За різними оцінками, для адаптації нашого законодавства до європейського необхідно буде прийняти від двох до п’яти тисяч законів. А будуть ще й підзаконні акти для їх імплементації на всіх рівнях. Увесь цей тягар ляже на плечі людей, які працюють у системі держуправління. І вдало проведена реформа допоможе людям справлятися з цими завданнями.

На цьому наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко під час ХХХІ засідання Координаційної ради з питань реформування державного управління. Захід тривав за участю членів Кабінету Міністрів, державних секретарів міністерств, представників Програми SIGMA та Представництва ЄС в Україні.

Основні вимоги — це стійкість і можливість працювати в екстремальних умовах

«Реформа системи державного управління у нас триває в умовах повномасштабної війни, — наголосив Перший віцеспікер. — І вже після двох років можемо робити певні висновки. Бачимо, що їх робимо не тільки ми — вони відображені у звіті наших партнерів. Основні вимоги, які напевне висуваються до будь-якої системи державного врядування, — це стійкість і можливість працювати в екстремальних умовах. І ці вимоги ми виконали. Але в нас є багато точок росту. І про них ми теж сьогодні почуємо». Саме на зауваженнях Олександр Корнієнко зробив особливий наголос, підкресливши: хотів би, щоб наступні кроки на шляху реформи робилися вже у відповідності до тих дороговказів, які нам висловлюють партнери. Водночас Перший заступник глави парламенту зауважив, що це одна із тих реформ, яку Європейський Союз почав підтримувати ще задовго до розмови про вступ України в ЄС. Фактично, ще з часів підписання Угоди про асоціацію досить великі обсяги фінансування та експертиз спрямовувалися на реформу державного управління. Так, нам вдалося реалізувати достатньо амбітний проект, який фактично сформував управлінську еліту. І тепер нам варто й надалі рухатися в напрямку підвищення спроможності державних службовців.

Озвучуючи проблеми, з якими доводиться мати справу під час втілення реформи, Олександр Корнієнко навів, як приклад, непростий процес, пов’язаний із законом про адмінпроцедуру. «Бачимо спроби деяких державних інституцій вийти із процесу, — зауважив він. — Змушений публічно говорити, що нам потрібна і єдина думка партнерів з цього приводу. Це один із тих моментів, де ми маємо знайти порозуміння і рухатися в єдиному напрямку.

Унікальність української системи публічного врядування — це досить велика її диверсифікованість і децентралізованість. Гарна новина в тому, що ніхто не дасть нам певного зразка, як має виглядати публічна служба. Погана новина — через таку різноманітність інколи ми втрачаємо керованість і збільшуємо конкуренцію між державними органами. Це ми побачили під час втілення нової системи оплати праці, коли з’явилися органи, які певні питання вирішують по-своєму. Але маємо йти до уніфікації». У цьому контексті Перший віцеспікер висловився за те, що рано чи пізно нам потрібно буде кодифікувати законодавство. «Не факт, що це буде в цьому скликанні, але рано чи пізно ми прийдемо до Кодексу публічного врядування», — зауважив він.

Маємо амбітні плани на цей рік

«Виклики євроінтеграції зрозумілі, але нашим мірилом залишатиметься рівень задоволення державними послугами, — зазначив під час засідання Координаційної ради Олександр Корнієнко. — Люди не мають знати, як робиться державна послуга, але на виході вони мають отримувати те, що їм треба — хтось довідку, хтось реєстрацію, хтось реформу, хтось звернення, а хтось гарантію безпеки у їх прифронтовій території. І ми розуміємо, що виклики деокупації і реінтеграції території — це ще одна тема. Тому на цей рік плани в нас амбітні». За словами Першого заступника Голови Верховної Ради, далі ми будемо намагатися рухатися паралельно трьома треками.

Передусім триватиме боротьба за цифровізацію державної служби. Ще один із напрямків — відновлення конкурсів. Уже навесні на Координаційній раді можуть презентувати концепцію змін на цьому шляху, повідомив Олександр Корнієнко. Вирішальну роль у підготовці до цього допоможе відіграти співпраця з міністерствами, які мають багато територіальних органів. Утім, про повне відновлення конкурсів для претендентів на державну службу поки що точно не йдеться. Зокрема, не варто це питання порушувати для прикордонних територій, припустив політик. І третій напрямок роботи — імплементація закону про публічну процедуру і прийняття додаткового закону, який усуватиме прогалини.

