Цей законопроект має стати такою собі Конституцією відновлення. Про це повідомила голова комітету, народний депутат Олена Шуляк (на знімку) під час круглого столу «Подолання наслідків війни: визначення обсягів та управління відходами від руйнувань», організованого громадською організацією ReThink, коаліцією Ukraine Support Team (UST) та Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. Нині цей проект ще не зареєстровано в парламенті.
Цей законопроект, за словами обраниці, містить норми стосовно екологічних викликів. «У нас є розуміння щодо екологічних стандартів у будівництві. Ми маємо 305-й європейський регламент (імплементований у національне законодавство. — Ред.), який встановлює вимоги до якості будівельних матеріалів, наприклад, щодо можливості чи неможливості повторного використання», — зауважила вона, додавши, що наслідки повномасштабного вторгнення надзвичайно болючі для України, і в першу чергу це, звісно, стосується якості життя людей. Проте маємо й серйозні екологічні виклики, зокрема щодо утилізації будівельних відходів після руйнувань.
«За приблизними оцінками, маємо щонайменше 100 мільйонів тонн руїн. Саме по собі будівельне сміття є різним, тому нині працюємо над тим, щоб максимально використати його у відбудові України. У Київській області вже діє експериментальна лінія, яка переробляє такі руїни. Утім, є екологічно небезпечні відходи. Наприклад, азбест, який міститься в старому шифері і який заборонений для використання в Європі ще з 1993 року. Ми заборонили його в 2022-му, коли парламент ухвалив Закон «Про систему громадського здоров’я», який забороняє використання азбесту, виробів та матеріалів з його вмістом», — зауважила Олена Шуляк, зазначивши, що невикористання азбесту в будівництві не вирішує екопитання на всі 100 відсотків, бо цього небезпечного матеріалу ще досить багато у наших старих будинках. Також є й інші потенційно небезпечні речовини.
У свою чергу заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська зауважила, що управління та переробка таких величезних масштабів потребуватиме значних фінансових, людських та технологічних ресурсів. Тому механізм управління відходами від руйнувань має впроваджуватися комплексно.
Тож, за словами урядовиці, для ефективного управління відходами від руйнувань необхідні три компоненти:
- державне регулювання та підтримка, нормативне та технічне регулювання процесів;
- підтримка міжнародних донорів — технічна та фінансова;
- залучення всіх зацікавлених сторін, як виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад та військових адміністрацій для організації управління відходами, так і місцевого бізнесу та міжнародних партнерів.
«Поки що в Україні немає традиції глибокої переробки будівельних відходів, показник ресайклінгу (ресайклінг — багаторазове використання ресурсів за рахунок повної переробки відходів від стану сировини до стану готового продукту. — Ред.) становить лише 6 відсотків від загальної кількості. Водночас у баченні великої відбудови країни ці відходи ми розглядаємо як можливий майбутній ресурс для будівельної галузі», — зазначила Наталія Козловська.
ДОВІДКОВО
Серед основних принципів відновлення, які передбачені в законопроекті: відбудова за принципом «Будуй краще, ніж було»; відновлення за принципами зеленої, інклюзивної та цифрової економіки; прозорість і підзвітність усіх процесів відбудови та моніторинг реалізації проєктів відновлення, які фінансуються з держбюджету.
