Гроші мають залишатися в країні та працювати на країну

Під час форуму.

Участь у цьому заході також узяли Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, урядовці, керівники ОВА, представники бізнес-організацій та дипломатичного корпусу.

«Я радий оголосити про старт нашої нової економічної платформи, а отже, нової економічної політики — політики Made in Ukraine, політики «Зроблено в Україні», — сказав Президент, зауваживши: щоб Україна мала весь необхідний ресурс для своєї Перемоги, мають перемагати також українські товари, українські послуги, українське споживання та український експорт, тобто українські підприємці.

За його словами, в роботі платформи братимуть участь усі необхідні представники виконавчої та законодавчої гілок влади, і вже розпочато діалог із багатьох питань, які хвилюють бізнес. Водночас В. Зеленський наголосив на необхідності узгодження «морального договору» між суспільством, бізнесом та державою, який передбачатиме, що бізнес працює «по-білому», сплачує податки в Україні, старається створювати гідні робочі місця для наших громадян та не працює в росії, а держава надає повне сприяння тим, хто дотримується таких правил.

У цьому контексті глава держави наголосив на необхідності продовження змін в інституціях, від яких залежить робота бізнесу. «Верховній Раді треба провести реформу Бюро економічної безпеки України. Мають бути закриті будь-які можливості державних органів тиснути на бізнес», — сказав В. Зеленський, закликавши парламент найближчим часом ухвалити законопроект про реформу БЕБ.

Однією з анонсованих Президентом ініціатив, які мають підтримати вітчизняний бізнес, є розробка програми українського кешбеку «Купуй українське». «Ми повинні зробити все можливе, щоб якнайбільше українських підприємств змогли зберегти та масштабувати свою роботу. І я доручив Кабміну розробити кілька практичних кроків», — сказав він, повідомивши, що після запровадження програми українського кешбеку «Купуй українське» громадянам на спеціальну картку повертатиметься частина коштів за придбання визначених типів вітчизняних товарів та послуг. «Наше завдання — щоб українські гроші залишалися в Україні та працювали в Україні. Бо це податки, це зарплати наших воїнів, це можливості нашої держави, зокрема й оборонні. Уже готуються параметри українського кешбеку — фінансовий і технічний, і маємо постаратися, щоб ця програма почала працювати в цьому році», — наголосив В. Зеленський, додавши, що також триває робота над конкретними державними грантовими та кредитними програмами, які дадуть українським виробникам змогу масштабувати діяльність.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у зв’язку з цим висловив переконання, що практика споживання української продукції має стати частиною повсякденної культури кожного українця. «Ми не говоримо про обмеження іноземних товарів, що дуже важливо. Ми говоримо про стимули, які допоможуть українським підприємцям посісти свої ніші на внутрішньому ринку та вийти на зовнішні. Ми говоримо про економічний патріотизм громадян у контексті купівлі саме своїх товарів, на яких позначено «Зроблено в Україні», — сказав він.

З цією метою уряд найближчим часом запропонує низку інструментів, які мають допомогти вітчизняному товаровиробнику. «Перший із них — це публічні закупівлі. Будемо розширювати перелік категорій товарів, що мають закуповуватися у локального виробника», — повідомив Д. Шмигаль.

Ще один інструмент — це механізм компенсацій за придбану вітчизняну техніку, для чого у держбюджеті на 2024 рік передбачено мільярд гривень. На думку прем’єра, у перспективі це дасть змогу створити 9 тисяч нових робочих місць та згенерувати до 1,5 мільярда гривень надходжень до бюджету. А враховуючи затребуваність цієї програми, уряд планує розширити виплату компенсацій за придбання вітчизняної спеціальної, будівельної, комунальної та іншої техніки, що стимулюватиме розвиток українського авто-
прому.

Крім того, уряд планує адаптувати вже діючі державні програми підтримки під цілі платформи «Зроблено в Україні». Наприклад, за програмою єВідновлення майже 44 тисячі українських родин потребуватимуть будівельних матеріалів, тому важливо, щоб вони купували саме українську продукцію. Або ж, коли йдеться про програму кредитування «5-7-9», планується запровадити пільгову 5-відсоткову кредитну ставку для тих, хто купуватиме саме українське обладнання.

