Їхня робота розпочалася в перші дні повномасштабної війни із дзвінка з міськради волонтерці Світлані Череватій з проханням проконсультувати — які матеріали краще взяти для виготовлення засобів захисту і з чого починати цю важливу справу. Світлана не тільки поділилася знаннями й досвідом, а й зібрала групу небайдужих помічників.

«У перші тижні війни, коли зупинилося багато закладів, у нашому «цеху» працювали більш як 50 жінок, — розповідає голова волонтерського об’єднання «Павучихи» Світлана Черевата, — нині дещо менше. 70 відсотків наших майстринь — пенсіонерки, які вже не уявляють себе без щоденної роботи біля «станка». Це — 86-річна Тамара Кременчуцька, її майже однолітки Марія Булахова, Ася Довженко, Надія Кострова, які стали вправними майстрами і працюють без вихідних, адже ми постійно отримуємо замовлення від тих чи інших бойових підрозділів».

Перші маскувальні сітки «павучихи» сплели для блокпостів Обухівського району. Згодом — для прикордонників, танкових бригад, ППО. Сітки з Українки маскують не лише важку техніку, зокрема ГРАДи, а й окопи, бліндажі, інші об’єкти.

Загалом волонтерки виготовили 1 611 маскувальних сіток. Найдовша — протяжністю 28 метрів, а найбільша за розміром — 12 на 25 метрів. Світлана Черевата розповідає, що майже з перших днів війни об’єднання працює з 66-ю окремою механізованою бригадою імені князя Мстислава Хороброго, для воїнів якої передано понад 200 сіток.

Безмежно дякують невтомним «павучихам» і бійці «Азову», котрі отримали з Українки більш як 90 засобів захисту, військовослужбовці 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади.

«Нині працюємо з аеророзвідниками, — продовжує розповідь Світлана Черевата. — Найближчими днями передаємо на передову 71 нову маскувальну сітку. Тривалий час виконуємо лише конкретні замовлення військових частин. Раніше плели сітки з тканин, зараз перейшли на сучасні матеріали — вони міцні й легкі. Скажімо, сітка розміром 6 на 12 метрів для танка з таких матеріалів важить лише 3—3,5 кілограма, а на машину ще менше — до кілограма».

В Українці, й у підрозділах ЗСУ волонтерське об’єднання «Павучихи» називають бойовим підрозділом. Військові кажуть, це не пафосні слова, а оцінка внеску волонтерок у Перемогу, адже завдяки їм збережено багато життів захисників, для яких активістки з Київщини стали бойовими побратимами. Навколо Світлани Череватої та очолюваного нею об’єднання збирається багато людей, котрі допомагають у тій чи іншій справі. Це, зокрема, й колектив професійного ліцею, педагоги та учні якого вже теж стали волонтерами. Під час майстер-класів для них, які проводять активістки, підлітки не лише опановують нову для себе справу, а й стають учасниками «польових» занять з історії України.

Співпрацюють «павучихи» з іншим волонтерським об’єднанням, що діє в місті, — «Переможний крок». Разом беруть участь у гуманітарних місіях у прифронтових зонах, куди везуть харчі, воду, одяг та інші необхідні для виживання постраждалих від російської агресії людей речі. Уже здійснено понад 100 виїздів на схід — Лиман, Бахмут, Торець, а ще на південь, на Херсонщину, нині в графіку — розбомблений рашистами Часів Яр.

Фото надано Світланою ЧЕРЕВАТОЮ.