Програмою візиту насамперед передбачена участь делегатів у засіданні 148-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу.

Як зауважила член Комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко, за перші дні роботи Асамблеї, під час якої на різних заходах зустрічаються представники 180 парламентів світу, українські делегати вже, зокрема, «збили» російські правки до резолюції про партнерства заради клімату та екологічну відповідальність, провели брифінг у політичній групі «12+» щодо ситуації в Україні, з огляду на останні три дні нещадних обстрілів.

Також народні депутати України звернулися до Президентки Міжпарламентського союзу, Спікерки Парламенту Танзанії, щодо необхідності чітких і гучних заяв від МПС із засудженням порушників міжнародного права — щоразу, коли такі порушення трапляються.

Водночас, за словами члена Комітету з питань антикорупційної політики Олексія Жмеренецького, основні теми цього півріччя на Асамблеї МПС у Женеві — вплив штучного інтелекту на розвиток автономної зброї, демократію та права людини, зміни клімату, реформа ООН. «Наскрізні проблеми — ескалація конфліктів на планеті й гуманітарні кризи», — зауважив він, додавши, що завдання українських делегатів, серед іншого, — просувати українські наративи.

Заходи за участю української делегації на чолі з Першим віцеспікером Олександром Корнієнком на полях 148-ї Асамблеї МПС

У перший день робочого візиту Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко виступив на постійному Комітеті миру та міжнародної безпеки Міжпарламентського союзу, закликавши МПС ухвалити постанови про покарання агресора. «Будувати мости для миру та порозуміння на 148-й Асамблеї МПС неможливо, якщо ми всі не будемо разом з Україною», — наголосив він.

Окрім того, Олександр Мережко акцентував, що текст проєкту резолюції, яку має ухвалити Асамблея МПС, не можна ухвалювати без вирішення питання агресії. «Зброя у руках держави-агресора, яка використовує її для вбивства мирних жителів, для знищення цивільної інфраструктури, є злочином, згідно з міжнародним правом, тоді як використання того ж озброєння жертвою агресії для оборони, захисту цивільного населення, абсолютно є виправданим», — зауважив він, навівши приклад, що держава-агресор росія, яку низка парламентів уже визнала терористичним неонацистським режимом, щодня використовує безпілотники для вбивства мирних жителів. Водночас ще один терористичний режим — іран — надає рф дрони, у такий спосіб будучи співучасником геноциду проти українців. «Маємо вирішити це питання у нашій резолюції, не маємо закривати очі на використання зброї, зокрема, автономних систем озброєння, терористичними режимами, такими як геноцидна російська імперія», — наголосив Олександр Мережко.

Після виступу Голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка російська делегація «заявила протест».

Окрім того, член Комітету з питань антикорупційної політики Олексій Жмеренецький доєднався до роботи Комітету Міжпарламентського Союзу з питань ООН. На засіданні обговорювали, як міжнародне право й суди можуть допомогти зменшити застосування військової сили у вирішенні конфліктів. Олексій Жмеренецький висловив неприємну правду, що нині спостерігається небезпечна ситуація з нездатністю ООН зупинити агресію та міжнародні злочини. «Ми бачимо, як одна ядерна країна — російська федерація — скоює загальновизнані Генеральною Асамблеєю ООН та МПС дії агресії, а інші держави бояться діяти ефективно й вчасно», — зауважив він, додавши, що росія, порушуючи Статут ООН, узурпувала й посіла місце у Раді Безпеки ООН замість усіх колишніх республік СРСР. «ООН потрібен механізм спільного реагування країн, які можуть ефективно паралізувати бойову машину агресора та надати всю необхідну військову підтримку для неядерної відповіді. Країна-агресор має автоматично втратити право вето на такі рішення у Раді Безпеки ООН», — наголосив під час свого виступу Олексій Жмеренецький.

Низка важливих зустрічей — із делегаціями Сьєрра-Леоне, Малайзії, Уругваю, Аргентини та групою «12+»

У діалозі з Головою Палати Сенаторів Генеральної Асамблеї Уругваю Беатріс Архімон Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко акцентував на нагальних питаннях — реалізації Формули миру Президента України Володимира Зеленського та проведенні Глобального Саміту миру. Окрім того, він висловив очікування, що країна долучиться до відповідних процесів. «Сподіваємося також на активізацію двосторонніх відносин у різних сферах взаємодії, зокрема по міжпарламентській лінії», — зауважив Перший віцеспікер.

Також українські делегати поінформували колег про нещодавні обстріли росією українських міст та пошкодження цивільної інфраструктури. Окрім того, вони повідомили, що триває робота зі створення морського коридору по Чорному морю після виходу російської федерації із зернового коридору.

