Народний депутат України Мустафа Джемілєв, голова ГО «Обрядова культура України» Валерія Левківська та директор Національного музею медицини України, заслужений лікар України, доктор медичних наук Вадим Шипулін.
У рамках Міжнародного освітнього культурно-мистецького проєкту «Кримськотатарські студії» у стінах Національного музею медицини України відкрилася виставка «Обрядові та оздоровчі традиції кримських татар кінця XIX — початку XX ст.» — один із великого циклу запланованих просвітницьких заходів, присвячених історії, культурі та мистецтву корінного народу Криму.
У церемонії відкриття взяли участь народний депутат України Мустафа Джемілєв, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, представник Президента України в АР Крим Таміла Ташева, науковці, представники освітніх установ.
«Через місяць виповнюється рівно 10 років від дня окупації Криму. Усі ці роки для мешканців півострова, і особливо для його корінного народу, були роками принижень, безправ’я, масових репресій, примусу до мобілізації для війни проти власної країни, знищення їхньої самобутності та національної культури, — зазначив у своїй промові під час відкриття експозиції Мустафа Джемілєв. — Водночас Україна в міру своїх можливостей докладає значних зусиль для збереження, розвитку та популяризації культури його корінного народу. Одним із таких заходів є і справжня виставка, організована громадською організацією «Обрядова культура України», яка присвячена обрядовим та оздоровчим традиціям кримських татар кінця XIX та початку XX століття. Я щиро дякую організаторам за цю роботу, за цю прекрасну виставку. Справедливість та принципи міжнародного права рано чи пізно, але обов’язково переможуть. Я дуже сподіваюся, що цей рік стане останнім роком окупації Криму. Безперечно, що і ця виставка є певним внеском у звільнення Криму від окупації. Ще раз дякую за цю виставку».
Захід, організатором якого виступила ГО «Обрядова культура України» у партнерстві з німецько-українською спілкою «KOLOS_e_V», творчою групою «Авторська лялька мотанка» та арт-салоном кримськотатарської культури «SandIQ-Скриня», став майданчиком для популяризації духовних скарбів народу, ідентичність якого століттями намагається знищити російська імперія.
У центрі експозиції — лялькові композиції, що розповідають про обрядовість та побутову культуру кримських татар.
«Ми представляємо 63 лялькові композиції 39 майстринь із Творчої групи «Авторська лялька-мотанка», з України та діаспори, — розповідає голова ГО «Обрядова культура України», автор і керівник проєкту Валерія Левківська. — У кожній роботі, відібраній художньою радою проєкту з великою кількості ляльок-мотанок, представлених на конкурс, до речі, теж чудових, глибоке знання народних традицій, побуту кримських татар, залюбленість у рідний край. Протягом року майстрині під керівництвом науковців вивчали історію і культуру кримських татар, використовуючи музейні зразки, старі світлини, картини художників та роботи етнографів. Це робить презентовані композиції справжніми витворами мистецтва, які ми плануємо показати на виставках в інших країнах, зокрема в Болгарії та Туреччи-ні, де мешкає велика кримськотатарська діаспора».
Окрасою виставки стали картини заслуженого художника АР Крим Нурі Якубова. Для кожного кримця, вимушеного через анексію півострова агресивною росією, покинути свою домівку, — це як ковток свіжого кримського повітря, сповненого ароматами квітучих двориків, повитих запашними трояндами. На полотнах — мальовничі вулички кримських містечок, відблиск моря, оповиті серпанком гори, незабутий смак пронизаних сонцем виноградних грон і медових фруктів. Серед найцікавіших експонатів — килим ручної роботи.
«Це зразок майстерності кримськотатарських майстринь творчої майстерні під керівництвом Мамута Чурлу, — зазначає Валерія Левківська. — Цікава колористика килима досягнута завдяки використанню природних барвників. У неповторних орнаментальних мистецьких творах, вишивці, малюнку, що став фоном лялькових композицій, зображення кримськотатарського орнаменту «орьнек», який у 2018 році був включений до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а у 2021-му внесений до списку культурної спадщини людства — ЮНЕСКО, і історія, і душа кримськотатарського народу. Цим орнаментом оздоблювали інтер’єри осель — рушники, різьблені скрині, мідний посуд, фіранки, хустки, інші побутові речі. Непоправних втрат орнаментальному мистецтву кримських татар завдала депортація 1944 року, коли люди змушені були виживати, багато депортованих загинули, а з ними втрачена і частка традицій, уміння. Тож наша виставка нагадує і про ті страшні часи, і про окупацію півострова в 2014-му. І про те, що культура формує ідентичність на основі спільності, духовних цінностей, а збереження культурної спадщини як скарбниці національної пам’яті є запорукою існування народу».
У рамках виставки, що триває під гаслом «Крим — це Україна! Україна — це Європа! Кримські татари — корінний народ України!», проходять тематичні лекції та екскурсії. Найближча, 3 лютого, — «Кавові традиції кримських татар». Відвідати експозицію в музеї можна до 1 березня.
Фото надано Валерією Левківською.