Окремо Олександр Корнієнко зупинився на реформі системи оплати праці в державній службі. «Починаючи з березня працюватимемо на робочих групах із законопроектом № 8222 (зміни до закону про державну службу щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад), — розповів він. — Думатимемо, як його приймати з урахуванням того досвіду, що в нас вже є». Старт на цій дистанції

Перший заступник Голови Верховної Ради оцінив позитивно — «на тверду четвірку». «Є незадоволені, — констатував він, — але їх не мільйони». Водночас, за словами Олександра Корнієнка, серед народних депутатів уже пішли розмови про те, що два прожиткових мінімуми — це занадто мало для зарплатні державного службовця. Тож попереду ще багато роботи, в тому числі, й на шляху встановлення справедливості у цій сфері.

Довідково

Програма підтримки вдосконалення врядування та менеджменту SIGMA (Support for Improvement in Governance and Management) — це спільна ініціатива Європейського Союзу та Організації з економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), що переважно фінансується ЄС.

Основні цінності радикально не змінилися

Значну частину часу учасники координаційної наради присвятили презентації Звіту про стан справ у системі державного управління України. Його представив голова Програми SIGMA Грегор Вірант.

«Іноді люди нас запитують: що таке SIGMA, — зауважив на початку презентації Грегор Вірант. — Це ОЕСР чи ЄС? Відповідь така, що це і те, і те. Ми знаходимося в структурі ОЕСР, але фінансуємося ЄС. І ЄС розглядає нас як один з інструментів політики розширення і сусідства. Думаю, це дуже зручно для вас, оскільки амбіції України — стати членом Європейського Союзу, а також і Організації економічного співробітництва та розвитку. Це дуже практично — мати рамку, яка задовольнятиме вимоги двох організацій». Політик зауважив, що звіт був підготовлений у відповідності до світових принципів державного управління і ґрунтується на законодавчих інструментах ЄС і ОЕСР, а також на кращих практиках держав-членів обох організацій.

Зовсім недавно, на початку листопада минулого року, Програмою SIGMA було представлено нову редакцію Принципів державного управління. Фактично, це комплексна система стандартів, що відображають цінності та поведінку, яких громадяни та бізнес очікують від сучасного державного управління. Уперше ці принципи презентували в 2018 році, але нова редакція суттєвих змін не зазнала. «Це не революція, — зауважив Грегор Вірант. — Основні цінності радикально протягом цього часу не змінилися. Звичайно, багато чого відбулося — пандемія, нові рекомендації ОЕСР, нові директиви ЄС тощо... Так, деякі теми стали більш у тренді. Такі, як інновації, цифровізація. Але по суті — цінності публічного урядування у розумінні ЄС і ОЕСР залишаються незмінними».

Звіт про Державне управління в Україні формувався саме з огляду на ці незмінні цінності, повідомив очільник Програми SIGMA. «Він готувався у дійсно дуже непростих для вас умовах, — зазначив експерт. — Вам є про що дбати. Ви воюєте. І реформи системи державного управління за таких обставин, звісно, не є критичним пріоритетом. Тому хочу дуже щиро подякувати всім, хто взяв участь у підготовці цього звіту, починаючи з міністра Кабінету Міністрів Олега Немчінова, заступника Державного секретаря Кабміну Олега Войтовича, усієї команди в секретаріаті Кабміну, а також Національного агентства з питань державної служби, і до всіх інших колег, які сприяли і допомагали збирати дані. Ви читали наші перші звіти, коментували їх і, зрештою, ми погодилися з висновками і рекомендаціями, під якими ми всі можемо підписатися».

«Ми бачимо покращення з 2018 року»

Принципи державного управління охоплюють шість сфер, і так само структурований звіт. Передусім йдеться про стратегічні засади реформи державного управління. Далі про розроблення та узгодження політики, про управління людськими ресурсами. Окремі розділи стосуються організації, підзвітності та нагляду, а також надання послуг та цифровізації. І нарешті — управління державними фінансами.

Свій перший звіт стосовно України SIGMA видала в 2018 році. І він давав базове вимірювання. Далі був 2021 рік — момент саме перед повномасштабним вторгненням. І 2023-й — рік, коли звіт завершили. «Наша методологія оцінки практично говорить про те, що ми провели два оцінювання, -зазначив Грегор Вірант. — Станом на 2021 рік і на 2023-й. І це очевидно. Ми хотіли простежити, що відбулося з 2018 року до сьогодні. І також подивитися, як вплинула війна. І загалом ми бачимо покращення з 2018 року. І найбільше покращення в сфері надання послуг. Є одна сфера, яка більш критична — це управління людськими ресурсами. Ми бачимо погіршення деяких індикаторів. Але ми можемо порівняти 2021-й і 2023-й роки та побачити, що воєнний стан вплинув на значення цих індикаторів. Хоч і не так суттєво».

