Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендував парламенту за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам (реєстр. № 10399).

«Неідеальний» документ, що суперечить Конституції та не містить чітко прописаних механізмів майбутньої грантової системи фінансування навчання доопрацюють під час підготовки до другого читання.

Законопроект розроблено з метою реформування системи фінансування здобуття вищої освіти на основі диверсифікації способів фінансового забезпечення навчання студентів, підвищення ефективності використання державних коштів в частині фінансування державного замовлення та адресності державної цільової підтримки, а також вдосконалення механізму формування та розподілу державного замовлення. Мета благородна, та чи вдасться її досягти? Під час обговорення документа на засіданні комітету думки розділилися.

«Ідея законопроекту революційна, але він містить низку норм, які не будуть працювати», — зауважила народний депутат Юлія Гришина. Хоча б тому, що документ не передбачає необхідних для його реалізації змін до Бюджетного кодексу. Низку запитань викликають і запропоновані новації. Зокрема, нові підходи до соціальних стипендій та запровадження системи відпрацювання студентами за контрактами, укладеними під час навчання.

МОН, як розробник цього документа, фактично пропонує за-провадити співфінансування здобуття вищої освіти студентом і державою. За словами заступника профільного міністра Михайла Винницького, законопроект передбачає «забезпечення права на здобуття вищої освіти шляхом безоплатного навчання за державним та регіональним замовленням з повною або частковою оплатою начання за рахунок державних грантів, пільгових довго-строкових кредитів та ваучерів». Передбачено також спеціальні умови для окремих категорій громадян, які мають право на пільги.

Чіткого поділу на бюджетників і контрактників не буде. «Частина осіб, які навчаються за контрактом, отримуватимуть державну цільову підтримку в формі державного гранта, — пояснює Михайло Винницький. — Передбачається збереження держзамовлення і навіть його підсилення на деяких спеціальностях, які є необхідними для розвитку держави (медик, педагог, деякі інженерні спеціальності, які користуються особливою підтримкою держави). Там буде і повне державне замовлення, і підвищена стипендія, і гарантоване перше робоче місце».

Про невідповідність чинної системи держзамовлення потребам економіки у парламенті говорили давно. «Сьогодні університети отримують держзамовлення фактично в тому вигляді, в якому вони самі його сформували», — визнав під час дискусії міністр освіти Оксен Лісовий.

Під час обговорення законопроекту на підкомітеті з питань вищої освіти народні депутати не змогли ухвалити рішення щодо нього. Як повідомила під час засідання комітету Юлія Гришина, документ розкритикувало й Головне науково-експертне управління Верховної Ради. ГНЕУ вважає, що законопроект суперечить статті 22 Конституції, яка забороняє звужувати зміст та обсяг прав і свобод при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних. Саме так трактують наміри його авторів скасувати передбачений чинним законодавством мінімальний гаранований державою обсяг держзамовлення та запровадити врахування фінансового становища родини студента при призначенні йому соціальної стипендії. ГНЕУ знайшло в документі й чимало інших недоліків.

За словами Юлії Гришиної, профспілки пропонують зняти законопроект з розгляду як такий, що порушує Конституцію. Національна академія наук підтримує документ в цілому, але радить врахувати низку пропозицій. Законопроект влаштовує Мінекономіки та Мінсоцполітики, а от Мінфін має до нього зауваження. Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев висловив сумнів у тому, що нова система фінансування вищої освіти та формування держзамовлення сприятиме збільшенню кількості студентів, що навчаються на по-трібних державі некон’юктурних спеціальностях.

До речі, гранти на навчання отримуватимуть не університети, а студенти на свої банківські картки, щоб самостійно щомісяця сплачувати за освіту. Незрозуміло, щоправда, як виші зможуть впливати на тих, хто не розрахується вчасно або не платитиме взагалі. І чи вистачить за таких умов коштів на зарплати викладачам...

«Законопроект треба негайно знімати з розгляду, — переконував колег народний депутат Іван Кириленко і наполягав на врахуванні думки представників бізнесу, промисловців. — Це закон про деіндустріалізацію української економіки... Цей закон не допомагає готувати висококваліфіковані інженерно-технічні кадри, без яких захлинаються і армія, і оборонка, і взагалі економіка».

«Не можу погодитись з цією тезою, тому що цей законопроект якраз захищає держзамовлення, зокрема й на інженерні спеціальності, важливі для держави, — заперечив голова комітету Сергій Бабак. — І мені здається, що він якраз посилить підготовку інженерів».

«Вважаю, що цьому законопроекту треба дати шанс, а механізми, які сьогодні ще не доопра-цьовані, можна виправити між першим і другим читанням», — зауважила народний депутат Наталія Піпа.

«Законопроект не ідеальний, є над чим працювати, — підсумував Сергій Бабак. — Я вважаю, що його треба виносити на перше читання і дивитися, чи зможемо ми разом з усіма стейкхолдерами — університетами, промисловцями, науковцями — прописати механізми, які унеможливлять корупцію, потенційне нецільове використання коштів студентами, які їх отримають. Поглянути, чи зможемо замість карткових рахунків запропонувати умовну єПідтримку... Якщо не зможемо знайти відповідні механізми — не будемо виносити його на друге читання».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.