«Ми втратили частину територій і частина територій замінована, але ми змогли зберегти велику частину — залишаємося гарантом харчової безпеки», — наголосив Олександр Корнієнко.

Зі свого боку, Голова Палати Сенаторів Генеральної Асамблеї Уругваю Беатріс Архімон зауважила, що була у Бучі, додавши, що її країна має бути разом з Україною. Вона зазначила, що Уругвай готовий запросити Президента України Володимира Зеленського до виступу в Парламенті на його запит: «Нам важлива підтримка демократії». Перший віцеспікер Олександр Корнієнко також акцентував, що необхідно запланувати й організувати зустріч між комітетами парламентів із закордонних справ.

Водночас Олексій Жмеренецький заявив, що Верховна Рада України налаштована створити групу дружби з представниками Парламенту Уругваю.

Із делегацією Сьєрра-Леоне українські парламентарії обговорили питання продовольчої безпеки. Перший віцеспікер Олександр Корнієнко акцентував, що Україна продовжує реалізовувати глобальну гуманітарну ініціативу «Зерно з України», успішно також провівши у Києві другий Саміт із цього питання.

Олександр Мережко наголосив, що Україна має бажання провести Саміт миру у Швейцарії, а також зауважив, що Україні необхідна допомога Сьєрра-Леоне в імплементації Формули миру Президента України Володимира Зеленського. Зі свого боку, Леся Василенко подякувала представникам Сьєрра-Леоне за допомогу у голосуваннях в ООН на користь України.

Окрім того, член Комітету з питань аграрної та земельної політики Артур Герасимов повідомив детальніше про ситуацію з агропромисловістю України, адже Україна, попри все, надалі працює, аби забезпечити зерном тих, хто цього потребує. Він також наголосив, що великою проблемою є обстріли українських портів із боку рф, що результує у проблеми з логістикою через море та Європу.

Зі свого боку, Спікер Парламенту Сьєрра-Леоне Абас Бунду наголосив, що Україна може бути впевнена у підтримці Сьєрра-Леоне, адже вона має «коріння у правах людей і міжнародному праві».

Водночас Олександр Мережко, Арсеній Пушкаренко, Ольга Руденко та Леся Василенко провели плідну зустріч із Головою Комітету закордонних справ Парламенту Малайзії Вонгом Ченом, який очолює Групу дружби з Україною. Спілкуючись із представниками Малайзії, Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко наголосив на важливих питаннях, зокрема, щодо нещодавніх обстрілів України росією, унаслідок чого знищується цивільна та критична інфраструктура, а також про заморожені активи росії, які мають бути використані на користь України.

Насамкінець у межах 148-ї Асамблеї МПС відбулася сесія запитань та відповідей із членами геополітичної групи «12+». У сесії взяли участь представники Швеції, Данії, Литви, Франції, Латвії, Польщі, Нідерландів, Великої Британії, Ірландії, Естонії, Норвегії та Фінляндії.

«Це можливість із перших уст дізнатися про ситуацію в Україні. Ми спілкуємося з бійцями на фронті й знаємо про першочергові потреби для боротьби із ворогом. Боєприпаси та артилерія — це питання збережених життів наших людей», — наголосив Олександр Корнієнко, водночас акцентувавши на засобах для розмінування.

Сторони під час зустрічі обговорили й тему використання заморожених активів рф. «Не менш важливе питання — посилення санкційного тиску на росію», — зауважив Перший віцеспікер.

Він зазначив, що Асамблея Міжпарламентського союзу — це платформа, яка здатна наблизити справедливу Перемогу та стабілізувати світову безпекову ситуацію. «Маємо працювати шляхом різного інструментарію, доступного для всіх нас, зокрема, ухвалення сильних резолюцій, робота у комітетах і відверті діалоги під час двосторонніх зустрічей», — наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради України.

До складу української делегації також входять народні депутати України: Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко, заступник Голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко, членкиня Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Ольга Руденко, членкиня Комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко, член Комітету з питань антикорупційної політики Олексій Жмеренецький, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Санченко і член Комітету з питань аграрної та земельної політики Артур Герасимов.

Довідково

Міжпарламентський союз — це всесвітня організація національних парламентів. Його було заснований понад 130 років тому як першу багатосторонню політичну організацію у світі, що заохочує співпрацю та діалог між усіма країнами. Сьогодні до складу МПС входить 180 національних парламентів-членів та 15 регіональних парламентських органів.

МПС просуває демократію й допомагає парламентам розвиватися у сильніші, молодші, екологічніші, більш гендерно збалансовані та інноваційні інституції. Він також захищає права людини — парламентаріїв — через спеціальний комітет, що складається з депутатів з усього світу.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України.

Фото: rada.gov.ua.