На території знищеної нафтобази в Кривому Розі (зліва направо) у військовій формі — начальник Криворізької РВА Євген Ситниченко, т. в. о. голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович та народні депутати Юрій Корявченков і Олена Криворучкіна.

Заступниця голови парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна розповіла «Голосу України» про екологічні наслідки розв’язаної рашистами війни на території нашої держави для всього європейського континенту та світу.

— Війна в Україні заподіяла величезну шкоду довкіллю. Наслідки цього впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. Екологічні злочини торкнулися всіх компонентів довкілля.

Через війну в зоні ризику опинилися майже три мільйони гектарів природоохоронної мережі Європи, це 160 ділянок Смарагдової мережі. Під загрозою знищення — 17 Рамсарських об’єктів, що мають міжнародне значення.

Від дій рф у небезпеці залишаються 20% площі всіх заповідних територій України. Від ворожих дій гине біорізноманіття. Це тисячі видів рослин та тварин, які занесені до Червоної книги України.
Унаслідок повномасштабної російської збройної агресії приблизно 20% лісів були/є охоплені боями або перебувають на окупованій території України. Спостерігається стрімке збільшення викидів парникових та інших забруднювальних газів у атмосферне повітря, що обов’язково вплине на зміну клімату. Накопичуються тисячі тонн небезпечних відходів після розбомблення нафтобаз, складів із пестицидами, інших цивільних та військових об’єктів.

Масштабним є вплив на забруднення земель та ґрунтів важкими металами та іншими небезпечними речовинами. За два роки повномасштабної війни наземні міни разом із боєприпасами, що не розірвалися, артилерійськими снарядами та іншими смертоносними побічними продуктами війни забруднили приблизно 70 тисяч кв. кілометрів території України. Багато це чи мало? За територією — це майже як уся площа Шотландії або Чехії, Грузія займає трохи менше, це територія більша, ніж дві Молдови...

Бойові дії, що тривають, унеможливлюють точні дослідження, проте масштаби та концентрація боєприпасів роблять Україну більше забрудненою, ніж інші сильно заміновані країни, такі як Афганістан і Сирія. Це створює загрозу продовольчій безпеці.

На знімку: Олена Криворучкіна дає коментар для фільму про шкоду довкіллю, яке знімали журналісти каналу Al Jazeera. 

Не можна не сказати й про терористичний підрив дамби Каховської ГЕС, унаслідок якого було практично знищено екосистеми у двох національних парках, які були об’єктами Смарагдової мережі, завдано непоправної шкоди екосистемам прибережних територій та поверхневих вод і морських акваторій. Руйнування дамби призвело не лише до катастрофічних екологічних наслідків, а й спричинило гуманітарні та епідеміологічні наслідки, пов’язані, зокрема, з доступом до питної та технічної води. Щонайменше чотири області та Крим зазнали великої шкоди від зникнення водосховища. Наслідки підриву відчула вся Україна, але найбільше постраждала саме Дніпропетровська область та її Криворізький район, бо Каховське водосховище було основним джерелом водопостачання в цьому регіоні.

Тоді Президент України Володимир Зеленський провів термінове засідання РНБО з приводу підриву росіянами Каховської ГЕС, завдяки цьому українські служби змогли злагоджено виступити проти загрози та мінімізувати її наслідки. Але проблеми з водопостачанням, які виникли через цей екотеракт, доводиться розв’язувати й досі. До речі, варто додати, що проблема дефіциту якісної питної води у світі є однією з найгостріших. До кінця цього року у світі 3,2 мільярда жителів планети страждатимуть від нестачі прісної води: це більше, ніж кожен третій.

Ми всі є свідками порушення росією низки міжнародних договорів і конвенцій. Як ми бачимо, ні Орхуська конвенція, ні будь-яка інша, яка б мала забезпечити доступ сторін або представників незалежних міжнародних організацій до контролю за станом довкілля, сьогодні не працює в Україні. Нині ніхто не знає ні про стан Азовського моря (до якого немає жодного фізичного доступу для відбору проб), ні про стан заповідника «Асканія Нова», ні про стан інших тимчасово окупованих територій.

Ще 1 березня 2022 року на базі Державної екологічної інспекції (ДЕІ) ми разом з моїм колегою народним депутатом Юрієм Корявченковим створили Оперативний штаб з фіксації та розрахунку екологічних збитків. До складу штабу, крім керівництва та спеціалістів ДЕІ, увійшли представники Міністерства довкілля та природних ресурсів, Спеціалізованої екологічної прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства оборони та інші. Значною проблемою стало оперативне розроблення методик оцінювання екологічних збитків. Для цього при штабі було створено робочу групу провідних вітчизняних та міжнародних науковців, що дало змогу затвердити відповідні методики. Але ці методики потребують експертизи і рецензування міжнародними експертами щодо їхньої відповідності міжнародним судовим принципам. Наразі обсяг нарахованих екологічних збитків становить понад 60 млрд євро, але ця цифра стрімко зросте після визволення всіх українських територій.

Важливим є питання незалежного фіксування екологічних збитків. Саме тому, український парламент звернувся до Генеральної асамблеї ООН, Європарламенту та Єврокомісії щодо створення спеціальної екологічної моніторингової місії під егідою однієї з міжнародних організацій. Це б дало змогу не лише постійно контролювати стан довкілля на прифронтових та окупованих територіях, а й верифікувати випадки екологічної шкоди, які сьогодні фіксує Держекоінспекція.

Оцінюючи екологічні збитки, ми як країна зі статусом кандидата на членство в ЄС не можемо забувати і про Green Recovery. Маємо намір реалізовувати проєвропейські цілі «зеленого курсу», однією з яких є необхідність реалізації угоди Green Deal. Саме тому 8 квітня на базі екологічного комітету я ініціювала проведення комітетських слухань «Відбудова України за європейськими принципами «зеленого відновлення». За їхніми результатами ми маємо встановити чіткі строки розроблення та затвердження таких основних стратегічних кроків.

Фото з особистого архіву народної депутатки.