Зокрема, індексація пенсій та запровадження нового підходу до виплат переселенцям.
Частина внутрішніх мігрантів втратила виплати
З 1 березня 2024 року змінився підхід до виплат внутрішньо переміщеним особам. Держава допомагатиме тільки найвразливішим категоріям.
Загальний принцип — до уваги братимуть увесь дохід родини. Він має становити не більше 9 444 гривень на особу, пояснила перша заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак. Ця сума дорівнює чотирьом прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність.
Значна кількість вимушених переселенців зможе продовжити допомогу ще на пів року. Їм потрібно наново оформити документи.
Заяву на продовження виплат доведеться подати:
дітям, які прибули в нову громаду без супроводу дорослого;
жінкам, які чекають дитину, після 30-го тижня вагітності;
людям, які втратили працездатність, але не мають права на пенсію. Якщо середньомісячний сукупний дохід на одну особу в сім’ї не перевищує 9 444 гривні;
особам працездатного віку, які не працюють і доглядають дитину до 14 років;
родинам, у яких троє і більше дітей до 18 років і які живуть на території, де тривають чи можливі бойові дії;
сім’ям, які мешкають в умовно безпечних регіонах, але там немає місць у дитячому садку, а навчання в школі відбувається і офлайн, і онлайн;
коли людина перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітна, а в сім’ї є діти, які навчаються — у садку, школі, профтехучилищі чи виші;
якщо у родині є люди, які доглядають за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю до 18 років або тяжкохворою дитиною, особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, особою, якій більш як 80 років.
У цих випадках допомогу призначать на всіх осіб у сім’ї, але члени родини, які не працюють, зобов’язані зареєструватися в центрі зайнятості. Якщо ні — виплату припинять за місяць, інформує Мінсоцполітики.
Заяви прийматимуть протягом березня. Розмір державної допомоги переселенцям не зміниться — дві тисячі гривень, а для осіб з інвалідністю та дітей — три тисячі.
Через війну майже п’ять мільйонів українців стали внутрішньо переміщеними особами. 2,6 мільйона з них отримували виплати на проживання.
Кому допомогу продовжать автоматично
На шість місяців виплати продовжать для найвразливіших категорій:
пенсіонерам, які на 1 січня цього року мають пенсію менш як 9 444 гривні;
особам з інвалідністю I чи II групи, дітям з інвалідністю віком до 18 років, тяжкохворим дітям;
дітям-сиротам та позбавленим батьківського піклування;
батькам-вихователям та прийомним батькам.
Держава підтримає переселенців, які не мають роботи
Уряд змінив порядок призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям. Раніше її не могли оформити родини, де є працездатні люди без роботи. Фактично цю виплату не мали змоги отримати переселенці, які переїхали на нове місце і не працевлаштувалися. З 1 березня ситуація змінилася: держава пів року даватиме гроші родинам, у яких є безробітний переселенець.
Оформити допомогу також можуть українці, які повернулися з-за кордону, не перебувають на обліку як ВПО і не мають роботи. Єдина умова — можуть звернутися за призначенням не раніше, ніж через 15 робочих днів після повернення.
Виплати отримуватимуть і родини, де є кілька безробітних. Їм треба зареєструватися в центрі зайнятості та протягом двох місяців після призначення допомоги зробити якісь кроки для свого працевлаштування. Наприклад, зареєструватися підприємцем, отримати сертифікат на навчання, почати опановувати нову професію тощо. Інакше виплату припинять.
Вимога про обов’язкове працевлаштування не застосовується у двох випадках. Якщо людина живе на території бойових дій і доглядає за дитиною до 14 років або за дитиною з інвалідністю до 18 років, особою з інвалідністю або людиною, якій понад 80 років. Другий випадок — родина живе у порівняно безпечній області, але там у дитсадку немає місць, а навчання у школі частково чи повністю відбувається онлайн.
До речі
Пенсіонери, які стали переселенцями до 24 лютого 2022 року, до кінця березня мають пройти ідентифікацію. Це допоможе державі впевнитися, що виплату отримує саме та людина, якій її призначено. Один зі способів підтвердити особу — по відеозв’язку. Заявку на підтвердження особи по відео треба подати до 15 березня, щоб працівники Пенсійного фонду встигли її опрацювати. Також ідентифікацію можна пройти в будь-якому відділенні «Ощадбанку» чи сервісному центрі Пенсійного фонду, в електронному кабінеті на порталі електронних послуг ПФУ та в закордонній дипломатичній установі України, яка потім відправить пакет документів звичайною чи електронною поштою. Якщо не пройти ідентифікацію до 31 березня, виплату пенсії призупинять.
Пенсії зростуть щонайменше на 100 гривень
З 1 березня індексують пенсії для більш як 10 мільйонів пенсіонерів. Виплати зростуть майже на вісім відсотків. Їх перерахують для людей, яким пенсію призначили на загальних підставах, для пенсіонерів силових відомств та осіб, які отримують пенсію з інвалідності через каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Також підвищення стосуватиметься пенсій науковців, державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування. Уряд прискорив проведення індексації для цих категорій, торік їхні виплати переглядали з 1 липня, повідомляють у Мінсоцполітики.
