Такий законопроект № 11079 зареєстрували у Верховній Раді. Ним пропонують внести зміни до Кримінального і процесуального кодексів, інших законодавчих актів про умовно-дострокове звільнення.
Проект закону ініціювала група парламентаріїв на чолі з Оленою Шуляк (на знімку). Автори документа наголошують: це допоможе державі впоратися із перевагою росіян у людському ресурсі. «Мобілізаційний ресурс нашого ворога величезний, тому нам треба використовувати всі наявні можливості для відсічі збройної агресії. Одним із ресурсів є особи, які відбувають покарання. Серед цих людей є мотивовані та патріотично налаштовані громадяни, готові спокутувати свою провину перед суспільством на полі бою», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
Народні депутати звертають увагу на те, що залучення ув’язнених до військової служби вимагає чіткого законодавчого регулювання умовно-дострокового звільнення, адміністративного нагляду за засудженими, прийняття їх на військову службу, визначення особливостей цієї служби, соціального і правового захисту таких осіб.
Умовно-дострокове звільнення зможуть отримати особи, які відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі. Крім засуджених за злочини проти основ національної безпеки України.
Засуджений насамперед має виявити бажання й написати заяву. Питання про можливість його звільнення для військової служби розглядає установа виконання покарань разом із представником територіального центру комплектування. На службу за контрактом можуть претендувати ув’язнені до 57 років, які мають достатній рівень фізичної підготовки і яких військово-лікарська комісія визнає придатними за станом здоров’я.
ЦИФРА
50 тисяч людей щонайменше не підлягають військовому обліку через погашену судимість, каже міністр юстиції Денис Малюська. Він упевнений, що осіб, які відбули покарання, а також засуджених та ув’язнених можна залучити до контрактної служби в армії. «Наші воїни не тільки стріляють. Не хочете давати їм автомат чи кулемет, дайте лопату, щоб копали. У місцях позбавлення волі є безліч людей, які, наприклад, порушили правила дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки. Чому така людина не може захищати країну? Не всі командири в захваті від цієї ідеї. Але є такі, хто готовий із ними працювати».
Рішення про умовно-дострокове звільнення ухвалює суд. Нацгвардійці мають доставити майбутнього бійця із в’язниці до територіального центру комплектування. Після укладання контракту його відправлять до спеціалізованого підрозділу військової частини.
Якщо звільнений за УДЗ протягом невідбутої частини терміну вчинить новий кримінальний злочин, суд призначить йому покарання за сукупністю вироків: до нового строку приєднають ту частину попереднього, яку він не відбув. Якщо людина ухилятиметься від військової служби, для якої її звільнили, може сісти в тюрму на п’ять-вісім років.
ЦИТАТА
«Цей законопроект — спільна робота народних депутатів, Мін’юсту, Міноборони та Генштабу. Ми напрацювали механізм мобілізації засуджених та людей із судимістю, який задовольнив усі сторони. У разі прийняття документа, засуджені зможуть приєднатися до лав ЗСУ. А це тисячі людей, яких можна залучити не тільки до бойових дій, а й до іншої важливої роботи у Збройних Силах»
Олена ВИСОЦЬКА, заступниця міністра юстиції.
Військова служба для засуджених матиме особливості. Такі бійці працюватимуть винятково у спеціалізованих підрозділах або спеціалізованих частинах. Вони не матимуть відпустки, тільки для лікування хвороб і поранення — лише в закладах охорони здоров’я. Демобілізуватися зможуть лише після закінчення воєнного стану. Раніше їх звільнятимуть за двох умов: якщо вчинять новий злочин, та за станом здоров’я — ВЛК має визнати такого військовослужбовця непридатним до служби з виключенням із військового обліку або непридатним із переглядом рішення через 6-12 місяців.
Нині чинне законодавство забороняє мобілізовувати засуджених та осіб із судимістю навіть за їхнім бажанням.
ДО РЕЧІ
Законопроект № 11079 передбачає, що в’язнів можуть приймати у Збройних Силах на посади рядового, сержантського і старшинського складу, а також офіцерського складу — відповідно до військового звання, за якими вони перебувають на військовому обліку. Перелік посад визначає Генштаб.
