Війна загострила низку питань, пов’язаних з правами людини в нашій країні. Проблема відновлення прав постраждалих від сексуального насилля, пов’язаного з конфліктом, — чи не найчутливіша тема в цій сфері. Навіть сьогодні не всі в суспільстві толерують розмови про це, часто можна почути навіть і звинувачення в бік жертви. Навчитися поважати, слухати одне одного, а особливо людей, які потребують включення, людиноцентричності й допомоги — така мета міжнародної платформи «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки». Упродовж двох днів захід, організований урядом України в партнерстві з асоціацією жінок-юристок «ЮрФем» і Українським жіночим фондом за підтримки уряду Великої Британії, тривав у Києві.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк взяла участь у першій панельній дискусії міжнародної платформи, під час якої йшлося про ефективні репараційні та компенсаційні механізми для постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

Ця панель розпочалася виступом волонтерки, яка сама побувала в полоні, — Ірини Довгань. «росія використовувала насилля над жінками як зброю у війні і до повномасштабного вторгнення, але після лютого 2022 року кількість випадків сексуального насильства зросла в сотні разів», —зазначила громадська активістка. Водночас, за її словами, зросла й активність державних структур, які працюють у цьому напрямі. Нині маємо цілий комплекс урядових парламентських ініціатив, спрямованих на підтримку постраждалих від СНПК — так скорочено називають сексуальне насилля, пов’язане з конфліктом.

Олена Кондратюк зазначила, що початок панельної дискусії з розмови із Іриною Довгань, це дуже правильне рішення. Заступниця глави парламенту особисто знайома з пані Іриною з 2014 року. «Хотіла би наголосити, що війна в нас триває вже десять років, — акцентувала вона. — Нам треба розуміти, що постраждалі в нас були набагато раніше, аніж із 2022 року».

Заступниця Голови Верховної Ради розповіла про власний досвід спілкування з українкою, постраждалою від СНПК. Це сталося у червні 2022 року в Іспанії. Тоді парламентарії часто відвідували гуманітарні центри, допомагаючи нашим громадянам облаштуватися в тимчасових прихистках країн Європейського Союзу. «В одному такому центрі підійшла жінка, яка мене впізнала, — розповіла Олена Кондратюк. — Було помітно, що вона хоче щось мені повідомити. Чомусь подумала, що шукає роботу. Ніколи не забуду її очей і тремтіння рук. Стало зрозуміло, що ця людина постраждала від сексуального насилля. Я була приголомшена. Мені здавалося, що до червня від лютого минуло вже три місяці й усі жертви мали вже це проговорити. Але я бачила, наскільки їй було боляче навіть починати цю розмову поруч зі своїм маленьким сином. У мене якось механічно з’явилося речення: «Ви ні в чому не винні». Саме цей меседж варто донести всім, хто постраждав від СНПК, переконана політик. Цій українці допомогла юристка, яка була присутньою в цьому центрі. Вона змогла взяти і провести цю тему. «Напевне, це було найголовніше, що я потім могла бажати в різних країнах, куди потрапляла: щоби юристи теж працювали в гуманітарних центрах. Це дуже важливо — збирати свідчення. Свідчення і подальші дії — це саме те, чим ми можемо підтримати постраждалих на перших словах», — наголосила Олена Кондратюк.

«Вважається, що СНПК — це сексуальне насильство, пов’язане лише зі зґвалтуванням, — зауважила заступниця глави парламенту. — Але насправді це набагато ширше — це і сексуальне рабство, і примусова проституція, примусова вагітність, примусовий аборт, примусове роздягання... Це невичерпний список, який дає нам зрозуміти, які це жахливі злочини». У світі СНПК заборонене міжнародним гуманітарним та кримінальним правом.

Практика кримінальних проваджень була започаткована міжнародними трибуналами в Югославії та Руанді. «Дуже сподіваюся, що ці приклади міжнародних трибуналів будуть взяті за основу до міжнародного трибуналу, який, переконана, відбудеться щодо агресії росії», — акцентувала Олена Кондратюк. Вона повідомила, що в Україні злочини СНПК розслідуються за статтею 438 Кримінального кодексу, як порушення законів та звичаїв ведення війни. Це єдина стаття Кримінального кодексу, за якою можуть вестися такі справи. Поки що Україна не має окремого складу злочину СНПК, не має його визначення в національному законодавстві й, зокрема, у Кримінальному кодексі.

