Водночас його мета — мобілізація трансатлантичної підтримки України.

Участь у Форумі взяла Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, високі представники НАТО та Європейського Союзу, міністри оборони держав-партнерів, європейські та американські політики й експерти, міжнародні діячі, світові фахівці з міжнародних відносин і проблем безпеки, дипломати, журналісти і громадські активісти.

«10 років тому на Майдані український народ почав свій шлях боротьби за нашу свободу, за наш європейський вибір, за наше екзистенційне право існувати як державі. За те, щоб Україна стала членом ЄС та 
НАТО. Саме тому російський диктатор путін розпочав війну проти Україну. 10 років тому він окупував Крим, відправив свої війська у Донецьк та Луганськ. Він усвідомив, що іншого шляху, ніж загарбати Україну, відновити радянський союз, у нього немає. І коли він побачив, що Україна не впала, то два роки тому вирішив скористатися, на його думку, останнім моментом, захопити Україну. Але сталося не так як йому гадалося. Неймовірна воля українського народу і єдність усього Заходу допомогли Україні вистояти», — наголосив засновник і голова Київського Безпекового Форуму Арсеній Яценюк.

У свою чергу заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк (на знімку), відзначивши роль парламенту на європейському та євроатлантичному шляху, нагадала, що Угода про асоціацію не набрала б чинності, якби не була ратифікована всіма парламентами європейських країн.

«Починаючи з 2014 року ми, як парламент, зробили дуже багато для того, щоб наблизити наші прагнення до ЄС», — сказала вона додавши, що нинішнє скликання парламенту також може дуже багато зробити для нашого наближення до членства в ЄС.

У цьому контексті політик виокремила низку викликів у парламентській частині: законодавче наближення, переговорна рамка та парламентська дипломатія.

«Якщо говорити про законодавчу частину, то в ЄС є 28 тисяч законодавчих актів. Ми повинні зробити свою роботу і прийняти десь три тисячі законопроектів. Частину роботи щодо відкриття переговорів ми зробили, ухваливши майже 60 законів. Протягом цього року маємо прийняти ще 80», — сказала вона.

Водночас у контексті законодавчої ініціативи Олена Кондратюк відзначила важливість наявності дружнього плеча від Європарламенту. «Дякуючи лідерству Роберти Мацоли і керівникам усіх комітетів Європарламенту у нас дуже добре налагоджена робота у цьому питанні», — зауважила політик, наголосивши водночас і на викликах. Адже цього року відбудуться вибори до Європарламенту, і як вони завершаться, скільки буде в ЄП проукраїнських сил, ми не знаємо.

Щодо переговорної рамки, то вона хоч і є більше відповідальністю уряду, проте, за словами політика, робота парламенту тут також важлива. «Ми почали говорити про те, щоб і члени парламенту: керівники комітетів або ті чи інші депутати, які мають добрий досвід роботи з європейськими інституціями, були включені в ці переговорні групи», — наголосила вона.

Зачепивши парламентську дипломатію, Олена Кондратюк відзначила, що є «багато прикладів нагальності цього питання, де її потрібно посилити». «Звісно, це має бути постійна робота, вона має бути прикладна. Бо від цього залежатиме дуже багато: як ми зможемо співпрацювати далі з парламентами. Від цього також залежатиме ратифікація повноправного членства в ЄС і вступ до НАТО», — констатувала вона.

Власне, щодо вступу до Альянсу, то політик, процитувавши тезу колишнього Генсека НАТО Андерса Фог Расмуссена щодо приєднання України до військового альянсу, але без окупованих росією територій, підтримала її.

«Можливо, ми маємо йти шляхом, який пройшла Туреччина в 1952 році», — припустила політик, додавши, що нині це питання політичне і потребує чітких дій та розуміння, як ми всі повинні цю тему далі просувати і бути одним голосом.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який узяв участь у зібранні через онлайн-зв’язок, вказавши на величезну ціну, яку платить наш народ за право існувати, наголосив: «Ви не повинні зневірюватися!».

«Ви завдали тяжких втрат російським силам, вигнали російський флот з Чорного моря, відкрили коридор для експорту зернових та інших товарів морським шляхом. Після двох років повномасштабної агресії ваша країна залишається вільною та незалежною. путін хотів відібрати вашу суверенність, але йому не вдалося цього зробити. Він недооцінив ваші мужність, винахідливість та рішучість. Так само він недооцінив єдність та силу альянсу НАТО і підтримку, яку ми надаємо вам», — сказав він, нагадавши, що путін хотів заборонити Україні обирати власний шлях і відсторонити нас від євроатлантичної родини, проте досяг протилежних результатів. Нині Україна є кандидатом на членство в ЄС і ми наблизилися до НАТО як ніколи раніше.

«Україна платить велику ціну за свій вибір, однак ваша рішучість продовжувати крокувати цим курсом надихає нас усіх. Ми — разом із вами і продовжимо допомагати вам на всіх етапах цього шляху», — наголосив Генсек НАТО додавши, що членство України в НАТО — це не питання «якщо», це питання «коли».

У тому, що шведський прапор буде не єдиним жовто-блакитним прапором біля штаб квартири НАТО, переконаний і голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер.

«Ми всі віримо в силу демо-кратії. Саме це поставлено на карту у війні росії проти України. Ніколи вона не була пов’язана з якоюсь реальною загрозою безпеці з боку України чи НАТО. Ця війна ведеться тому, що путін боїться чогось набагато потужнішого, ніж будь-яка зброя на землі, — демократії», — сказав він, зауваживши водночас, що путін не досяг у цій війні жодної зі своїх стратегічних цілей.

«Ви докорінно змінили чимало складових сучасної війни», — наголосив він, акцентувавши увагу на умілому поєднанні окопної війни та артилерійських загороджень часів Першої світової з безпілотниками та штучним інтелектом XXI століття.

«Немає нічого, що ви не могли б зробити. Єдине, що вам потрібно, — це наша допомога. З нашою допомогою Україна може і переможе! Ви не самі. НАТО з вами», — підкреслив Роб Бауер.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.