Кабмін тимчасово обмежив максимальний розмір індексації. Підвищення не має перевищувати 1,5 тисячі гривень. Урядовці вважають, що це дає змогу справедливо розподілити фінансовий ресурс і збільшити пенсії для громадян, які отримують найменше. За будь-яких розрахунків, підвищення становитиме щонайменше 100 гривень.
Разом зі щорічною індексацією перерахують пенсії, які прив’язані до прожиткового мінімуму. Цей показник зріс із 1 березня з 2 093 до 2 361 гривні для непрацездатних осіб.
Перерахунок пенсій проводять автоматично, додатково звертатися не потрібно.
Цифра
322
гривні — на таку суму в середньому зростуть пенсії після індексації у березні. Середня пенсія становитиме 5 717 гривень.
Чекаємо перший транш
У березні Україна ймовірно отримає перші виплати у межах програми Ukraine Facility, за якою Євросоюз виділив 50 мільярдів євро на чотири роки. 4,5 мільярда євро із цих грошей очікуємо до кінця першого кварталу. Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа:
«Із виділених Євросоюзом 50 мільярдів євро приблизно 16—18 мільярдів будуть надані Україні у 2024 році. Переговори про точну суму ще тривають. Ці кошти необхідні для нас, оскільки Україна потребує від іноземних партнерів цього року 37 мільярдів доларів (це 34 мільярди євро. — Ред.). Тож ми розраховуємо на підтримку ЄС і чекаємо, що США нададуть пряму бюджетну підтримку», — зазначила Роксолана Підласа.
Зауважимо, що 22 лютого Верховна Рада прийняла важливе рішення для отримання макрофінансової допомоги Україні — підтримала законопроект № 5593-д про реформу корпоративного управління.
«Це історична подія. Реформа корпоративного управління — одна із вимог для вступу України до ЄС та отримання фінансової допомоги. Наші міжнародні партнери хочуть, щоб гроші використовувалися у відкритий і зрозумілий спосіб. Норми, закріплені в законі, дозволять зробити діяльність державних підприємств прозорою для інвесторів та суспільства», — прокоментував це рішення один з авторів закону, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Олексій Мовчан.
Україна залежна від міжнародної підтримки. За результатами 2023-го ми маємо рекордний дефіцит бюджету — 27 відсотків ВВП, за оцінками Нацбанку.
«Це колосальні цифри. У бюджет 2024 року також закладений значний дефіцит, вагому частину якого буде важко покрити без зовнішньої фінансової допомоги. Мова про 37 мільярдів доларів», — сказав в інтерв’ю NV голова Національного банку Андрій Пишний.
На його думку, 37 мільярдів — це мінімум, який дасть змогу зберігати макрофінансову стабільність. Але ситуація залежатиме від розвитку безпекової ситуації: оборонних потреб, можливих руйнувань внаслідок ракетного тероризму росії, активності бойових дій тощо. Невизначеності додає й ризик ритмічності надходжень міжнародної допомоги, який бачимо нині.
Зробимо ще один крок до ЄС
Європейська комісія у середині березня надасть загальні рамкові умови для початку переговорів з Україною про вступ до ЄС. Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва 24 лютого.
Цифра
84
відсотки українців підтримують вступ країни до Європейського Союзу. Про це свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова. Під час такого ж опитування у грудні 2022 року за вступ до ЄС висловилися 79 відсотків респондентів. Серед регіонів найбільше прихильників європейської інтеграції на заході країни — 91 відсоток, у центрі — 86, на сході — 78 процентів, на півдні — 74,5 відсотка.
«Ми почали процес скринінгу (українського законодавства. — Ред.). Там дуже багато роботи й великий графік. Я вас заохочую виконувати рекомендації Європейської комісії, яка зі свого боку надасть у середині березня загальну рамку для переговорів про вступ», — сказала Урсула фон дер Ляєн.
Формування переговорної рамки — важливий крок до членства України в Європейському Союзі. Про нього в інтерв’ю Укрінформу в січні розповідав Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук:
«Переговорна рамка стане дороговказом для влади й суспільства. Її виконання буде фінішною прямою на шляху євроінтеграції держави», — зазначив глава парламенту.
Цитата
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України:
«Цей рік має стати часом реальних перемовин щодо вступу України до Європейського Союзу. Вже навесні ми можемо зробити перші переговорні кроки».
Трьома абзацами
28 березня у Варшаві зустрінуться представники урядів Польщі та України. Вони говоритимуть про зняття блокади на українсько-польському кордоні. Про це повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. На що Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що розблокування кордону має відбутися раніше 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
26 березня у польському місті Вроцлав відбудеться перший номінально домашній матч збірної України у 2024 році. Суперником наших гравців буде Ізраїль або Ісландія. Матч почнеться о 20.45 за місцевим часом.
У ніч на 31 березня українці перейдуть на літній час — переведуть стрілки годинників на годину вперед. У цей день ми будемо спати на годину менше.
