Використання модернізованих публічних бібліотек у розбудові інформаційної інфраструктури України обговорювали під час круглого столу в Комітеті Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій. Участь у заході взяли народні депутати, представники Міністерства культури, органів місцевого самоврядування, програми «Бібліоміст», Української бібліотечної асоціації, громадськості. Зокрема, перший заступник голови профільного парламентського комітету Руслан Лук’янчук вбачає у сучасних бібліотеках ефективний інструмент надання громадянам доступу до інформації, підтримка якого з боку держави є вкрай необхідною. «Я розумію, що в цьому напрямі дуже багато проблем, зокрема, доступ до електронної інформації зумовлює наявність технічних засобів, а також відповідних джерел, котрі повинні бути в електронному вигляді. Комітет розвиватиме публічні бібліотеки країни і підкріплюватиме це не тільки законодавчими ініціативами, а й технічною та фінансовою підтримкою», — зазначив парламентарій.

Представник Міністерства культури Лариса Нікіфоренко розповіла, що нині в Україні діє вже понад дві тисячі сучасних інформаційних центрів з відповідним технічним обладнанням та кваліфікованим персоналом.

Сучасний культурно-освітній заклад, розповіла вона, крім видачі книг, газет та журналів, пропонує користувачеві пройти комп’ютерні курси, здобути або поліпшити навички роботи з необхідними програмами та Інтернетом. Навчання з використання нових технологій пройшли понад 600 тисяч осіб. Користувачі мають можливість спілкуватися з представниками інших держав по скайпу. Домогосподарства країни, за її словами, на телефонному зв’язку щороку економлять щонайменше 300 тисяч гривень завдяки роботі культурно-освітніх закладів. У бібліотеках діють центри правової інформації, які надають консультації з питань виплат пенсії, соціального захисту тощо, і громадські приймальні.

В інформаційних центрах також допомагають знайти оголошення про вакансії, надають консультації щодо грамотного складання резюме. Нині вже 161 бібліотека надає послуги з працевлаштування, з них 60 — сільські заклади. Лише за останній рік 236 користувачів знайшли роботу за допомогою бібліотеки. Крім того, їх працівники допомагають людям замовити квитки на літак, потяг, маршрутне таксі, концерт у будь-якому куточку світу.

Сьогодні 175 сучасних бібліотек мають інтерактивний курс англійської мови першого, другого, третього рівня. Курси проходять безкоштовно, в дискусійних клубах користувачі мають можливість спілкуватися з носіями мови.

А ще сучасні культурно-освітні заклади реалізують програму раннього розвитку дітей, яких навчають читати, рахувати, думати.

Сучасні бібліотеки реалізують ініціативу електронного урядування. Зокрема, відповідні практичні заняття та тренінги пройшли понад три тисячі осіб. Міністр культури Автономної Республіки Крим Альона Плакіда повідомила, що нині в Криму працюють 

94 безкоштовні інформаційні центри з сучасним обладнанням, котрі стали дуже важливим і незамінним елементом у житті громади. «Якщо раніше бібліотека зберігала спадщину предків, передаючи нам знання про минуле, то сьогодні вона є територією інтелектуального та культурного розвитку. Важливо, щоб сучасний бібліотекар орієнтувався в інформаційному просторі, вмів знаходити корисну інформацію, знав проблеми громади. Багатогранний доступ до інформації потребує і організації нових послуг. Але, на жаль, ще не всі в нашій країні повною мірою знають і користуються цими ресурсами. Відсутність доступу до оперативної інформації та наявна цифрова нерівність гальмують розвиток суспільства і держави загалом», — підкреслила вона.

Сьогодні, за її словами, є реальна підтримка з боку влади. Торік Верховна Рада прийняла постанови про впровадження мораторію на закриття державних і комунальних закладів культури у сільській місцевості. Також А. Плакіда відзначила своєчасність указу Президента про деякі заходи державної підтримки книговидавничої справи та популяризації читання в Україні. 

За даними директора програми «Бібліоміст» Матея Новака, в Україні 66% населення не мають регулярного доступу до Інтернету. За його словами, у сучасних інформаційних центрів є багато проблем. Зокрема, це недостатнє бюджетне фінансування, непоінформованість населення про можливості таких закладів, стереотипні уявлення про такі інституції тощо. Нині не всі модернізовані бібліотеки можуть повною мірою надавати відповідні послуги населенню, бо стикаються з труднощами оплати інтернет-зв’язку. За підсумками круглого столу прийнято рекомендації, необхідні для підтримання технічної інфраструктури публічних бібліотек. А саме: внесення абонплати за Інтернет до числа захищених статей бюджетів, оновлення кожні п’ять років комп’ютерної техніки та проходження бібліотекарями кожні два-три роки курсів підвищення кваліфікації з ІТ.