З огляду на зонування територій за рівнем ризику та пропорційно до кількості учнів, які навчаються дистанційно. Про це розповів заступник міністра освіти Андрій Сташків на засіданні парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

Цього разу члени комітету розглядали контрольне питання «Про стан та проблеми використання у 2023 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за напрямами, а також щодо порядків та умов використання відповідних субвенцій у 2024 році».

За словами Андрія Сташківа, нині МОН напрацьовує проект змін до порядку використання згаданої субвенції, і він передбачатиме саме такі підходи. В державному бюджеті на 2024 рік на створення безпечних умов у закладах освіти передбачено 2,5 млрд грн. Ці кошти витратять на будівництво і облаштування укриттів у школах. Дозволено використовувати субвенцію також для закладів професійно-технічної і фахової передвищої освіти. Кошти розподілятимуть за рішенням комісії, яку має створити Міністерство освіти і науки.

Зонування територіальних громад за рівнем ризику відбуватиметься з огляду на кількість повітряних тривог; небезпеку ураження ракетою, БПЛА чи артилерією; наближеність до інфраструктурних об’єктів. Відповідно до проекту пропонується поділити їх на громади з непереборним, дуже високим, просто високим, помірним та задовільним рівнем ризику в сфері освіти. Від цього і залежатиме сума виділених коштів. Звертатимуть увагу і на кількість учнів, що здобувають знання дистанційно, адже мета створення укриттів у школах — збереження життя дітей і максимальне забезпечення умов для «очного» навчання.

За словами Андрія Сташківа, нині в Україні «на відстані» навчаються більш як 600 тисяч учнів (без урахування тих, що перебувають за кордоном). «Сто відсотків школярів навчається дистанційно в Херсонській, Донецькій, Луганській областях і значна кількість — у Харківській, Запорізькій, Миколаївській та інших областях, наближених до зони бойових дій», повідомив Андрій Сташків.

«Розподіл коштів буде здійснюватися по зонах, і відповідно до цього порядку будь-яка громада, будь-який засновник закладу освіти — чи це область, чи це територіальна громада — зможе подаватися на участь у відборі, — пояснив Андрій Сташків. — При цьому відбір проектів відбуватиметься через систему DREAM, яка дозволяє публічно, відкрито і прозоро оцінювати проекти за певними критеріями. Самі критерії, методика оцінки проектів будуть передбачені відповідною постановою уряду. Її проект перебуває на погодженні в центральних органах виконавчої влади».

Торік встигли використати лише частину коштів, виділених на укриття. В держбюджеті на це передбачили 1,5 млрд грн, ще 589 млн на умовах співфінансування мало надійти з місцевих бюджетів. З них використали 73,4% та 69 % відповідно.

«Фактично за кошти субвенції в 2023 році було реалізовано вісім об’єктів нового будівництва, а також 184 об’єкти з реконструкції та капітального ремонту захисних споруд цивільного захисту. По інших об’єктах, яких було 301 всього разом, не завершено роботи. Або це були роботи, пов’язані з виготовленням проектно-кошторисної документації», —  уточнив Андрій Сташків.

«Мені здається, що основна помилка минулого року — це підхід до різних територій. Бо фактично 
ті території, які постраждали найбільше, отримали найменше коштів (на укриття. — Ред.) або нічого не отримали. Той порядок використання субвенції, який буде в цьому році, має це враховувати», — наголосив заступник голови комітету Сергій Колебошин.

«Коли говоримо про відсотки використання субвенції, не треба забувати, що цей порядок було затверджено торік влітку», — зауважив він. Три місяці вже згаяли і цього року. «Це величезний обсяг робіт — проектування, затвердження, — нагадав Сергій Колебошин. — Максимально швидко має з’явитися порядок. Перший квартал 2024 року минає, а в нас не затверджено жодного порядку використання по жодній субвенції. Це просто катастрофа!»

Чимало запитань у парламентаріїв викликала інформація про використання 2023 року одного мільярда гривень субвенції на придбання шкільних автобусів за співфінансування з місцевих бюджетів в обсязі 656 млн грн. На перший погляд, кошти використано ефективно і майже повністю — на 97 відсотків. Придбано 535 автобусів. Але не все так просто.

Як зауважив голова комітету Сергій Бабак, була можливість придбати таку техніку в п’яти виробників. «Ви будете здивовані, але всі абсолютно області закуповували автобуси лише в одного конкретного виробника. Тільки одна — Кіровоградська — придбала в трьох». Так само зробили Волинь і Чернівці, але вони купували автобуси різного типу. «Вас не дивує, що за умови конкурентної системи, в якій є торги, все чесно, закуповують в одного виробника?» — запитав Сергій Бабак у представників МОН та Мінфіну. До того ж вартість автобусів у п’яти згаданих виробників відрізнялася не більш як на півтора відсотка.

«Законом про державні закупівлі заборонено ділити предмет закупівлі на частини. Тому вони оголошують закупівлю одразу на всю суму», — відреагував на запитання Андрій Сташків. Якщо хочуть придбати автобуси різних типів — наприклад, звичайні та пристосовані для дітей з особливими освітніми потребами, то й звертаються до різних виробників.

Сергій Бабак запропонував рішенням комітету доручити вивчити ці питання Антимонопольному комітету. Народні депутати також вважають, що закупівлі шкільних автобусів варто здійснювати централізовано, а не передавати на рівень регіонів.