наголошує Данило Гетманцев.
Якщо розглядати інші сценарії, каже голова комітету, то економіка й теорія публічних фінансів пропонують кілька таких рішень. І всі вони погані.
«Перше — це емісія (випуск в обіг нових грошових знаків, друк грошей. — Ред.). І ми розуміємо, що це податок на бідних. Від цього рішення треба утримуватися якомога довше. Бо так ми залазимо в кишені найменш забезпечених верств населення. Це б’є і по бізнесу, й по всьому суспільству.
Іще один механізм — секвестр, скорочення видатків. До нього ми також не хотіли б вдаватися. Але ці рішення також лежатимуть на столі, якщо будуть перебої з наданням зовнішньої допомоги», — наголосив Данило Гетманцев.
Цитата
«Немає небезпеки, що Україна залишиться без фінансування Європейського Союзу. Рішення про фінансову допомогу буде ухвалено. Ми маємо три-чотири сценарії, але боремося за найкращий і найпередбачуваніший для нас — 50 мільярдів євро на чотири роки, проголосовані консенсусом усіх держав».
Ольга СТЕФАНІШИНА, віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції.
Кредити «5-7-9» надаватимуть новим компаніям
Чи зможуть до програми «Доступні кредити 5-7-9%» долучатися компанії малого та середнього бізнесу до 10 мільйонів євро виторгу, в яких співвласниками або бенефіціарами є іноземці?
Таке питання отримав народний депутат Данило Гетманцев від своїх підписників у Телеграмі. Й відповів на нього так:
«Програма «5-7-9» — це потужний механізм підтримки бізнесу. Тільки у воєнний час підприємці отримали за нею понад 180 мільярдів гривень кредитів. Приблизно половина — сільському господарству. Тобто програма справді ефективна у підтримці нашого бізнесу.
Дослівно
«Пріоритетною галуззю програми «Доступні кредити 5-7-9%» плануємо зробити переробку. Вона від початку й була націлена на переробні підприємства. Однак практично одразу після запуску почався COVID-19, а потім повномасштабна війна, потрібно було рятувати бізнес. Нині буде два ключові напрямки. Бізнес, який хоче розвиватися і братиме гроші на інвестиційні цілі. Й бізнес, який потребує допомоги, зокрема на деокупованих територіях».
Надія БІГУН, заступниця міністра економіки України.
Міністерство фінансів і Міністерство економіки відповідно до меморандуму з Міжнародним валютним фондом до березня поточного року мають підготувати концептуальну записку щодо програми «5-7-9». Там будуть дещо змінені акценти надання допомоги — її отримуватимуть ті, хто потребує фінансування насамперед. Це нові бізнесові проєкти, малий та середній бізнес, які не можуть залучити дешеві гроші.
Щодо участі у програмі нерезидентів — складне питання. Програма спрямована на підтримку наших підприємців. Тому цю ідею не зрозуміє ні бізнес, ні суспільство.
Нерезиденти мають більше можливостей для залучення коштів, ніж наші компанії. Водночас уряди європейських держав передбачають програми кредитування і страхування для їхнього бізнесу, який заходить в Україну».
Що змінить реформа корпоративного управління
Україна потребує фінансової підтримки та інвестицій для забезпечення економічної стійкості.
Після перемоги та з початком відбудови потреби зростуть у рази. Частину коштів нададуть міжнародні партнери. Але всі потреби вони не закриють. Наше завдання — знайти внутрішні ресурси. Такими є державні підприємства.
Про це пише у своїй колонці на сайті LB народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан (на знімку).
«Україні потрібно завершити реформу корпоративного управління. Вона розпочалась у 2015 році, коли низка державних підприємств була корпоратизована й отримала свої наглядові ради. Але це був тільки перший етап шляху.
Законодавча база управління державними підприємствами орієнтувалася на застарілі радянські практики, де одні положення суперечать іншим. Це стримує розвиток компаній.
Оновлення корпоративного управління — це передусім зміна функцій міністерств, що зараз можуть втручатися в роботу підприємств, застосовувати ручне управління та одноосібно призначати керівників», — пише Олексій Мовчан.
За його словами, йдеться про створення нової конфігурації між урядом та наглядовою радою.
«Закон непростий. Його прийняття передбачає пошук спільного бачення різних сторін. Найбільшим каменем спотикання є обмеження повноважень уряду, які стосуються державних підприємств. Зокрема, затвердження стратегічних планів розвитку, річних фінансових та інвестиційних планів. Функція уряду — формувати державну політику. В ідеалі, держава не має жодним чином втручатися в діяльність підприємств», — зазначає народний депутат.
І додає, що найближчим часом у комітеті мають повторно розглянути і рекомендувати до прийняття у другому читанні законопроект № 5593-Д, який допоможе запровадити сучасні механізми корпоративного управління в державних підприємствах.
«Зміни стосуються насамперед функцій і повноважень наглядових рад. Вони стануть посередниками між підприємством та міністерством. Матимуть право узгоджувати стратегічний план розвитку та фінансовий план підприємства, низку фінансових показників, зокрема ліквідність та прибуток. Погоджувати це все, як і раніше, має профільне міністерство. Головна зміна — мінімізація впливу, а відповідно — політичного втручання міністерств у роботу компаній», — наголошує Олексій Мовчан.
