Як наголосив голова комітету Олександр Гайду (на знімку праворуч), цим законопроектом визначаються загальні вимоги до вирощування, виробництва, особливостей маркування та сертифікації хмелю (хмелепродуктів). Особлива увага — принципу простежуваності «від стебла хмелю до реалізації готової продукції». Враховуючи європейський підхід до регулювання галузі, впровадження таких норм дасть змогу нашим виробникам простіше виходити на європейські ринки та сприятиме збільшенню посівів під хмелем. Олександр Гайду впевнений, що ми маємо всі чинники для розвитку хмелярства, адже імпортний продукт коштує дорожче, а наші виробники готові пропонувати якісніший та ще й за нижчою вартістю.

Законопроект, як вказується у преамбулі, також визначає основи діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання та порядок державного контролю у цій сфері.

Документ важливий і з огляду на перспективи інтеграції України до Європейського Союзу та необхідність привести вітчизняне законодавство про хміль та продукти його переробки до норм і вимог регламентів ЄС.

Нагадаємо, торік Комітет з питань аграрної та земельної політики розглядав одразу два спрямовані до парламенту законопроекти: поданий урядом про хміль та хмелепродукти (№ 9234 від 24.04.2023 р.) й альтернативний — про особливості вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі (№ 9234-1 від 08.05.2023 р.), ініційований народною депутаткою Мариною Нікітіною та іншими.

Також восени на Житомирщині відбулися виїзні комітетські слухання. У межах візиту до області, де вирощують 80 відсотків усієї хмелепродукції у державі, народні депутати на власні очі побачили, як збирають та сушать хміль, як триває процес переробки.

Законодавчі зміни у галузі вкрай необхідні, адже за три десятиліття обсяги виробництва хмелю в країні зменшилися у 18,5 раза. Чому склалася така ситуація? Великі компанії нерідко надають перевагу імпортному хмелю, нехтуючи українською продукцією. Тож важливо, щоб наші культури стали затребуваними на міжнародних ринках й особливо на внутрішньому.

У підсумку Комітетом з питань аграрної та земельної політики було узагальнено законодавчі ініціативи та розроблено узгоджений проект № 9234-д щодо регулювання галузі хмелярства. На засіданні вирішили рекомендувати Верховній Раді при розгляді у першому читанні прийняти його за основу.

Народні депутати також обговорили з першим заступником міністра аграрної політики та продовольства Тарасом Висоцьким перспективи посівної кампанії 2024 року та ситуацію з фінансуванням агровиробництва. Комітет звернувся до уряду, аби там розглянули можливість збільшення ліміту кредитування на одне підприємство з 90 млн грн до 180 млн.

Аби не допустити значного спаду в сільському господарстві, народні депутати акцентували свою увагу і на процедурі митного оформлення мінеральних добрив. Як наголосив заступник голови комітету Степан Чернявський, зменшення обсягів їх внесення може призвести до скорочення врожаю зернових та позначитися на якості вирощеного.

Проблема в тому, що Держмитслужба України проводить для лабораторних досліджень відбір зразків на відповідність заявленим кодам класифікації і їх результатів можна чекати 10—30 днів. Це не дає змоги завершити оформлення і доставити добрива на склади.

Така ситуація спричиняє блокування руху транспорту з добривами, а це — залізничні вагони, вантажівки, судна. Залежно від того, чи український, чи європейський транспорт, день його простою вітчизняним компаніям стає у значні суми (демередж судна на добу сягає 3—5 тис. доларів, а простої автомобілів коштують 50—100 євро). Через зменшення внесення добрив аграрії можуть недоотримати значну кількість врожаю, а країна, відповідно, надходження валютної виручки.

Тож народні депутати звернулися до очільника уряду з проханням дати відповідні доручення щодо невідкладного врегулювання питання постачання міндобрив українським агровиробникам.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.