На думку Першого віцепрем’єр-міністра — міністра економіки Юлії Свириденко, цілком логічно, що підприємці, які виробляють продукцію в Україні, створюють додану вартість та робочі місця, мають отримати від держави найбільше сприяння. «Ми розуміємо, як важливо усунути бар’єри та створити переваги для тих, хто виробляє в Україні. Адже вітчизняний бізнес працює в умовах війни, під регулярними ракетними обстрілами, із блекаутами, при зруйнованих ланцюжках постачання та браку людського ресурсу. Тому купувати продукцію українського виробника — це інвестувати в нашу стійкість та нашу Перемогу. Уряд уже запровадив програми підтримки бізнесу єРобота, доступного кредитування «5-7-9», ми також працюємо над іншими інструментами — розбудовуємо ринок страхування інвестицій від воєнних ризиків, готуємо підтримку проектів зі значними інвестиціями, розвиваємо мережу індустріальних парків, стимулюємо несировинний експорт та багато інших проектів», — зазначила Ю. Свириденко, додавши, що натомість вимоги для бізнесу полягають у чесній сплаті податків та офіційному працевлаштуванні людей.

Ще однією важливою ініціативою став запуск Кабміном спільно з Радою з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану та Радою бізнес-омбудсмена комунікаційної складової платформи «Зроблено в Україні».

«Цей проект стане одним з інструментів, спрямованих на підвищення ефективності взаємодії уряду та бізнесу. Підприємці в режимі онлайн зможуть надати оцінку роботі державних структур, рівню послуг, які вони отримують від держави, поскаржитись на недоліки чи проблеми, що у них виникли під час спілкування з органами влади. Це канал зворотного зв’язку від бізнесу, завдяки якому влада матиме можливість максимально оперативно реагувати на звернення бізнесу та вирішувати проблеми», — повідомила Ю. Свириденко.

Пріоритетними напрямами для співпраці між державою і підприємцями визначено: на-працювання практичних рішень для зменшення тиску на підприємців з боку правоохоронних органів, зокрема напрацювання відповідних змін в КПК; перезавантаження Бюро економічної безпеки; встановлення критеріїв віднесення бізнесу до категорії «білого» та переліку переваг для такого бізнесу; напрацювання ініціатив для підтримки розвитку українських виробників; напрацювання рішень для вдосконалення та діджиталізації системи бронювання та відряджень.

У заяві також зазначається, що держава зобов’язується:

створювати умови для унеможливлення неправомірного тиску силовиків на бізнес;

зменшувати адміністративне навантаження та підвищувати прозорість системи оподаткування;

підвищувати прозорість роботи митниці;

формувати сприятливий бізнес-клімат;

продовжувати дерегуляцію економічних відносин, де це можливо і доцільно;

впроваджувати програми розвитку українських виробників, в тому числі шляхом доступу до публічних закупівель і стимулювання попиту на українські товари;

сприяти інвестиціям через доступ до дешевого фінансового ресурсу, розвитку промислової інфра-

структури і спрощення приєднання до мереж, доступу до сировини, страхування інвестицій;

відкривати зовнішні ринки для українських товарів і забезпечувати підтримку українського несировинного експорту.

Представники бізнесу задекларували обов’язок:

сплачувати податки у передбаченому законодавством обсязі;

офіційно працевлаштовувати працівників та офіційно виплачувати повну заробітну плату;

не співпрацювати із росією;

інвестувати у виробництво та розвиток бізнесу в Україні;

забезпечувати гідне повернення ветеранів у робоче середовище.

Факт

З початку 2024 року за програмою «5-7-9» підприємці отримали 2858 кредитів на загальну суму 11,8 мільярда гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 47 тисяч доступних кредитів на 189 мільярдів гривень. Загалом з моменту старту програми підписано 81822 кредитні договори на 278,7 мільярда гривень.

До речі

Під час презентації Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» уряд та представники вітчизняного бізнесу підписали заяву про поглиблення співпраці між державою і підприємцями задля покращення бізнес-клімату в країні.

Цифра

45 
мільярдів гривень передбачено в держ-бюджеті на програми підтримки. Це має забезпечити додатковий один відсоток зростання ВВП.

Фото із сайту president.gov.ua.