Парламентарії також побували на Яготинському маслозаводі та у Згурівській філії Української молочної компанії.

Голова комітету Олександр Гайду зауважив, що воєнні дії на території України нагадали всьому світу, що таке продовольча безпека та яку важливу роль у ній відіграє Україна. Для вітчизняних виробників 2022 рік став точкою неповернення і різким поштовхом до зміни умов функціонування молочної галузі та перегляду стратегії управління виробництвом. Галузь опинилася у складній ситуації. Скорочення поголів’я корів вплинуло на обсяги виробництва і продажу молока, змінилася структура та асортимент молокопродукції. Утім, попри війну та скорочення потужностей українські підприємства задовольняють потреби населення.

До дискусії разом з народними депутатами долучилися представники Мінагрополітики, галузевих асоціацій влади та підприємці.

За словами заступника голови комітету Степана Чернявського, такі заходи цінні тим, що дають можливість почути звичайних людей з реального агросектору економіки, дізнатись про їх проблеми та потреби.

Учасники обговорили основні проблеми галузі. Зокрема, скорочення поголів’я корів, збільшення собівартості виробництва, відновлення потужностей підприємств на деокупованих територіях, обмежені можливості експорту 
тощо.

Перший заступник міністра Тарас Висоцький зазначив, що в Україні є стійкий тренд до зростання продуктивності надоїв молока на сільгосппідприємствах.

«У 2023 році майже на 6 відсотків зросли обсяги виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах порівняно з 2022-м. Це вселяє впевненість у розвиток галузі та збільшення експортних можливостей», — зауважив Тарас Висоцький.

За його словами, Україна має досвід успішного постачання молокопродукції до ЄС. Після адаптації нашого законодавства до норм Євросоюзу, вважає Тарас Висоцький, цей 
ринок буде розширюватися.

Перший заступник міністра визнав, що наразі є проблеми зі скороченням поголів’я великої рогатої худоби. Змінити цю тенденцію покликана фінансова підтримка господарств: цьогоріч для аграріїв, які мають від 3 до 100 корів, передбачена державна допомога — 7 тисяч гривень на голову.

Також триває розробка Концепції Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва до 2033 року.

Проект рекомендацій, підготовлений за результатами комітетських слухань, буде розглянуто на засіданні парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики.

Фото зі сторінки Степана Чернявського у Фейсбуці.