У Верховній Раді зареєстровано урядові законопроекти про внесення змін до Закону «Про Бюро економічної безпеки України» щодо удосконалення роботи Бюро (№ 10439) та про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України (№ 10440).

Підготовка та ухвалення цих законодавчих ініціатив є одним зі структурних маяків у межах отримання Україною розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду. Зокрема, у пункті 21 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19 червня уряд бере зобов’язання підготувати законодавчі зміни про реорганізацію Бюро економічної безпеки «з метою чіткого визначення його функцій, відповідно до передового досвіду у цій сфері, посилення аналітичної складової та підпорядкування його Мінфіну».

Законопроектом про внесення змін до Закону «Про Бюро економічної безпеки України» щодо удосконалення роботи Бюро (№ 10439), зокрема, пропонується:

чітко визначити функції та повноваження Бюро економічної безпеки;

запровадити прозорий процес відбору директора БЕБ на конкурсній основі;

уточнити підстави звільнення директора Бюро економічної безпеки;

визначити вимоги, права та обов’язки конкурсної комісії, яка має включати трьох осіб, визначених Кабміном, та трьох осіб, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції, реформи органів правопорядку;

уточнити процедуру прийняття рішення конкурсною комісією;

встановити обов’язковість проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа перед призначенням особи на посаду в Бюро економічної безпеки України;

визначити порядок формування та прийняття рішення Комісією з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки України, уточнити права і обов’язки її членів та встановити, що фінансування діяльності зазначеної комісії може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, процедура добору керівника Бюро економічної безпеки та переатестації його заступників виписана за аналогією з добором директора НАБУ. «Це перший випадок, коли уряд ініціює застосування інструмента переважного голосу міжнародників без тиску міжнародних партнерів», — зазначив він.

Зауважимо, що згідно із законопроектом № 10439 переатестація всього персоналу БЕБ має відбутися після закінчення воєнного стану. Обов’язкове проходження атестації заступниками директора БЕБ також передбачене через рік після припинення чи скасування воєнного стану.

Ще один законопроект, про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України (№ 10440), стосується виконання ухвал суду про тимчасовий доступ до речей і документів, а також обшуку іншого володіння та підслідності окремих кримінальних правопорушень. Як зазначив міністр юстиції, цей документ змінює окремі положення КПК, щоб робота Бюро економічної безпеки стала більш дружньою для бізнесу.

Зокрема, статтю 41 КПК пропонується доповнити частиною четвертою, положення якої передбачають надання підрозділам детективів або оперативно-технічним підрозділам письмових доручень на проведення слідчих (розшукових) дій (за винятком негласних слідчих (розшукових) дій), детективом Бюро економічної безпеки України або прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні.

Крім того, статтю 165 КПК пропонується доповнити частиною п’ятою, яка спрямована на вдосконалення порядку виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів суб’єкта підприємницької діяльності, передбачивши, що виконання вказаної ухвали здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмена. У законопроекті також прописується порядок повідомлення Ради бізнес-омбудсмена про здійснення тимчасового доступу до речей і документів, а також права і обов’язки представника Ради бізнес-омбудсмена та наслідки його нез’явлення.

Аналогічні зміни пропонується внести й до частини першої статті 236 КПК, положення яких стосуються виконання ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на обшук іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності, який здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмена.

«Ми плануємо розробити та зареєструвати ще кілька ініціатив, які торкнуться ширшого кола питань кримінального процесу. На нашу думку, такий процес розбалансований. На етапі досудового розслідування баланс можливостей явно на боці органу розслідування: надмірні та необґрунтовані обшуки, арешти, виїмки, підозри та знищення репутації прес-релізами. На етапі судового розгляду сторона захисту елементарно може затягнути справу на вічність та відволікти неймовірну кількість ресурсів судової системи зловживанням своїми процесуальними правами. І те, й інше ми спробуємо вдосконалити окремими законопроектами. Ми уважно вивчили пропозиції від бізнес-асоціацій, далеко не з усім погоджуємось, але будемо в діалозі, проведемо необхідні обговорення та дискусії», — зазначив Д. Малюська.

Утім, реакції бізнесу на ці урядові законодавчі ініціативи довго чекати не довелося. Зокрема, Європейська бізнес-асоціація зазначила, що вже кілька років наголошує на необхідності перезавантаження БЕБ з метою підвищення ефективності його роботи та нівелювання корупційних ризиків, які можуть виникати у роботі цього державного органу, на який покладають функції боротьби з економічною злочинністю і контрабандою. Однак, на думку асоціації, у законопроекті № 10439 фактично не визначено, коли має бути сформовано оновлену команду БЕБ після обрання керівника та коли і чи має взагалі відбуватися переатестація старих працівників.

Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк також висловив думку, що урядовий законопроект № 10439 не призведе до перезавантаження БЕБ, оскільки за цими змінами переатестація має відбутися тільки через рік після війни.

У зв’язку з цим парламентарій повідомив, що готуватиме альтернативний законопроект, який базуватиметься на кращих практиках і рекомендаціях іноземних партнерів, громадськості та бізнес-асоціацій та дасть змогу реально перезавантажити БЕБ.

Оцінюючи законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України (№ 10440), Я. Железняк зауважив, що він не враховує пропозицій бізнесу. «Всі норми, про які просив бізнес, повністю проігноровані: нормальне врегулювання підслідності і відповідальність за її порушення, заборона оперативним підрозділам СБУ втручатися в роботу БЕБ, врегулювання повернення арештованого майна та і взагалі арештів, питання обшуків, посилення якості судового контролю», — зазначив він у Телеграмі.

До того ж, за словами народного депутата, навіть на перший погляд гарна ідея про присутність під час обшуків представника бізнес-омбудсмена на практиці не буде реалізована, адже в його штаті на всю країну налічується трохи більш як 30 працівників.