Зокрема, 16 із 23 парламентських комітетів уже оновили свої сайти, які нині мають сучасний та адаптивний дизайн, більш зручну і зрозумілу користувачам структуру. Переважна більшість комітетів відновила також онлайн-трансляції засідань або публікує відео через певний час. Про це свідчать дані моніторингу відкритості роботи парламентських комітетів в умовах дії воєнного стану, проведеного Рухом ЧЕСНО. Участь у презентації взяли і народні депутати — представники комітетів лідерів відкритості Іванна Климпуш-Цинцадзе, Андрій Герус та Роман Лозинський.
Як повідомив головний редактор Руху ЧЕСНО Олександр Саліженко, цього разу моніторинг відкритості роботи парламентських комітетів охоплював друге півріччя 2023 року. І його результати виявились дещо неочікуваними.
Наприклад, Комітет з питань інте-грації України до Європейського Союзу із лідерів попереднього антирейтингу нині посів перше місце у відкритості. Серед лідерів також комітети з питань: здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування; антикорупційної політики; соціальної політики та захисту прав ветеранів; енергетики та житлово-комунальних послуг; організації державної влади, місцевого само-врядування, регіонального розвитку та містобудування і з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин. Натомість антирейтинг нині складається лише з одного комітету — з питань транспорту та інфраструктури, в якого досі немає відеотрансляцій, розділу порядків денних, а остання опублікована в розділі стенограма — за грудень 2022 року.
Народні депутати, наголосивши на важливості відкритості роботи законодавчого органу та його комітетів, акцентували увагу, зо-крема, на інституційній спроможності. Так, голова Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила: щоб комітети продовжували тенденцію відкритості, вони повинні мати для цього інституційне забезпечення. А це означає, що в комітетах мають бути люди, які працюють за цим напрямом. «Жоден нинішній співробітник секретаріату цього робити не може. По-перше, з огляду на навантаження, по-друге, вони приймались на роботу за іншим професійними навичками і не мають якостей комунікаційника», — зазначила депутат, додавши, що нинішній рівень відкритості комітету забезпечує співпраця з міжнародними організаціями, але щойно вона закінчиться це означатиме, що комітет припинить це робити принаймні в нинішній якості.
Окремо депутат зауважила на прозорості роботи самого парламенту. Зокрема, висловилась за те, щоб порядки денні пленарних засідань, нехай навіть без дати засідання з міркувань безпеки, були вчасно оприлюднені. Щоб усі зацікавлені стейкхолдери та представники громадськості могли брати участь в обговореннях законодавчих ініціатив.
Голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус акцентував увагу на різниці між онлайн-трансляцією засідання комітету та поширенням відеозапису. Трансляція наживо, за його словами, дає змогу всім зацікавленим сторонам не лише побачити як працює комітет, а й вчасно відреагувати на те чи інше питання, яке розглядається на комітеті, до того моменту, коли воно потрапить до сесійної зали.
«Між засіданням комітету та пленарним засіданням є певний період часу, коли є можливість відреагувати та не допустити, щоб якась норма була проголосована. Іноді для парламенту це корисно», — сказав він і додав, що відкритість допоможе робити законопроекти більш професійними.
У свою чергу перший заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський висловився за повернення журналістів та громадських організацій у стіни парламенту, а також наголосив на поверненні парламенту до календарної роботи.
