Подекуди не створено навіть старостинські округи. І все це є порушенням Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» (№ 1638-IX від 14 липня 2021 року). Власне, чому в тих чи інших громадах певні норми закону не працюють і як розв’язати цю проблему, намагалися з’ясувати учасники круглого столу: «Громадське обговорення кандидатури старости як ефективний інструмент локальної демократії. Досвід регіонів та перспективи вдосконалення законодавства», що відбувся в Чернівцях.
Участь у заході, організованому Комітетом Верховної Ради з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування взяв Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко (онлайн-зв’язком), народні депутати, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, їхніх провідних асоціацій, експерти.
Визнавши недосконалість чинного законодавства щодо розвитку інституту старост, Олександр Корнієнко зауважив, що норми закону дуже часто просто ігноруються представниками місцевої влади. Водночас перший віцеспікер, нагадавши, що спочатку старости обиралися під час місцевих виборів, зазначив, що чинна норма про їхнє затвердження після громадського обговорення цілком себе виправдала. Окрім того, Олександр Корнієнко торкнувся ще одного виміру функціонування інституту старост — воєнного. Адже деякі старости мобілізовані, воюють, зауважив він. «Тож маємо подумати про те, як інституційно зробити так, щоб робота старост виконувалася, послуги надавались», — додав він.
У цьому контексті голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін акцентував увагу на законопроекті «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану» (№ 9518), який дасть змогу призначати тимчасових виконувачів обов’язків старост у разі їх мобілізації.
Найпоширенішою причиною непроведення громадських обговорень представники місцевих громад називали законодавчу заборону на проведення загальних зборів. Проте, як апелювала заступник голови комітету, голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко, закон дозволяє залучати громадян до різних форм безпосередньої демократії. Це можуть бути: громадські опитування, збори тощо. «В Законі «Про місцеве самоврядування» вони прописані через кому, але за бажання їх можна використовувати», — зауважила вона, додавши, що цей законопроект готовий до другого читання, а комітет уже ухвалив щодо нього висновок і чекає, коли його винесуть у сесійну залу.
Реагуючи на критику ухваленого щодо старост закону, Олександр Корнієнко, який був одним з його авторів, зауважив, що під час розробки документа постало питання легітимності старост. «Особливо на тлі того, що до цього старост обирали і потрібно було знайти механізм, який би, з одного боку, допомагав забезпечувати легітимність старост, а з другого — не заважав виконкому і голові призначати тих людей, які зможуть працювати, брати на себе відповідальність», — сказав він.
У свою чергу народний депутат Віталій Войцехівський висловив переконання, що оскільки староста — це член команди голови громади, то потрібно надати право голові формувати свою команду. Він додав, що про народовладдя також не слід забувати, тож обговорення з жителями має проводитися.
