Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендував Верховній Раді ухвалити в першому читанні за основу проект закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо розширення прав органів студентського самоврядування та забезпечення прав здобувачів вищої освіти (№ 10279) з урахуванням пропозицій народних депутатів.

Із законопроекту вилучать підпункт 2 пункту 3, тобто збережуть у чинній редакції положення Закону «Про вищу освіту» про незалежність студентського самоврядування від політпартій та громадських організацій (зокрема і тих, які діють у закладі вищої освіти відповідно до законодавства). На студентське самоврядування спрямовуватимуть, як і нині, не менше 0,5 відсотка власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, — замість 0,6 відсотка, запропонованих авторами законопроекту.

Як повідомила його авторка, голова підкомітету з питань вищої освіти профільного комітету Юлія Гришина, остання норма спричинила багато дискусій і очікуване заперечення Мінфіну. Водночас народні депутати підтримують думку студентських організацій про необхідність збільшення відрахувань і подаватимуть відповідні правки.

«Ми не вирішуємо цим законопроектом ключове питання — як самостійно студентським радам цими коштами розпоряджатися. І неважливо, це 0,5 чи 0,6 відсотка, — якщо в тебе немає незалежності в розпорядженні цими коштами, ти не отримаєш незалежність у своїй структурі, — зауважив народний депутат Роман Грищук. — Водночас тут багато норм, які нас студенти просили закласти. І я впевнений, що законопроект дасть поштовх розвитку студентського самоврядування».

За словами Юлії Гришиної, це «перший законопроект від студентів про студентів, що посилює їхнє право на самореалізацію», створений «за участю найбільших громадських об’єднань студентства та десятків університетських самоврядувань в Україні». Документ отримав схвалення від Європейського Союзу Студентів (ESU), що об’єднує молодь із 40 країн. У разі ухвалення законопроект, на її переконання, надаватиме спудеям «захист, права, гарантії та можливості працювати з підтримкою і конкретно університетів, і держави загалом».

Документ іще може зазнати певних змін. «Ми закладаємо можливість між першим і другим читанням доопрацювати цей законопроект із внесенням змін до законів, які не були передбачені в першому читанні», — уточнив голова комітету Сергій Бабак. Серед іншого переглянуть і норми законопроекту щодо формування представництва студентів у вченій раді закладу вищої освіти та інших структурах.

На засіданні комітету розглянули також контрольне питання «Про стан забезпечення підручниками та навчальними посібниками закладів загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році».

«Ми маємо систематичну затримку з імплементацією тих рішень, які голосувалися в законах, що приймалися підзаконними актами МОН», — констатував заступник голови комітету Сергій Колебошин. Зокрема досі не затверджено зміни до порядку конкурсного відбору підручників, не розділено повноваження з їх експертизи та закупівлі, які не мають бути сконцентровані «в одних руках». Невизначеною є ситуація з новою системою замовлення і доставки навчальної літератури до шкіл.

«Крім того, з 1 січня мала запрацювати норма щодо наявності інтерактивних електронних додатків до кожного підручника, ця норма закладена в законодавстві, вона неодноразово обговорювалася, — нагадав Сергій Колебошин. — Ідеться також про обов’язкову апробацію навчальної літератури, закупівля якої здійснюється за кошти державного бюджету. Ці дві норми мали запрацювати з 1 січня 2024 року... Сьогодні ніхто не може дати точну відповідь, коли це запрацює, і пояснити, а що таке електронний додаток».

— У 2023-му Інститут модернізації змісту освіти створив кілька робочих груп, які ще навесні, майже рік тому, напрацювали нові нормативно-правові акти, що стосуються інтерактивних електронних додатків і процесу апробації підручників, передали їх у МОН на громадське обговорення. Але досі ми не бачимо жодного прийнятого документа, який би врегулював ці два питання, — наголосив Сергій Бабак. — Чому ці нормативно-правові акти досі не впроваджені? Яка нині ситуація з порядком проведення апробації і з вимогами до електронного додатку?

Оскільки парламентарії так і не змогли отримати від профільного міністерства вичерпних відповідей на свої запитання, до цієї теми вони повернуться на наступних засіданнях.

Комітет своїм рішенням рекомендував уряду вжити невідкладних заходів з метою виконання положень Закону «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо вдосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості навчальної літератури» № 1951-ІХ від 14.12.2021 року. Зокрема, очікують підготовки та затвердження МОН вимог до інтерактивного електронного додатка до підручника та Порядку проведення апробації навчальної літератури для закладів загальної середньої освіти. Крім того, комітет рекомендував уряду внести зміни до Положення про програмно-апаратний комплекс «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» в частині розширення його завдань щодо формування й використання фонду навчальної літератури. Профільному міністерству серед іншого рекомендовано підготувати проекти змін до постанов Кабміну № 41 «Про затвердження Порядку забезпечення підручниками та посібниками здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників» та № 131 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації загальнодержавних заходів у сфері освіти». Також очікують давно обіцяного затвердження оновленого Порядку конкурсного відбору підручників.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.