Нині в парламенті перебувають два основні законопроекти на цю тему. Вони вже готові до розгляду. Тепер необхідна лише синергія, яка допоможе рухатися справі, запевнила заступниця глави парламенту. «Не треба роз’єднувати — урядова це ініціатива чи депутатська — нам треба якомога швидше просто це впровадити», — аргументувала вона. Один зі згаданих законопроектів дасть змогу запровадити обов’язкове закрите судове засідання, заборону повідомляти персональні дані постраждалих будь-кому, крім безпосередньо причетних до слідства і судового процесу. Жертві також дозволять брати участь у засіданні дистанційно. Другий — стосується надання проміжних невідкладних репарацій постраждалим від СНПК, не чекаючи судового розслідування. «Звісно, про невідкладні репарації ми можемо говорити лише в контексті загальних репарацій, яких ми вимагаємо від російської федерації, — наголосила Олена Кондратюк. — Ми всі разом доклали багато зусиль для знаходження цих репарацій — і наші міжнародні партнери, і уряд, і парламент»... Олена Кондратюк зазначила, що тепер ми чекаємо остаточного заключення Європейської комісії і сподіваємося, що від 3 до 5 мільярдів євро цього року буде виділено на репараційний фонд для України. «Думаю, це дуже важливо, бо частина із них має піти й на поміч постраждалим від СНПК», — резюмувала вона.

У контексті законотворчої роботи Олена Кондратюк розповіла про ще один проєкт закону, який стосується фонду виплати невідкладних компенсацій особам, постраждалим від сексуального насилля, пов’язаного зі збройною агресією російської федерації. «Якщо підсумовувати роль парламенту, можна сказати наступне — держава має чітко ідентифікувати сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, як воєнний злочин. Це основне. Звісно, компенсація за скоєння цього злочину має відбуватися в загальному контексті компенсації за інші воєнні злочини. Робота над цим стягненням має тривати швидко і російська федерація має заплатити за все», — наголосила вона. Заступниця Голови Верховної Ради поінформувала, що в парламенті також створено Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування фактів сексуального насильства, вчинених внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, куди входять представники різних політичних сил і партій. «Тут немає навіть що сказати про якесь роз’єднання — тільки об’єднані зусилля можуть бути навколо цієї теми», — акцентувала вона.

Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина виступає урядовою ініціаторкою пілотного проєкту із невідкладних проміжних репарацій для постраждалих від СНПК в Україні.

Вона повідомила, що вже з перших днів повномасштабної війни урядовці отримували від військових та розвідки інформацію про масові випадки застосування тортур та ґвалтування до жінок, чоловіків, дітей та старших людей, які перебували в окупації. «Тоді ми зрозуміли, що в нас як мінімум є наш голос, і весь світ має про це почути», — зауважила Віцепрем’єр-міністерка. Уже в травні 2022 року в Україну прибула спеціальна представниця ООН з питань злочинів сексуального характеру в умовах війни. Саме тоді сексуальні злочини були визнані зброєю війни. З того часу це фіксується в усіх офіційних документах.

Ольга Стефанішина презентувала пілотний проєкт невідкладних проміжних репарацій для постраждалих від СНПК. У межах проєкту розроблено систему формування репарацій, яка передбачає виявлення постраждалих, ідентифікацію кейсів та ухвалення рішень про відповідність критеріям і виплату проміжних компенсацій. Ця робота відбувається у взаємодії з Офісом Генерального прокурора, який розслідує такі злочини, та з Міністерством юстиції, яке формує реєстр збитків. У межах першої фази проєкту надаватимуть одноразові проміжні компенсації. До неї мають намір залучити 500 осіб. Проєкт офіційно стартував 29 лютого. У рамках першої тестової фази з 1 по 31 березня вже 40 постраждалих пройдуть процедури, необхідні для того, щоб отримати статуси та виплати.

«Для того, щоб відновитися, потрібен ресурс, — зауважила в своєму виступі дружина Президента Олена Зеленська. — Постраждалі під час війни не можуть чекати на класичні репарації, не можуть чекати, коли закінчиться війна і росія сплатить відшкодування. Тому діяти потрібно негайно». Репарації постраждалим від грубого порушення прав людини — це не лише економічна підтримка, наголосила Перша Леді. За її словами, це «важливий крок до відновлення справедливості». «Така справедливість потрібна не тільки Україні. Вона потрібна кожній країні, яка постраждала або продовжує страждати від збройних конфліктів», — переконана Олена Зеленська.

«Ми чудово розуміємо, що цей пілотний проєкт нам, як державі, необхідно буде масштабувати, зробити його системним, розробити сталі, не пілотні, механізми», — наголосила, зі свого боку, міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. За її словами, нам треба готуватися до того, що нові жертви СНПК проявлятимуться роками.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.