Студенти та викладачі Київського професійного коледжу автотранспортних технологій ремонтують машини для ЗСУ та збирають кошти на черговий дрон.
«Разом із двадцятьма іншими закладами професійної освіти столиці ми вже придбали й передали захисникам три «пташки» вартістю по 200 тисяч гривень кожна, — розповідає директор закладу Дмитро Гоменюк (на знімку). — Донатимо самі і влаштовуємо благодійні ярмарки для збору коштів. Багато речей для ЗСУ робимо самотужки — виготовляємо турелі для кулеметів, санки для перевезення снарядів, ремонтуємо автомобільну техніку».
Коли ми завітали до коледжу, студенти під керівництвом майстра виробничого навчання Сергія Рогальчука чаклували над старезним «Москвичем» — після ремонту пікап поїде в один з підрозділів на Запорізькому напрямку. Є в цьому щось символічне: щоб остаточно не згнити десь у гаражі, «Москвичу» доведеться працювати на нашу Перемогу.
— Це автомобіль швидкої допомоги, — розповідає майстер. — П’ятнадцять років простояв в академії МВС, доки його не передали коледжу на ЗСУ. Ми з хлопцями вже провели повну діагностику: немає ні зчеплення, ні нормальних гальм, ні толкового двигуна. Все це доведеться зробити. Знайшли нову електропроводку, замок запалювання під’єднали... Кошти на запчастини дають волонтери, від нас потрібна лише робота. Для студентів це і навчання, і допомога війську — два в одному.
Третьокурсники Володимир, Богдан, Денис та Ігор професійним оком оцінюють фронт робіт. Хлопці опановують одразу дві професії — водія категорії С і слюсаря з ремону колісних транспортних засобів, влітку отримають дипломи, тож визначатися з майбутнім мають уже зараз. «Роботу поки що не шукатиму, бо планую піти до Збройних Сил», — каже Ігор. Його одногрупник Денис хоче продовжити навчання —здобути в цьому ж коледжі диплом фахового молодшого бакалавра.
«Фахові молодші бакалаври вчаться 2 роки і опановують у нас популярні спеціальності — автомеханік або логіст», — розповідає методист закладу Зінаїда Христич. «Такі керівники середньої ланки потрібні будь-де, — каже Дмитро Гоменюк. — Здобув робітничу професію, навчився працювати руками, потім озброївся теоретичними знаннями, і маємо готового керівника на виробництві. Чимало бакалаврів і магістрів не можуть знайти роботу і приходять до нас, щоб здобути професію, яка користується попитом на ринку праці».
Під час війни уроки виробничого навчання поєднують з волонтерством. До слова, у коледжі часто запрошують студентів на патріотичні концерти та зустрічі з нашими вояками, які разом з керівником закладу влаштовують заступник директора з виховної роботи Андрій Волошин та викладач предмета «Захист України», учасник бойових дій у 2014—2022 роках Вадим Чижевський.
— Це не перше авто, яке ми відремонтували для ЗСУ, — розповідає Дмитро Гоменюк. — Допомогу надаємо конкретним бригадам, які приїжджають до нас і в урочистій обстановці її забирають, дякуючи студентам і педагогічному колективу.
Тут не відчувають дефіциту кадрів, на який скаржаться в інших закладах професійної освіти.
— Колектив стабільний, за рік звільнилися лише два викладачі, пішли на пенсію, — розповідає директор. — Є четверо молодих майстрів виробничого навчання. Зарплата непогана, з бюджету міста викладачам загальноосвітніх дисциплін виплачують надбавку. Молоді майстри отримують десь 20 тисяч (без відрахувань. — Авт.), а їхні колеги з досвідом і педагогічним стажем — по 27—28 тисяч гривень.
У коледжі розуміють, що з часом вимоги до представників робітничих професій тільки зростатимуть.
— Коли завершиться війна, до України почнуть приходити інвестори, відбудовувати зруйновані заводи, а фактично — створювати на їхньому місці нові високотехнологічні підприємства, тож і вимоги до працівників на цих підприємствах будуть вищі, — додає Дмитро Гоменюк. — Уже сьогодні робітник має бути високоосвіченим, володіти комп’ютерними технологіями. Студенти коледжу мають змогу займатися у чотирьох комп’ютерних класах, два з яких обладнали минулого року коштом міського бюджету.
Торік КМДА надала нам 2,4 мільйона гривень на придбання різного обладнання для навчання і практики, зокрема, наборів інструментів. Коштом міста відремонтували й укриття, розраховане на одночасне перебування всіх студентів та викладачів.
Без роботи випускники коледжу не залишаться. Переважна більшість з них одразу влаштовуються на підприємствах різних форм власності або відкривають власну справу.
— Коли не заїду до якоїсь майстерні, на СТО, на шиномонтаж — скрізь бачу оголошення: потрібен моторист, ходовик, автослюсар. А наші випускники — це три фахівці в одному, — не без гордості відзначає Сергій Рогальчук.
— Гарних фахівців у цій сфері насправді дуже мало, — додає колишній випускник закладу Максим Лавриненко. — Не всі залишаються у професії. Вона нелегка. Тут треба мати хист, якщо хочете, і перш за все працювати головою.
Практику студенти проходять на відомих автотранспортних підприємствах, які паралельно допомагають забезпечити навчальні майстерні коледжу додатковим обладнанням.
Зокрема, автоматичними коробками передач та двигунами від автомобілів іноземного виробництва, які на заняттях вчать розбирати і складати знову.
У коледжі навчається 451 студент, серед яких є діти із соціально вразливих родин, переселенці з тимчасово окупованих територій та сироти. Усі опановують професію за бюджетний кошт, навчання за контрактом не передбачене. Крім того, тут опікуються перепідготовкою дорослих, які хочуть змінити професію.
— Курси для дорослих тривають чотири місяці, готуємо слюсарів з ремонту колісних транспортних засобів 3 розряду, видаємо свідоцтво державного зразка. Вже випустили десь 220 осіб, — підсумовує директор. — Це молоді ветерани, які повертаються зі Збройних Сил, а також незайняте населення, представники ВПО. Програми з перепідготовки для них фінансують німецькі партнери — повністю оплачують весь цикл навчання.
Цікаво, що сюди приходять навчатися цілими родинами: третьокурсник Ігор обрав цей шлях за порадою брата, який отримав диплом коледжу. Професія перспективна, та нелегка, потребує відповідних знань і витривалості, адже пов’язана з фізичними навантаженнями.
— А чи навчаються у вас дівчата? — запитую в Зінаїди Христич.
— На слюсаря-механіка, я пам’ятаю, навчалися одна чи дві на курс. Потім йшли на фахового молодшого бакалавра і здобували диплом логіста. А зазвичай у нас дівчата опановують професії секретаря, бухгалтера і діловода, які теж потрібні на транспортних підприємствах, — каже методист.
Майстр виробничого навчання Сергій Рогальчук.
Третьокурсник Ігор улітку отримає диплом коледжу.
Студенти коледжу Денис, Володимир та Богдан (зліва направо) разом з майстром виробничого навчання Сергієм Рогальчуком працюють у діагностичній майстерні.
«Не кожен виш може похвалитися такою матеріально-технічною базою, як наш заклад», – запевняють директор коледжу Дмитро Гоменюк та методист Зінаїда Христич.
Студенти разом з майстром виробничого навчання оцінюють стан пікапу, який відремонтують для ЗСУ.
Монтажно-демонтажна майстерня коледжу.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
