Про це на спільному брифінгу в Укрінформі повідомили народні депутати Віталій Безгін, Ганна Бондар, Роман Грищук, Олександр Аліксійчук та Вячеслав Рубльов.

Київ є і залишається економічним та політичним центром нашої держави, а під час війни ще й є головною ціллю ворога. Але той стан, в якому нині перебуває критична інфраструктура столиці, викликає занепокоєння. І це при тому, що місто має велетенські бюджети, зауважили депутати.

«Потрібен новий поштовх для того, щоб врятувати ситуацію і місто продовжувало функціонувати. Тому хочу повідомити, що ми з колегами ініціюємо створення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань функціонування Києва під час дії воєнного стану. Ми намагатимемось разом з експертами, представниками всього політичного середовища максимально аналізувати всі проблеми. Не просто шукати відповідальних, а пропонувати рішення. Якщо таке рішення не спроможна сформувати київська влада, то ми запрошуємо її зробити це на майданчику парламенту. Звісно, що ці речі стосуватимуться не лише держуправління, а й критичної інфраструктури, містобудування, планування», — зазначив голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін, додавши, що вже розіслано листи представникам усіх парламентських фракцій та груп із проханням надати своїх делегатів і членів у ТСК.

«Протягом п’яти днів кандидатури на членство у комісії мають бути надані, а після того постанова буде зареєстрована в парламенті. Сподіваємось, що протягом найближчих пленарних засідань цю постанову буде проголосовано у сесійній залі», — зауважив політик.

У свою чергу голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганна Бондар порушила питання відсутності в столиці планувальної документації.

«Може здаватися, що під час війни не варто говорити про планування. Але насправді ще в 1943 році, коли тривала Друга світова війна, в Києві проводився архітектурний конкурс на відбудову Хрещатика, участь у якому взяли представники всіх радянських республік. І коли закінчилася війна та прийшов час відбудовувати, планувальне та проектне рішення було готове», — наголосила депутат, додавши, що і нині деякі українські міста демонструють успішні приклади розробки програм з відбудови та генеральних планів міста із залученням у тому числі міжнародних експертів.

«Нині у нас відкриті двері для будь-яких консультацій, для будь-якої міжнародної допомоги. Але в Києві з планувальною документацією величезна проблема. Наприклад, Генеральний план затверджено 2000 року, проте він не працює, бо дуже сильно розбалансований роздачею земельних ділянок з 2006-го. Відповідно, всі детальні плани територій не відповідають чинному Генплану», — сказала депутатка, зауваживши, що така розбалансована ситуація призведе до ще більш хаотичної забудови столиці, коли прийдуть гроші на відбудову.

«Тож мені здається, що нині міська влада має докласти надзусилля для того, щоб максимально ретельно обговорити з мешканцями міста ті рішення, які є в проектах планувальної документації. Щоб після війни подальша розбудова міста була більш гармонійною і не відрізнялась такою хаотичною забудовою, як сьогодні», — констатувала Ганна Бондар.

Голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти і адаптації законодавства України до положень права ЄС Комітету з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук, долучившись до розмови з Брюсселя, де перебуває у складі парламентської делегації, зокрема, торкнувся питання інклюзії. За словами депутата, столиця не є дружньою для уражених внаслідок війни людей, які втратили свої кінцівки.

«Ми повинні перейти від підходу, який озвучив один із депутатів Київради, що «місто живе своїм життям», до принципу «місто живе своїм життям завдяки життю наших захисників». Не може такого бути, що столиця країни поза війною. Йдеться не лише про виділення якогось відсотка від бюджету на закупівлю дронів та підтримку армії. А насамперед про те, чи є місто надійним тилом для наших воїнів. Замість того, щоб перекладати бруківку, столиця мала би знижувати бордюри. Замість спорудження розв’язок мали би будувати наземні переходи для того, щоб місто було доступне для маломобільних груп населення», — наголосив він.

Ще один представник самоврядного комітету — голова підкомітету з питань співробітництва територіальних громад та регіонів Олександр Аліксійчук акцентував увагу на тому, що столиця мала б демонструвати приклад іншим регіонам. «Київ має величезний бюджет, але за останні чотири роки ми не бачимо змін. Інвестиції мають залучатися не тому, що це столиця, а тому, що тут створено умови для приходу інвестиційних програм, проектів, які будуть вмонтовані в структуру міста, як території і будуть давати зростання економіки. Тоді всі регіони на прикладі столиці бачитимуть, куди їм рухатись, як працювати і що найкращого можна взяти з цього прикладу», — сказав він.

Окрім того, голова підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Вячеслав Рубльов підкреслив, що одна з важливих речей, на якій має зосередитись столиця, — утворення реабілітаційних центрів і центрів протезування для військових.

«Київський бюджет міг би собі дозволити такий досить потужний інструмент, який може працювати. Тому я звернуся до міського голови Віталія Кличка з приводу того, щоб влада Києва на базі медичних закладів починала працювати в цьому напрямі. Це одне з ключових на сьогодні питань, адже в столиці ми бачимо дуже багато військовослужбовців, які справді потребують саме цього», — заявив парламентарій.

У свою чергу директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак зазначив, що децентралізація — це питання безпеки держави та наших європейських перспектив. Він наголосив на якнайшвидшому ухваленні закону про столицю.

Скріншот відео.