Проєкт «Шевченко мовами світу» ініціювала кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Навчально-наукового інституту філології КНУ.

«Відкрийте будь-яку сторінку «Кобзаря», і ви знайдете там відповіді на всі запитання, що турбують українців сьогодні», — наголошує ректор КНУ Володимир Бугров. Цікаво, що лише «Заповіт» Шевченка перекладено майже 150 мовами. В рамках проєкту студенти читали вірші всіма мовами, які викладають в Інституті філології та фахівці з яких працюють тут, навіть у перекладі латиною.

Переосмисленню творчості та самої постаті Кобзаря в нових історичних обставинах в університеті присвятили низку проєктів. Його тексти давно увійшли в наше життя, а розстріляний пам’ятник Тарасові в Бородянці, зірваний російський плакат у звільненій Балаклії на Харківщині, під яким виявилися слова «Борітеся — поборете, вам Бог помагає!», фото зброї на тлі портрета Шевченка стали символами українського спротиву.

Університетське шевченкознавство під час повномасштабної російсько-української війни розвивається і традиційними шляхами, і новими. Представлено оновлену програму курсу «Тарас Шевченко і Київський університет», навчальний посібник «Феномен Тараса Шевченка в культурному та гуманітарному просторі України і світу», розраховані на студентів усіх структурних підрозділів КНУ. Є нові напрацювання в науковій темі «Мультидисциплінарні дискурси сучасного шевченкознавства». Промовистим є факт повернення статусу фахового видання науковому збірнику «Шевченкознавчі студії».

КНУ активізував співпрацю з Науковим товариством імені Шевченка у США. До слова, його віцепрезидент професор Канзаського університету Віталій Чернецький є головою редколегії збірника «Шевченкознавчі студії».
Шевченкоцентризм став визначальним у діяльності університету. В межах відзначення дня народження Кобзаря розгорнуто загальноуніверситетський рух #Шевченко210. У його межах відбулася низка заходів, які засвідчили формування нової Шевченківської стратегії університету з акцентом на поширення українських студій за кордоном та загалом на міжнародній складовій.

Окрім поетичного марафону з читання творів поета мовами світу в межах руху #Шевченко210 провели міжнародний круглий стіл «Тарас Шевченко в сучасному світі» КНУ й Единбурзького університету. На сайті нашого закладу модернізовано шевченківську сторінку, а в музеї КНУ представлено оновлену експозицію з історії Кирило-Мефодіївського братства, відкрито виставку колекції видань «Кобзаря», яка зберігається у Науковій університетській бібліотеці ім. М. Максимовича.

Викладачами нашої кафедри (спільно з науковцями відділу шевченкознавства Інституту літератури НАНУ) підготовлено наукову монографію «Тарас Шевченко: сучасна рецепція» та започатковано унікальний міждисциплінарний проєкт «Шевченківці про Шевченка» — діалоги про феномен Кобзаря, які можна переглянути на інтернет-сторінці КНУ.

У лютому-березні 2023 року в Шевченковому університеті так само, як і в 2022-му, тривав марафон #ШевченківФронт. На вірші Кобзаря студенти записали низку відеокомпозицій і поширювали їх у соцмережах. Цитуючи поета, переосмислювали сучасну російсько-українську війну через творчість Шевченка, крізь призму тогочасних історичних подій.

До дня народження Кобзаря 2023 року в Мистецькому салоні університету презентували унікальну книгу «Музична Шевченкіана українських композиторів». Крім того, в стінах Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Сучасне шевченкознавство: мультидисциплінарні дискурси», організована КНУ спільно з Варшавським університетом і Познанським університетом імені Адама Міцкевича. У дискусії взяли участь 125 доповідачів із 29 навчальних та наукових закладів України та зарубіжжя.

Виступаючи на конференції, Володимир Бугров наголосив, що у такі складні часи українська громадськість укотре гуртується навколо Кобзаря, а конференція, окрім наукового і практичного змісту, має глибокий символічний характер, адже «постать Тараса Шевченка є стрижнем нашої національної ідеї».

Цьогоріч університет відновив традицію проведення зустрічей із лауреатами Шевченківської премії, які з величезним зацікавленням відвідують і студенти, і викладачі. Цієї весни традиційна Міжнародна наукова Шевченківська конференція, співорганізаторами якої виступили КНУ, Альбертський університет, Вроцлавський університет, Познанський університет імені Адама Міцкевича, наукові товариства ім. Т. Г. Шевченка у США та Канаді, зібрала найбільшу за всі роки кількість учасників — 175. В дискусії брали участь представники шести іноземних закладів вищої освіти і наукових установ та 23 українських університетів.

Через повітряну тривогу більша частина конференції минула в укритті, де виголошували свої доповіді й кілька іноземних гостей. Через відеозв’язок це бачили колеги в різних куточках світу. Вражені такою стійкістю, вони говорили, що українців і Україну не здолати, і це додатково зміцнило нашу віру в Перемогу.

Шевченківський університет має свої традиції. Саме Шевченкова ідея, на нашу думку, визначає ідейні сенси сучасного і майбутнього України загалом і університету зокрема. Шануємо традиції попередників, але водночас примножуємо їх сучасними здобутками, адже кожна нова доба потребує нового прочитання та інтерпретації феномену Кобзаря. Повномасштабне вторгнення рф укотре доводить актуальність Шевченкового слова.

Оксана СЛІПУШКО, професор, завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості ННІФ КНУ ім. Т. Г. Шевченка.

На знімку (справа наліво): викладачі та керівники КНУ Ганна Усатенко, Ксенія Смирнова, Вікторія Недзельська, Олена Добржанська, Володимир Бугров, Людмила Кругова, Анна Гудзь, Тарас Пшеничний, Оксана Сліпушко, Ігор Комаров та голова Шевченківського комітету Євген Нищук (у центрі) під час запису проєкту «Шевченківці про Шевченка».

Фото надано КНУ ім. Т. Г. Шевченка.