Тому дуже важливо, коли громада не лишає цих опалених війною співвітчизників сам на сам з їхніми проблемами. В результаті переселенці отримують працевлаштування та джерело доходів, активно включаючись до життя громади, а роботодавці — сумлінних та професійних працівників, розв’язуючи кадрові проблеми. А місто загалом має додаткові надходження до бюджету.

Це добре розуміють у Дніпрі, де рекордні показники зайнятості і який є лідером за кількістю працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб. За офіційними даними міської ради, нині мають роботу 60% з тих переселенців, що зупинилися у місті.

Лідером із працевлаштування таких осіб у громаді є сама міська рада.

«У департаменти, управління, комунальні підприємства та заклади міської ради працевлаштовано на 1 лютого цього року 7 869 осіб. Із них внутрішньо переміщених — 996», — зазначила очільниця Інспекції з питань праці та зайнятості населення міськради Тетяна Янушкевич.

Також для того, щоб переселенці могли знайти собі роботу, інспекція разом з найактивнішими роботодавцями міста з перших місяців війни проводила зустрічі «єВакансія. єРобота» у шелтерах, місцях видачі допомоги та при військових адміністраціях.

«За майже два роки повномасштабного вторгнення завдяки створеному інспекцією телеграм-каналу працевлаштовані понад 25 тисяч осіб. Це перший в Україні муніципальний телеграм-канал. Тут постійно оновлюють вакансії. І головне — усі з офіційним працевлаштуванням. Інспекція співпрацює з усіма найбільшими роботодавцями Дніпра у питанні працевлаштування безробітних у місті. На 2024 рік тут мають офіційну роботу понад пів мільйона людей, але потреба у спеціалістах є й нині», — додала Тетяна Янушкевич.

Більшість роботодавців відповідально ставляться до цих питань, радо приймаючи до своїх родин нових членів. Так, з квітня 2022-го має роботу в одному з великих мережевих супермаркетів Людмила Юдіна з міста Рубіжне, що на Луганщині (на знімку).

«Деякий час не працювала, адже думала, що повернуся до рідного Рубіжного. Там працювала у газорозподільчій компанії. Але після того, як росіяни знищили містечко, зрозуміла, що треба починати наново життя тут. Якось проходила повз цей супермаркет. Побачила: шукають співробітників. Поговорила з керівництвом. Прийняли тепло. Пройшла два тижні навчання й сіла за касу. Ще викладаю товар у торговельній залі. Головним було офіційне працевлаштування: все життя пропрацювала на офіційних роботах. І була упевнена у своєму майбутньому, ба більше — сплачую податки, що надважливо», — ділиться Людмила.

Майже два роки працює охоронцем у цьому супермаркеті й Олег Твєрдохлєбов із нині окупованого Сєвєродонецька, що на Луганщині. До Дніпра з родиною переїхав у березні 2022-го.

«Спочатку скептично поставився до працевлаштування у супермаркет. Раніше був будівельником. А тут зовсім інша специфіка. Проте колектив мене підтримав та навчив. Нині одне задоволення, а не робота. Бо тут неймовірні люди. До того ж влаштовує офіційна заробітна платня та офіційне працевлаштування. Що для мене — пріоритет», — каже Олег.

Згідно з офіційною статистикою, у кожному супермаркеті мережі працює двоє переселенців. На сьогодні до мережі у Дніпрі залюбки приймуть менеджерів із торгового маркетингу, продавців-консультантів, старших ревізорів, провідних інспекторів з кадрів, бухгалтерів, приймальників товарів, охоронців. А в межах усієї країни в цій мережі працюють 1 400 вимушених переселенців.

«До того ж у нас після початку повномасштабного вторгнення є потреба у кадрах. Бо хтось поїхав, інші боронять нас на фронті. Є зруйновані ворогом супермаркети. Проте все одно будуємо ще магазини. Реконструюємо.

Навчаємо, допомагаємо охочим працювати у нас. І завдяки цьому в нас від початку великої війни працевлаштовано 24 тисячі осіб по Україні. Зарплата від 15 до 30 тисяч гривень», — зазначила начальник відділу ТОВ «АТБ-маркет» Анна Ворошилова.

Незважаючи на те, що рівень зарплат на одному з потужних заводів Дніпра становить від 15 до 45 тисяч гривень, кваліфікованих вузькопрофільних спеціалістів тут не вистачає.

«Нам потрібні налагоджувальники верстатів та маніпуляторів із програмним керуванням, оператори верстатів із ПК, токарі, слюсарі-ремонтники, а ще інженери-технологи та інженери-конструктори. Навчаємо, надаємо практику й студентам коледжів. Працевлаштовуємо й переселенців», — наголошує начальник з набору персоналу Тетяна Ханцель.

Підприємство вимушене навіть звертатися до своїх колишніх працівників із проханням повернутися до роботи. Так, повернулася інженер-технолог Ірина Кузнєцова, яка працювала тут понад десять років, а потім перейшла на інше виробництво.

«Такий катастрофічний брак спеціалістів у нас. Бо пішли воювати чи поїхали. Моє завдання тут — контролювати, щоб усі деталі виробів були виконані суворо за інструкцією. Під час війни працюємо тільки на Перемогу.

Новеньким допомагаємо. Колектив дуже приємний. Коли зателефонували та запросили знову вийти на завод, то більше раділа, що до колективу повернуся», — поділилася жінка.

Фото Дніпровської міської ради.