Сергій Палянцев.
Як розповів староста Тур’янського старостинського округу Олександр Артюшенко, це пенсіонерки, які відмовляються покинути своє господарство. До 1 січня 2023 року у селі проживало приблизно 150 осіб. Обстрілювати його почали масово 2 січня 2023-го, а через місяць росіяни з міномета поцілили у погріб житлового будинку, де ховалися п’ять місцевих мешканців. З них вижив тільки один чоловік. Після трагедії люди почали масово виїжджати з Єліного.
Сергій Палянцев — переселенець з села Єліне. У 2023 році, під час обстрілу, він втратив свою дружину. Це кадри з Єліного та погреба, де загинули люди, які Суспільне відзняло рік тому, коли до села ще пускали журналістів.
«Це 1 лютого сталося. Обстріл. Я пішов до своєї тещі, сказав: «Володимирівно, збирайся, поїхали на Щорс». Я виходжу, а в тещі вже знесло веранду. Я кажу, що давай збирайся і поїхали. А Світлана у сусідів була, у погребі.
Я говорю їй поїхали, а сусід покійний Валера каже: «Давай пересидимо в погребі і потім поїдемо. Ну от і останній десятий приліт і все», — розповідає Сергій.
Чоловік отримав поранення ноги, а численні осколки врізалися у тіло. Сергій впевнений, що вижив дивом.
«Мені пощастило, що я сидів вище за всіх. Мене як вибуховою хвилею викинуло з погреба, я ще сповз у погріб, ще не відчував, що нога травмована, в стані шоку був. А Вася, він як сидів навпочіпки, так і сидить. Дивлюся, а в нього пів черепа немає, а далі в погребі дим».
Олександр Артюшенко.
«Без дружини взагалі тяжко»
У лікарні чоловік дізнався, що його дружина Світлана загинула у погребі. Він залишився сам з двома синами. Свою жінку Сергій згадує кожного дня і сумує. Більше одружуватися чоловік не хоче, адже впевнений, що ніхто не зможе замінити для нього Світлану.
«Без дружини взагалі тяжко. Вона і кричала на мене, і лаялася, але все робив для неї. Нині тільки починаєш цінувати, коли втратив. Мої однокласники, сусіди сватали мене. А я кажу ні, такої жінки я вже не знайду. Поки що я із синами. Якось так», — каже Сергій Палянцев.
Тепер Сергій живе у приватному будинку своїх батьків у Сновську. Тут він провів свої дитячі роки, а потім одружився і переїхав жити до Єліного.
Сергій досі не відновився після поранення, каже, ходити повноцінно він не може. Під час вибуху отримав контузію: не чує на одне вухо та лікує ноги. Одну після поранення в Єліному, другу — після падіння на кризі в Сновську.
Якийсь час він взагалі не міг ходити, тепер пересувається з паличкою не далі будинку. У його тілі досі залишаються дрібні уламки від міни.
Через стан здоров’я Сергій ніде не працює. Проте, каже, не раз намагався знайти роботу.
У Сновську чоловік завів невелике господарство — 10 курей. Каже, порається потроху сам та допомагають сини.
«Один не рідний, дружина моя була з дитиною, і молодший Микита. Діма, він у ЗСУ, нині на реабілітації після поранення. Приїхав, пішов до адміністрації, щоб документи якісь оформляти».
По сусідству з Сергієм живуть й інші переселенці з Єліного. Чоловік з усіма спілкується, а також постійно підтримує зв’язок з тими, хто ще залишається в Єліному.
Виїхали майже всі Староста Тур’янського старостинського округу Олександр Артюшенко каже, з Єліного на сьогодні виїхали майже всі жителі.
«Дві людини залишилися, більшість роз’їхалися по нашій громаді. В населений пункт Тур’я виїхали, тепер проживають у нас 13 сімей. До Сновська виїхала більшість і ще роз’їхалися по громаді. У См’ячі проживає одна сім’я і в Шкробовому ще одна, також виїхала із села Єліне».
До села Тур’я з сином і онуками переїхала й Валентина Іванова. Її син загинув 1 лютого 2023 року у підвалі в селі Єліне разом зі своїм дядьком та дружиною Сергія.
«Я Васі кажу, що, синку, поїхали додому у село Тур’я, а він каже: «Завтра приїду з дядьком, з братом. Так вийшло, що не приїхав уже. Там і залишився. Там їх і поховали — чотирьох людей одразу», — розповідає Валентина.
Жінка каже, що прожила у Єліному майже 50 років та до останнього не хотіла виїжджати, проте через постійні обстріли довелося. Її з сином та онуками вивозив сусід. У Тур’ї жінка купила будинок, але через вісім місяців він згорів.
«Тепер живу на бору, зняли квартиру. Хата холодна. Купити нема за що», — розповідає Валентина.
У Сновську нині проживають 1 320 внутрішньо переміщених осіб, зазначає міський голова Олександр Медведьов. З них 425 приїхали у березні-квітні 2022-го з Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. 895 — з Чернігівщини, зокрема з прикордонних громад.
Олександр Медведьов.
«Люди виїхали з населеного пункту Єліне з надією, що, дай Боже, все закінчиться, і більшість людей повернеться і буде жити там. Тому за потреби люди приїжджають, забирають деякі речі, в кого може залишилося трохи дров, у когось там сіно є. Тобто вертаються, але не на постійне проживання, а щоб забрати якісь речі та приїхати назад», — каже Олександр Артюшенко.
Чернігівська область.
Фото Суспільне\Чернігів.
