Ініціатором такого круглого  столу став Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова.

«Нині ми дещо обмежені в проведенні відкритих слухань. Але завдяки нашим партнерам з громадської організації «Інтерньюз-Україна» та Програми USAID «RADA: наступне покоління» маємо змогу проводити в гібридному форматі відкриті засідання комітетів», — зауважив голова парламентського комітету Ярослав Юрчишин (на знімку в центрі).

Це той випадок, коли учасники брали участь у заході без заготовленої заздалегідь резолюції чи якогось заключного документа. Адже зібралися передусім для того, щоб почути один одного і окреслити наявну проблематику. Як зауважив під час свого виступу голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко, «цей круглий стіл — це мозковий штурм, де кожен експерт і кожна організація актуалізують ті чи інші теми».

Водночас наголошувалося, що навіть після всіх озвучених думок ітиметься тільки про певні рекомендації та звернення, які допоможуть розв’язати наявні проблеми. «Навряд чи ми мали б втручатися в цей процес», — зауважив із цього приводу Ярослав Юрчишин. «Коли про журналістську етику починають говорити політики, то це, напевно, дещо попахує можливістю або бажанням впливати на журналістські стандарти, які можуть регулюватися лише і виключно внутрішніми рішеннями органів журналістської самоорганізації», — акцентував він.

Учасники круглого столу отримали матеріали, в яких порівнюється досвід України, США, Ізраїлю та Великої Британії в підходах до журналістських стандартів та професійної етики в умовах війни. Ще одну аналітичну довідку підготувала Дослідницька служба Верховної Ради. Саме із цього аналітичного матеріалу випливає, що переважно активність в окреслених напрямах виявляють неофіційні структури та етичні об’єднання журналістів. «Власне, ключова історія всіх цих засад полягає в принципі саморегуляції», — зауважив із цього приводу Ярослав Юрчишин.

Парламентарій повідомив, що в комітеті працюють над низкою гострих питань. Як, наприклад, акредитація на лінії фронту. «Уже зроблено певні кроки, і дуже добре, що комунікація між Управлінням зовнішніх зв’язків Генерального штабу Міністерства оборони і журналістами покращилася, але немає межі вдосконаленню, — підкреслив він. —

Водночас маємо суттєвий виклик — це питання акредитації у Верховній Раді». Він анонсував, що наступний такий круглий стіл найімовірніше стосуватиметься саме цієї проблеми.

Голова правління ГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт поінформував, що організація, яку він представляє, має на меті допомогти українському парламенту стати ефективною, модною державною інституцією, яка буде мати довіру народу. «Таке завдання було сформульовано в 2021 році, — розповів він. — А в 2022-му розпочалася війна, через 12 днів після того, як ми урочисто запустили цю програму. Тепер наша парасолькова комунікація полягає в тому, що є дослідження, яке називається «Робота Верховної Ради України в умовах війни». І довкола цього ми намагаємося будувати багато інших комунікацій, які розповідають не тільки про те, як жити, а й як ефективно працювати в умовах війни. Довіра неможлива без ефективної роботи медіа, без співпраці виборців та державних інституцій. Ми тут усі разом — представники держави та медіасуспільства — маємо напрацьовувати і пропонувати світу певні рішення. Тому що тут і зараз, у цих умовах, Україна має унікальну можливість запропонувати принаймні Європі дуже багато ноу-хау. Журналістські стандарти й професійна етика в умовах війни теж зараз стикаються з багатьма викликами. Але ми маємо починати описувати і пропонувати нашим колегам власні рішення».

За словами Костянтина Квурта, історії, які розміщено в дослідженні, розданому учасникам круглого столу, безперечно добрі. Але більшість із країн, чий досвід пропонується враховувати, давно вже не мали війни на власній території. Натомість ми її маємо тут і зараз, у ХХІ столітті. Цю тезу підтвердив і Ярослав Юрчишин. Він повідомив, що нещодавно повернувся з Парламентської асамблеї ОБСЄ. «Ми маємо суттєвий запит від наших колег, які говорять, що стандарти, які є зараз у міжнародних організаціях, потребують оновлення й актуальності, — повідомив очільник комітету. — Тому, дійсно, ми можемо не лише в односторонньому форматі абсорбувати міжнародний досвід, а й ділитися своїм».

«Програма USAID «RADA: наступне покоління» має дуже амбітні цілі, але серед них усе, що пов’язане з медійним блоком, посідає особливе місце», — зауважив GR-радник програми Андрій Шевченко. Серед усіх цих амбітних цілей, за його словами, є одна ключова — комунікація парламенту з виборцями. Або, якщо розвернути, — доступ виборців до роботи парламенту. «Співпраця з комітетами як інструмент роботи цієї програми дуже ефективно працює там, де є добра воля комітету і реальна зацікавленість», — зауважив Андрій Шевченко і продовжив: «Ми будемо дуже раді співпрацювати з Комітетом з питань свободи слова. Є можливість підтримати комітет експертизою, ресурсами і нашими контактами».

Від себе особисто Андрій Шевченко додав, що цей парламентський комітет завжди опинявся в ситуації, коли треба було йти проти вітру і розв’язувати складні завдання.

«Якщо подивимося на предмет відання сьогодні, то зрозуміємо, наскільки тут є переплетіння дуже складних випадків. По-перше, є екзистенційна загроза державі, є вибір між життям та смертю, є велика дискусія про роль і місію парламенту, — зауважив він. — Мені здається, що Верховна Рада зараз шукає, як вона може себе реалізувати в цих нових умовах, не втративши суб’єктність. Є дилема між свободою слова та безпекою держави. Є дилема між журналістикою стандартів і журналістикою заголовків, вибір між медіарепутацією та медіазаробітком, між різними форматами... Є багато викликів, які сходяться на предметі відання цього комітету. Але в серйозних бізнес-школах вчать, що лише розбалансовані системи мають шанс на розвиток і вихід на кращі рішення. Тому, думаю, що комітет є в унікальній позиції, щоб допомогти знайти новий баланс і збудувати кращу систему».

Під час обговорення учасники круглого столу звертали увагу на різні питання, які виникають під час виконання журналістами своїх професійних обов’язків. Приміром, секретар Комітету з питань свободи слова Сергій Швець повідомив про те, що нині народні депутати намагаються унормувати питання страхування безпеки та здоров’я журналістів. Нині із цього приводу тривають переговори з Національним банком України, повідомив народний депутат. «Наполягаю, що журналіст, так само, як і поліцейський, завжди при виконанні службових обов’язків — незалежно від того, чи має він редакційне завдання, — зауважив парламентарій. — Відповідно із цих позицій ми й будемо виходити в питаннях страхування життя та здоров’я журналістів».

Член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін наголосив, що питання журналістських стандартів та професійної етики потребуватиме ширшого залучення самих журналістів — і редакторів, і тих, хто працює «у полі». «Це питання саморегулювання і його мають вирішувати передусім самі журналісти. Це має бути рух знизу. Можна, звісно, консультувати, підштовхувати, надавати експертну допомогу, але без бажання самих журналістів це питання буде складно рухати». З такою думкою погодилися всі учасники круглого столу.

«Етика важлива, бо етичний журналіст — це юридично захищений журналіст, — акцентував Олександр Бурмагін. — Є прямий зв’язок між дотриманням етичних стандартів і юридичною захищеністю». До призначення в Нацраду експерт працював адвокатом і медіаюристом. Тож з власного досвіду він запевняє: журналістів, які перевіряють інформацію, балансують суспільний інтерес і приватне життя, дуже легко захищати в судах. Адже наше законодавство містить достатньо гарантій, які захищають професійного журналіста.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.