Ниви з озиминою наприкінці березня на Івано-Франківщині тішать зір. Аграрії ж за цією красою вбачають насамперед нагороду за працю і навіть компенсацію нинішніх моральних і матеріальних втрат у сільському господарстві. Поле цієї весняної пори дає наснаги і стимулу досягати результатів.
«Зима на Прикарпатті та, зокрема, в Коломийському районі, де орендуємо землі, була сприятливою, — розповідає засновник ФГ «Тимофійчук і К» Богдан Тимофійчук (на знімку). — Насамперед тому, що озимі культури не вимерзли. У нашому господарстві вдалося двічі підживити їх азотною групою міндобрив по мерзлоталому ґрунту... Озиму пшеницю встигли підживити і на завершальній фазі кущення. Аграрії прагнуть не втратити цей момент розвитку рослин, що опісля позитивно вплине на кількість і якість урожаю».
Богдан Тимофійчук сподівається 15—20 квітня стартувати із сівбою соняшника, сої, кукурудзи, технічних і різних нішевих культур. На полях господарства вчасно закрили вологу, хоч снігу взимку було небагато. Натомість навесні налило дощу досхочу. Рясні опади наситили землю, тож і озимина піде в ріст, і ярина рушить.
«Що стосується реалізації вирощеного торік, то донедавна були дуже низькі ціни на всю зернову групу, — стверджує співрозмовник. — Приміром, на продовольчу пшеницю та кукурудзу — 4500—4800 гривень за тонну. За останні два тижні ціна піднялася до 5000 гривень, що покриває затрати на вирощування. Звісно, брак коштів не дає можливості розвивати виробництво. Може, навіть зарплати доведеться дещо знизити. Ситуація через війну невтішна, однак усі аграрії, як і раніше, налаштовані працювати добросовісно, щоб допомагати фронту й підтримувати економіку».
Богдан Тимофійчук зазначає, що трохи зросли ціни на продовольчу пшеницю та кукурудзу в Одеському порту, до 6500 гривень за тонну — завдяки налагодженню експортного Чорноморського коридору. Це позитивно для аграріїв південних і центральних областей, а із західних регіонів нема сенсу туди доставляти, бо втратять на логістиці. Адже перевезення автотранспортом до Одеси за 800 км з Прикарпаття коштує до півтори тисячі гривень за тонну. Навіть до румунського порту Констанца видається вигідніше, бо там відстань — до 700 км.
«Якщо не налагодиться автомобільний експорт українського зерна через прикордонні із західними областями країни, то аграрії далі матимуть проблеми зі збутом вирощеного, — наголошує Тимофійчук. — Однак впадати у відчай нема підстав. Посівним матеріалом, пальним і засобами захисту рослин на весняно-польові роботи ми запаслися. Альтернатива — в розширенні тваринництва. Цьогоріч маємо вагомий приплід — 800 ягнят.
Скуповуємо в населення телят. На ринку в селищі Заболотів ціни коливаються від 5 до 6 тисяч гривень за одне. Оптимізму не втрачаємо. Бо хто, як не аграрії із тилових областей, мають стати оплотом економіки?!».
Івано-Франківська область.
Озимина у доброму стані.
Фото надано Богданом Тимофійчуком.
