У нещодавньому зверненні Президент України Володимир Зеленський назвав ситуацію такою, що вже давно «вийшла за межі економіки та моралі». Усі шість пунктів пропуску — в очікуванні компромісного рішення.

Про це розмова з народною депутаткою України, заступницею голови парламентського Комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлією Клименко (на знімку).

— Ситуація на україно-польському кордоні — динамічна, вона змінюється навіть не щодоби, а щогодини. Але тепер блокування пунктів пропуску ініційовані вже не автоперевізниками, а польськими фермерами. І ця ситуація значно складніша. У ситуації з перевізниками було чітко зрозуміло, чого вони хочуть. А фермери концептуально хочуть заборонити український імпорт в Європу, оскільки вважають, що ми для них великі конкуренти. Вони стверджують, що весь український імпорт іде не транзитом, а осідає в Польщі. Хоча це — неправда...

На перемовинах українська сторона навела достатньо доказів того, що наша агропродукція справді йде транзитом, а не залишається в сусідній державі. До того ж, як з’ясувалося, в Польщі є не тільки українське зерно, а й російське.

Ми в Україні чудово розуміємо, що Польща через білорусь не лише ввозить російське (чи вкрадене українське) зерно, а й імпортує і газ, до прикладу. Тобто є цілий перелік продуктів і товарів, які Польща продовжує імпортувати з росії через білоруський кордон. Але нашу проблему це не розв’язує.

Нинішня ситуація на кордоні з Польщею — у віданні парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики. Питання, яке їм доведеться розв’язати, стосується, скажімо, не лише заборони українського імпорту в Польщу, а й введення окремих регуляцій щодо українського імпорту, зокрема агро-
продукції. Це стосується заборони ввезення вітчизняних зернових, м’яса, меду, багато всього... У тому «чорному» списку — майже вся агропродукція, умови імпортування якої в Євросоюз поляки вимагають переглянути в Брюсселі.

Фактично до нас, як до України, польські фермери жодних вимог не висувають. На перемовинах вони висувають вимоги до свого уряду, а також до Євросоюзу. Аби знайти механізми, щоб врегулювати це питання, домовленостей шукають, як на офіційних рівнях, так і на не-
офіційних.

Зі свого боку,  українська сторона в Брюсселі також надає відповідну інформацію, бо всі ці регуляції вводяться на рівні Євросоюзу. Втім, на цей момент ситуація нікуди не рухається. Перемовини тривають, кожна сторона намагається подати свої аргументи, але концептуально це ніяк не змінює становище на краще: кордон заблокований, ви бачите, всі шість пунктів пропуску у Польщу. І, власне, поки польські фермери не отримають відповідне рішення з Брюсселя, вони розблоковувати кордон не збираються. На жаль, ця блокада може тривати скільки завгодно.

Перед профільним парламентським комітетом та Мінагрополітики зараз стоїть дуже непросте завдання — знайти таке рішення, завдяки якому не будуть втрачені інтереси України. Я думаю, що насправді ці перемовини можуть тривати не один тиждень, а отже, кордон повністю або частково однаково залишатиметься заблокованим. Тому перевізникам необхідно шукати альтернативні шляхи, оминаючи Польщу.

— Чим для України завершилося блокування кордону, яке влаштували перед цим автоперевізники?

— Українська сторона пообіцяла ухвалити два законопроекти. Один щодо наземного транспорту — № 4560, який зараз розглядається у нас в комітеті. Це, нагадаю, євроінтеграційний урядовий законопроект, який був зареєстрований ще до повномасштабного вторгнення. Він фактично приводить ринок перевезень пасажирського і вантажного транспорту до європейських норм і стандартів.

Профільний підкомітет працює над фінальною редакцією таблиці, в яку внесено зміни. Потім документ буде розглядатися ще й на засіданні комітету. Я сподіваюся, що найближчим часом, можливо, в березні або квітні, законопроект буде винесений на друге читання в залу Верховної Ради.

А другий законопроект щодо Укрзалізниці. Він не стосується Польщі. Це вимоги наших партнерів: реформувати залізничний транспорт. Цей законопроект обговорюється вже давно. На виході матимемо значну реформу вітчизняного залізничного транспорту.

Відповідний законопроект ще не зареєстрований у парламенті, його доопрацьовують поки що на рівні підкомітету. Але уряд підписав зі Світовим банком зобов’язання ухвалити його до вересня 2024 року у двох читаннях.

— Які збитки матиме Україна внаслідок блокування україно-польського кордону? Збитки загалом для економіки, для транспортної галузі, агросектору?..

— Наш комітет робив підрахунки, коли це стосувалося страйку автоперевізників. Через ту блокаду Україна за місяць втрачала приблизно сім мільярдів гривень у вигляді недоотриманих податків. І через те, що немає обороту транспорту, і через те, що немає обороту товарів.

Reuters ще в грудні підраховував: якщо кордон буде постійно заблокований протягом року, то Україна втратить один відсоток вітчизняного валового внутрішнього продукту.

Це дуже багато.

Становище напружене ще й через те, що торгівля не може спрогнозувати свій бізнес, люди чекають на якісь товари і гуманітарні вантажі, які застрягли на кордоні. Це нікому не на користь, поляки так само втрачають свій імпорт в Україну. З 2022 року імпорт польських товарів в Україну збільшився на 30 відсотків. Тобто польська економіка також отримає «ляпаса» від власних громадян. Ця ситуація справді вийшла за межі економіки та будь-якої моралі.

Розмову вела Ірина ШАТРОВА.

Фото з особистого архіву народної депутатки.