Засідання Верховної Ради України розпочалося із виступу Високого представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки — Віцепрезидента Європейської Комісії Жозепа Борреля. Це його шостий візит в Україну, й четвертий — під час повномасштабного вторгнення. Високий представник Євросоюзу прибув до Києва, щоб підтвердити «непохитну підтримку України з боку ЄС».
Свою промову він розпочав зі згадки про Революцію Гідності, коли український народ обрав європейський шлях. Зауваживши, що у цій страшній війні лінія фронту проходить між демократією та авторитаризмом, Ж. Боррель висловив переконання, що Україна стане частиною Європейського Союзу.
Для України ранок середи почався з чергової масованої російської атаки, зокрема, частина ракет летіла на Київ, тож під час повітряної тривоги Ж. Боррель перебував в укритті. Він написав про це у соцмережі X: «Починаю свій ранок в укритті, коли в Києві лунає повітряна тривога. Це щоденна реальність хороброго українського народу, відколи росія розпочала агресію».
Тема українського опору ворогу продовжилася й під час обговорення в першому читанні проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (№ 10449). Представляв документ міністр оборони Рустем Умєров. Він просив підтримати законопроект про мобілізацію, наголосивши: «Нам є кого і що захищати».
Верховна Рада розглянула проект закону за скороченою процедурою й ухвалила 243 голосами в першому читанні.
У виступах народні депутати зауважували, що до цього урядового законопроекту є багато запитань, зокрема, що він не дає чіткої відповіді щодо термінів демобілізації. Адже в його тексті йдеться, що підставою для звільнення військовослужбовця є безперервна служба протягом 36 місяців, проте строки звільнення визначатимуться рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача.
Однак, зрештою, більшість парламентаріїв висловилися за те, що цей законопроект треба підтримати за основу й подавати поправки під час підготовки до другого читання.
Нагадаємо, урядовий законопроект уточнює питання військового обліку, посилення соціального захисту військовослужбовців під час отримання медичної допомоги та після звільнення з полону, конкретизує обов’язки місцевої влади, підприємств та громадян під час мобілізації, а також підстави для відстрочки та звільнення зі служби під час воєнного стану.
Міністерство оборони висловило готовність працювати під час підготовки документа до другого читання спільно з профільним парламентським комітетом, щоб проект закону враховував інтереси захисників та захисниць.
Народні депутати ухвалили два кадрові рішення. Звільнили Юрія Буглака з посади члена Центральної виборчої комісії, який виїхав з України за 12 днів до повномасштабного вторгнення, не повернувся та продовжував отримувати зарплату. Як з’ясували журналісти, Буглак живе з родиною в США — поблизу Маямі у Флориді.
Також парламент відправив у відставку міністерку у справах ветеранів Юлію Лапутіну. Профільний Комітет з питань соціальної політики визнав роботу міністерства незадовільною.
Самої Ю. Лапутіної під час розгляду цього питання в сесійній залі не було.
Верховна Рада 317 голосами ухвалила в першому читанні зміни до закону про оборонні закупівлі (№ 10454). Законопроект врегульовує питання рівня прибутку підприємств ОПК під час воєнного стану.
В цілому ухвалено законопроект № 10448 про збереження генофонду українського народу. Він дозволяє використовувати біологічні матеріали захисників після їхньої загибелі для народження дітей. А проект закону № 10450 — про внесення змін до Цивільного кодексу щодо збереження генофонду українського народу — поки що підтримано в першому читанні.
За основу прийнято законопроект № 9456 щодо митного контролю та митного оформлення біометану, що переміщується трубопровідним транспортом через митний кордон.
У цілому ухвалено й законопроект також про організацію належного рівня медичного забезпечення Збройних Сил України (№ 10343). «Це — про якісні аптечки й турнікети для парамедиків і військових госпіталів», — пояснила Ірина Геращенко, яка є співавтором цього документа.
Парламентарії продовжили до 1 січня 2025 року дію мораторію на банкрутство державних вугледобувних підприємств (№ 10086).
Народні депутати підтримали за основу законодавчі зміни щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду (№ 10361). Документ сприятиме виділенню Канадою 15 мільйонів канадських доларів — майже 420 мільйонів гривень — на добудову музею. Там також з’являться наглядова та експертна ради, до яких увійдуть представники фахових та наукових груп, міжнародних організацій закордонних українців та нащадки жертв Голодомору.
Головою ТСК по взаємодії з національними рухами малих та корінних народів рф замість Ярослава Юрчишина стала Марія Мезенцева.
Рустем Умєров.
Під час засідання.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
