На цьому наголошувалось під час зустрічі голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк (на знімку) та міністра розвитку громад, територій та інфра-структури України Олександра Кубракова із представниками Української асоціації районних та обласних рад (УАРОР).
«Українська регіональна політика протягом тривалого часу формувалася неформальним принципом «усі фінанси і повноваження — в центрі, вирішення проблем — на місцях». Це не лише гальмувало економічний розвиток регіонів, а й робило всю систему держуправління архаїчною та неефективною. Позитивні зміни розпочалися зі стартом реформи децентралізації, ефект від якої вже відчутний, але ще не на всі 100 відсотків», — зауважила Олена Шуляк, додавши, що для підтримки зв’язку з експертним середовищем та асоціаціями самоврядних органів, представники парламенту та уряду регулярно проводять зустрічі з асоціаціями, які представляють інтереси українських громад.
Головні питання, які турбують представників громад — це відбудова, продовження децентралізації, делегування органам місцевого самоврядування більших фінансових та інституційних спроможностей, наголосила політик.
Нині, зазначила вона, регіональна політика України проходить випробування не тільки війною. Перед нами стоять виклики, пов’язані з євроінте-граційними процесами. «Як відомо, регіональна політика ЄС, або, як її ще називають, «політика згуртованості», спрямована на вирівнювання регіональних диспропорцій. Сьогодні такий підхід актуальний і для України, адже війна значно посилила розрив між регіонами, змінила їхні перспективи соціально-економічного розвитку і підсвітила важливість співробітництва та згуртованості для вирішення нагальних викликів і питань на користь усіх стейкхолдерів. Тому українська регіональна політика завдяки роботі парламенту, уряду, органів місцевого самоврядування має максимально наблизитися до європейської», — сказала Олена Шуляк.
У цьому контексті голова комітету акцентувала увагу на низці аспектів і найперший із них — фінанси. Адже саме на коштах ґрунтується самостійність громади. Політик поінформувала учасників зустрічі про відповідні законопроекти, над якими нині веде роботу парламент. Ідеться насамперед про можливість залучення бюджетного та міжнародного фінансування до розвитку та відновлення через екосистему DREAM, що закріплено законопроектом «Про основні засади відновлення».
Другий аспект — це інституційні можливості. У цьому плані законотворча робота профільного комітету зосереджена на продовженні децентралізації, створенні умов для більш ефективної та прозорої роботи органів місцевого самоврядування. Тут важливим є законопроект № 4298 про місцеві держадміністрації, який має забезпечити баланс держуправління, одночасно не зазіхаючи на права місцевого самоврядування. Крім того, до другого читання готуються законопроекти № 6401 про забезпечення прозорої роботи самоврядних органів, № 9450 про розвиток міжнародного муніципального співробітництва та № 4254 про ефективні формати публічних консультацій.
Третій аспект — відновлення. За словами Олени Шуляк, у багатьох регіонах та громадах розпочинається робота чи вже розробляються Програми комплексного відновлення (ПКВ). «Це один з інструментів, який ми заклали в законі № 2359-IX, для підтримки постраждалих територій. Програми є обов’язковими саме для тих громад, які уряд згідно з оновленою Держстратегією регіонального розвитку відніс до категорії «території відновлення». 126 громад із 14 областей уже розробляють свої ПКВ», — сказала вона.
Ще один важливий аспект на якому наголосила політик, — це компенсація різниці в тарифах. «Місцеві бюджети в складний період забрали на себе фінансове навантаження, яке мало б лягти на кінцевих споживачів. Це важливо під час війни, коли багато людей опинилися в дуже скрутному фінансовому становищі. Нині наш комітет працює над компенсацією різниці в тарифах. Рішення щодо її надання має бути максимально справедливим, і ми прагнемо його таким зробити», — зазначила голова комітету.
У свою чергу очільник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков нагадав про оновлений План заходів з реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади до 2027 року. «Ми визначили конкретні завдання для подальшої реалізації реформи децентралізації з урахуванням викликів, які ставить перед нами війна, і набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС. Також оновили Державну стратегію регіонального розвитку (ДСРР) до 2027 року. До цього процесу залучили понад 300 українських та міжнародних профільних експертів. ДСРР буде синхронізована із Планом України — дорожньою картою структурних реформ та інвестиційних проєктів, які Україна планує реалізувати в наступні чотири роки на шляху до ЄС», — повідомив урядовець.
Водночас позицію Української асоціації районних та обласних рад щодо ключових проблем в реформуванні місцевого самоврядування представив голова секретаріату асоціації Сергій Левчук. Насамперед він акцентував увагу на необхідності завершення розподілу повноважень. Ідеться про розподіл повноважень не лише між органами державної влади та місцевого самоврядування, а й між територіальними рівнями управління на основі принципу субсидіарності. Після розподілу, додав він, необхідно забезпечити всі повноваження адекватними фінансовими ресурсами або джерелами фінансування у вигляді відповідних податків та зборів.
Окремо представник асоціації зупинився на інституційній (адміністративній) спроможності органів місцевого само-
врядування, що є важливим у контексті отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС та відкриття переговорного процесу. Ця спроможність, зокрема, включає підвищення знань, умінь та навичок посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад у сфері проєктного менеджменту, закупівель, стратегічного планування.
«Нам необхідно вже сьогодні інвестувати кошти та зусилля в покращення інституційної спроможності у сфері забезпечення розвитку на державному, регіональному та місцевому рівнях», — констатував голова Старобільської районної ради, віцепрезидент УАРОР з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Роман Решетняк.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.