У межах роботи цього міжнародного зібрання українській делегації вдалося вийти на ухвалення низки важливих для нашої країни резолюцій. Своїми враженнями від робочої поїздки з «Голосом України» поділилася народна депутатка Олена МОШЕНЕЦЬ, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики.
— Пані Олено, ви щойно повернулись з сесії Парламентської Асамб-леї Ради Європи. Щоб хотілося відзначити за результатами цього робочого відрядження?
— Насамперед хочу зазначити, що ця сесія ПАРЄ видалася напрочуд проукраїнською. Була приємно вражена присутністю українського питання на майже кожних дебатах у рамках ухвалення резолюцій Асамблеї. Це — чіткий сигнал, що про нас пам’ятають. І в дискусіях про економічний розвиток, і про глобалізацію, і про використання теми міграції у виборчих кампаніях — Україна лунала всюди.
Однозначно одна з основних для України резолюцій цієї сесії — «Становище українських дітей», підготовлена моєю колегою з делегації Верховної Ради України Оленою Хоменко. Це комплексний документ, який не лише засуджує незаконну депортацію українських дітей, а й, серед іншого, закликає країни на парламентському рівні визнати воєнні злочини проти дітей актами геноциду; докладати зусилля в ідентифікації та поверненні дітей додому; інформувати українські компетентні органи про перетин кордону громадянами російської федерації, які «всиновили» українських дітей; посилювати політику санкцій, зокрема, внесенням до санкційних списків осіб, які залучені до депортації дітей.
Дотичною і не менш важливою є й резолюція щодо жорстокого поводження з дітьми в інституціях Європи, зокрема у закладах релігійних, освіти та охорони здоров’я. Під час дебатів ми з колегами звернули увагу на нелюдське ставлення до українських діток на тимчасово окупованих територіях.
— Моніторинговий комітет ПАРЄ презентував доповідь за результатами оцінки країн. Як оцінюють українські реформи в Асамблеї?
— Попри те, що європейські парламентарії, на жаль, не змогли приїхати до України для моніторингу, як у попередні роки, через напад росії, Асамблея схвалює зусилля української влади та суспільства у роботі над забезпеченням функціонування демократичних інституцій і верховенства права.
Зокрема, виділено виконання рекомендацій від Європейської Комісії на шляху до євроінтеграції, антикорупційні реформи, зміни в роботі Конституційного Суду України тощо. Надихає те, що колеги бачать зміни та визнають їхню дію на практиці.
— Цьогоріч Асамблея змінила свого Президента. Які враження від нового очільника та на яку підтримку можуть розраховувати українці?
— Новообраний Президент Асамблеї — Теодорос Руссопулос (на знімку з Оленою Мошенець). Це грецький політик з дуже проукраїнською позицією, який раніше був Головою Комітету ПАРЄ з питань міграції, біженців і переміщених осіб. Сподіваємось на просування українського питання на порядку денному, як і обіцяв новий очільник ПАРЄ у своїй вступній промові.
Одно слово, вперше виступаючи у новій ролі, пан Руссопулос згадав вторгнення російської федерації до України та наголосив, що «...Україна та забезпечення відповідальності за жахливі злочини, скоєнні на її території, будуть (його) пріоритетом».
— Яке, на вашу думку, ставлення іноземців до України та українців?
— Україна залишається популярним «трендом». Порядок денний зимового засідання ПАРЄ насичений питаннями, пов’язаними з Україною. Було розглянуто та схвалено проекти резолюцій, що стосуються злочинів росії, головний з яких —
«Становище дітей України». Обговорювали теми катувань, гарантування свободи медіа та безпеки журналістів, а також вплив російсько-української війни та пандемії на глобалізацію і діяльність країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), серед членів якої сподіваємось скоро побачити Україну.
Упродовж усієї сесії ми відчували всебічну підтримку України з боку наших європейських колег. Наприклад, у День Соборності у Раді Європи відбулась акція «Ланцюг Єдності», під час якої представники різних делегацій тримали паперовий ланцюг із прапорами країн—членів Ради Європи та України. Показово, що ініціатива такого ланцюга була від посла Польщі. Також на полях зимової сесії ПАРЄ відбулась виставка щодо депортованих росією дітей «Непочуті голоси українських дітей».
— Чи змінилось на Заході ставлення до війни, до допомоги українцям?
— Хоча на Заході з’явились окремі популісти, які переповідають російські наративи, загальне ставлення не змінилось. Що можу сказати? Цей рік буде роком вибору. Мільярди людей у десятках країн світу прийдуть на виборчі дільниці та скористаються правом ви-словити свою думку. Впевнена, що громадяни демократичних країн підтримають тих політиків, які розуміють, що росія — загроза світовій стабільності.
Зі свого боку запрошуватимемо наших колег із Ради Європи до України. Такі візити дають змогу їм на власні очі побачити, що таке війна. Це має великий ефект для реалістичного сприйняття ситуації й підтримки України.
Щодо допомоги, то ПАРЄ — це великий форум, до якого входять парламентські делегації із 46 країн Європи, тому ми активно спілкувались із політиками тих країн, від позиції яких залежить військова допомога Україні. Зо-
крема, мої колеги обговорювали з представниками Нідерландів можливість надання нових систем ППО Україні, а з представниками Німеччини — можливість надання ракет «Таурус». Для України ці питання дуже важливі, тому використовуємо всі можливості для їх обговорення.
Сподіваємось на гарні новини.
До речі, на наступній сесії ПАРЄ, яка відбудеться у квітні, ми обговоримо питання відновлення України та компенсацій коштом заморожених російських активів.
Фото з особистого архіву народної депутатки.
