Тоді в галереї експонувалася і найвідоміша робота художника «Запорожці пишуть листа турецькому султану», для якої він створив 400 етюдів. Перший варіант картини перебуває в російському музеї санкт-петербурга, другий — у Харківському художньому музеї, на батьківщині митця. Попри той факт, що живописець народився
5 серпня 1888 р. в українському Чугуєві на Слобожанщині, а батько його походив з козацького роду (прізвище — від прізвиська Ріпа), музей, який проводив велику виставку картин Рєпіна у співпраці з Третьяковською галереєю і Музеєм російського мистецтва, представив його як росіянина.
Виставка творів Іллі Рєпіна в Атенеумі широко висвітлювалася у медіа, де хоч і зазначалося, що митець походив із території сучасної України, але теж був представлений як винятково російський художник. Про ігнорування українськості митця фінсько-український музикант Лукас Стасевський опублікував у найбільшій фінській газеті Helsingin Sanomat колонку, в якій написав про «російське культурне привласнення».
«Ілля Рєпін народився в українській козацькій родині біля Харкова і провів свою юність в Україні. Його ключові роботи мали українські мотиви. Хоча Рєпін переїхав до теперішньої росії у молодому віці, все життя він підтримував тісні зв’язки з Україною, підтримував культурне життя на своїй батьківщині і брав активну участь у роботі українських художників. Наприклад, відома картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» описує історію автономної української козацької держави, що діяла протягом 1649—1764 рр. Запорозькі козаки культурно та історично займають центральне місце в українській національній ідентичності. Значна частина їхньої діяльності — це прагнення до незалежності від росії, Польщі та Оттоманської імперії в межах українських територій», — писав музикант.
Представники культурної спільноти, обурені черговим перекручуванням історичних фактів росією, звернулися до закладу з наміром відновити історичну справедливість. Серед них і українська журналістка, авторка УП.Культура Анна Лодигіна. Готуючи статтю про автора «Запорожців», вона шукала більше інформації про життя Рєпіна в Фінляндії, де він мешкав 30 років і відійшов у вічність. Кураторка надіслала журналістці статтю, в якій йшлося про те, що батьки митця народилися у Підмосков’ї і були росіянами. Як повідомляє журналістка, у відповідь вона надіслала церковні документи, які засвідчували: дід і батько художника родом з України. Анна Лодигіна також обговорювала етнічну приналежність Іллі Рєпіна з головним куратором виставки Тімо Гууско.
«В одному з листів він надіслав лінк на свій матеріал, у якому вказувалося, що батьки Рєпіна були росіянами, народженими в московській області. Я звернулася до заступниці директора з наукової роботи музею Рєпіна в Чугуєві Ольги Шевченко, щоб вона надіслала копії з метричних книг родини художника як доказ, що його коріння українське, а не російське», — зазначає журналістка.
Нагадаємо: в березні 2023-го Музей Стадейлік в Амстердамі (Нідерланди), де зберігається одна з найповніших колекцій творів Казимира Малевича, змінено підписи в інформації про нього та вказано, що він — українець. В лютому 2023-го Метрополітен у Нью-Йорку визнав українськими, а не російськими художниками Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського.
