«Захист держави від російських окупантів, посилення нашої армії, створення передумов для Перемоги над агресором — це головний пріоритет держави на 2024 рік», — зазначив глава уряду, нагадавши, що цьогорічний оборонний ресурс становить майже 1,7 трильйона гривень, або понад 22 відсотки ВВП країни.

Наголошуючи на максимально ефективному витрачанні кожної гривні, прем’єр виділив три завдання, які дадуть змогу забезпечити найкращий результат.

Перше — це зростання українського ОПК на базі інноваційності й технологічності. «Насамперед ідеться про розробки кластеру Defence Tech, про масштабування виробництва дронів різних категорій, РЕБ та інших потрібних фронту засобів», — сказав він, підкресливши, що ухвалення кількох десятків законів та підзаконних актів, які зменшують бюрократію, уже створило велику конкуренцію у сфері виробництва БпЛА. А для їхньої закупівлі в цьогорічному держбюджеті передбачено 40 мільярдів гривень.

Крім того, значно збільшилося виробництво боєприпасів. Зокрема, випуск мінометних снарядів минулого року збільшився у 42 рази, артилерійських снарядів — у 2,5 раза. «У 2024 році очікуємо на новий пік зростання, цьому сприятиме дерегуляція, яку ми вже провели», — зазначив Д. Шмигаль, зауваживши, що вже відбулося перше засідання створеного минулого тижня Промислово-оборонного комітету України, під час якого ухвалено низку важливих рішень.

Друге завдання — це будівництво міцних захисних рубежів, які зводяться за рахунок коштів резервного фонду держ-бюджету, місцевих бюджетів, військового ПДФО та за благодійні внески на спецрахунку НБУ.

«Від початку 2024 року з резервного фонду вже виділено 20 мільярдів на фортифікації. Додатковий ресурс з інших джерел фінансування становить ще 10,7 мільярда гривень», — повідомив прем’єр, зазначивши, що вздовж усієї лінії фронту вже збудовано сотні кілометрів нових укріплень.

Ще одна мета — дебюрократизація армії. Зокрема, спрощений порядок обліку військового майна передбачатиме, що командири отримають право списувати його своїм наказом без погодження з вищими посадовцями.

Йдеться про майно вартістю до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1,7 мільйона гривень). «Ці норми не будуть поширюватись безпосередньо на зброю, але дадуть змогу списувати без зайвої тяганини знищені дрони, боєприпаси, автомобілі та інше майно», — повідомив Д. Шмигаль.

Уряд підтримав ініціативу Міністерства економіки та Держслужби експортного контролю щодо запровадження експериментального проєкту з впровадження та забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційної системи у сфері держекспортконтролю (ІКСЕК). «Ми розпочинаємо проєкт, покликаний кардинально змінити підходи до взаємодії між імпортерами та експортерами товарів військового та подвійного призначення та Державною службою експортного контролю», — повідомила Перший віце-прем’єр — міністр економіки Юлія Свириденко, зазначивши, що нові підходи сприятимуть ефективнішому постачанню необхідної продукції та розвитку українського ОПК.

Кабмін ухвалив розпорядження про реорганізацію двох наукових установ: Інституту фізичної оптики імені О. Г. Влоха та Науково-дослідного інституту українознавства. Перший має об’єднати наукові спроможності з Львівським національним університетом імені Івана Франка, а другий — з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Також ухвалено рішення про приєднання Української інженерно-педагогічної академії до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.