У звіті зафіксовано, що розділ, який стосується стратегічних засад, має в Україні добру динаміку втілення. «Тут доволі все позитивно і ми спостерігаємо бачення пріоритетності цієї реформи, — зауважив очільник Програми  SIGMA. — Єдине, але не дуже критичне, зауваження, і таке, якого не можна уникнути, — планування часто надто амбітне. І це означає, що показники впровадження в деякі роки є доволі низькими. Але українці часто кажуть, що нам потрібно ставити дуже високу планку для того, щоб досягти певних результатів».

А от наші досягнення в сфері надання послуг та цифровізації міжнародні експерти оцінили дуже високо. Тут у нас найкращий прогрес і найкращі показники. У сфері цифрового уряду Україна дуже швидко наздоганяє світових лідерів. «Надзвичайні дані про те, скільки транзакцій проводиться у системі «Трембіта» — це суттєвий стрибок, — зазначив Грегор Вірант. — Але за цими транзакціями ми бачимо ще й дуже конкретні заощадження часу для громадян та бізнесу, яким не треба бігати різними відомствами і виконувати роль поштаря для держави і публічної адміністрації». За словами експерта, ми підійшли до цього питання дуже розумно і стратегічно. На відміну від країн, які під час переходу від одних послуг до інших хотіли швидко щось виправити, Україна спочатку заклала фундамент і горизонтальні інструменти. А саме — реєстри, центральну систему інтероперабельності «Трембіта», портал і додаток Дія, цифрове ID. Усе це в нас працює, але цього не можна побачити ще в дуже багатьох країнах ЄС і ОЕСР. Водночас, сказав фахівець, чудово, що ми зберегли багатоканальний підхід, який дозволяє громадянам обирати між цифровим каналом і особистим зверненням . «У вас є прекрасна мережа ЦНАПів, — констатував він. — І ми бачили негативні практики в інших країнах, коли ці фізичні центри ліквідовувалися, бо була ілюзія, що все перейде на цифрове врядування. Але так не сталося. Бо багато громадян все ще надають перевагу традиційним каналам. Особливо, коли справа стосується послуг, якими користуються рідко. Як, наприклад, народження дитини, чи будівництво житла. У таких визначних випадках людина хоче отримати особисту консультацію, адже це велике для неї рішення. А з іншого боку — досвід користувача ЦНАПів також покращується завдяки цифровізації».

Невирішеною залишається проблема внутрішніх організацій міністерств

Зі звіту випливає, що наша система оцінки регуляторного впливу є доволі фрагментованою і недостатньо потужною. Це потрібно змінити для того, щоб посилити спроможність до формування політики в міністерствах, наголосив Грегор Вірант. Для цього треба фіналізувати і ухвалити закон про публічні консультації та запровадити цю повноцінну систему. Нашу увагу звертають також і на те, що роль Кабміну стосовно законодавчої ініціативи в Україні є доволі обмеженою і це незвично для парламентських і парламентсько-президентських систем. Лише 22 відсотки законів, прийнятих в 2022 році, були ініційовані урядом. Якщо порівнювати цей показник із даними про інші держави, то Україна матиме найвищий відсоток законопроектів, які вносяться парламентаріями. І цей показник втричі вищий, ніж в середньому в ЄС.

Цитата

Ключовий меседж голови Програми SIGMA Грегора Віранта:

«Прогрес є. Удосконалення є. Війна вплинула, але система продемонструвала високий рівень стійкості та гнучкості. Ви продовжуєте впроваджувати реформу системи державного управління, незважаючи на війну».

Під час презентації звіту зазначалося, що Україна має хороший доступ до публічної інформації. Утім, нині він частково обмежений з огляду на умови воєнного стану. А також те, що в нас невирішеною залишається проблема внутрішніх організацій міністерств. А от на чому наслідки війни дійсно суттєво позначилися, зазначив глава Програми SIGMA, то це на системі управління державними фінансами. Водночас, наголошує експерт, система публічних закупівель є дуже важливою для подальшого відновлення нашої країни. «Якщо хочете мати дієву, ефективну, прозору та надійну систему відбудови та відновлення, потрібна потужна система публічних закупівель, — сказав він. — Наша порада: всі контракти, які стосуються відновлення, мають відповідати національному законодавству після приведення його у відповідність до міжнародних стандартів». Грегор Вірант пообіцяв зі свого боку намагатися переконати донорів також мислити в цьому напрямку. За його словами, використовувати різні системи закупівель буде надто складно. Усе має бути узгоджено і оптимізовано, наголосив політик і зауважив, що для цього можливо й добре було би використовувати систему Prozorro.

Учасники Координаційної ради взяли до відома Звіт про стан справ у системі державного управління України. Тепер міністерства мають підготувати та подати на розгляд пропозиції для імплементації рекомендацій Програми SIGMA та для упорядкування структури апарату міністерств.

Фото: Укрінформ.